“А ми говорили, а ми попереджали”, – столичні соціологи повністю підтвердили електоральні прогнози Політичної Арени

Можливо комусь спаде на думку, що редакція та політичні оглядачі нашого видання із великим задоволенням потирають руки і радіють з результатів останнього масштабного соцопитування проведеного у Вінницькій області, в якому соціологи зафіксували лідерство опозиції та обвал рейтингу чинного президента і провладної партії. І помиляться.

0

Але про все по порядку. 15 грудня наша редакція опублікувала прогноз соціологічного дослідження і він підтвердився по всім пунктам. По лідерству Юлії Тимошенко в президентському рейтингу, по зниженню рейтингів президентської партії, по зниженню позитивної оцінки діяльності облдержадміністрації та значному зростанню в сторону позитивної оцінки діяльності міських голів. В матеріалі ми пообіцяли, що остаточні висновки зробимо після презентації соціологів у Вінниці. І робимо це, без всілякого задоволення та зарозумілості.

Не потрібно бути великими аналітиками, чи політтехнологами, щоб зробити точний прогноз маючи всі потрібні дані:

1) На позачергових виборах до Верховної Ради партія “БПП-Солідарність” у Вінницькій області посіла 1 перше місце з результатом 37,4%

2) Через рік, на місцевих виборах 2015 президентська партія втратила 5%, але зберегла лідерство в регіоні з результатом – 32,14%

3) З 2015 року обласна партійна організація “БПП-Солідарність” так і не спромоглась розпочати відповідну роботу, застосовуючі сучасні методи пропаганди, інформаційно-технологічних засобів впливу на виборців, про що ми неодноразово зазначали в наших аналітичних матеріалах. Нас одразу запідозрили в заангажованості та упередженому ставлені до партії влади, але…. не будемо повторюватись. Ми попереджали, ми писали.

4) Займались своїми справами і відповідальні за соціально-політичний напрямок обласні чиновники, та, як ми і писали, “згадали про президента та приналежність до його команди лише півтора-два місяці тому”.

5) В цей час в активну кампанію включилась Юлія Тимошенко.

6) Її конкуренти по опозиції значно поступаються їй і в структурних організаціях, в сенсах кампанії, ресурсах та досвіді опозиційної діяльності.

6) Загальнонаціональне падіння рейтингу влади і відсутність намагання його корелювати власним авторитетом на місцях.

От і весь маленький секрет. Отже до результатів опитування та висновків.

Останні – перед стартом президентської виборчої кампанії – публікації опитувань громадської думки, дають, крім іншого, не лише уявлення про диспозицію політичних сил напередодні вирішальних змагань за голоси виборців. Вони містять також оцінку тим політичним інституціям, які впливали на електоральну ситуацію впродовж останнього часу. У цьому контексті цікавий проект реалізувала соціологічна група «Рейтинг», яка зробила масштабне опитування у кожному регіоні. З даних цього дослідження чітко видно – у якому стані підвели своїх політичних босів до виборів місцеві еліти, як з боку влади, так і опозиції.

Опитування, яке цікавить нас, було проведено серед жителів Вінницької області з 16 листопада по 2 грудня 2018 року. Всього в дослідженні, проведеному методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів.

Декілька цифр. 93% оцінили політичну ситуацію в країні як неспокійну, або критичну, тоді як у рідній області спокійною ситуацію бачать 35%, а в своєму місті / селі – 49%. Правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (11%), ніж області (21%) або свого міста / села (26%).

Країна, на думку вінничан, рухається у невірному напрямку. А ось на місцях – все нормально.

До речі, сусідня Хмельницька область ставиться до ситуації у країні дещо краще – 9% громадян все влаштовує. Аналогічний рівень оцінки спокою в області (36%) і дещо більший – у своєму місті / селі (54%).

Розбіжності не такі значні, але все ж показові, щоб зробити висновок про більш потужні позиції структур влади та місцевого самоврядування у сусідньому регіоні.

На Вінниччині лише 15-16% опитаних вважають, що ситуація в Україні та на місцях покращиться, 50% – що залишиться у такому самому стані. А ось на Хмельниччині оптимістів від 20 % до 24%. І це вже тривожний дзвіночок для вінницької обласної влади. Коли виборці не вірять у зміни на краще, розповідати їм про якісь «досягнення» буде не так просто.

Лідеркою президентського рейтингу у Вінницькій області є Ю. Тимошенко, яку готові підтримати 23,8% тих, хто визначився і братиме участь у виборах. За П. Порошенка готові проголосувати 18,5%, за А. Гриценка – 11,4%, В. Зеленського – 9,5%, С. Вакарчука – 7,2%, О. Ляшка – 6,9%, Ю. Бойка – 5,8%.

У Хмельницькій області Тимошенко також тримає лідерство (23,1%), але Порошенко відстає більше (14%).

Антирейтинг на Вінниччині очолює П. Порошенко. За нього не проголосували б у жодному разі 43,4% опитаних.

Про що це говорить. Про те, що у своїй базовій області – Вінницькій П. О. Порошенко програє. Це все рівно, щоб Янукович у роках 2010 чи 2012 боровся би за лідерство у Донецькій області. Наприклад з Яценюком.

Фантасмагорія, погодьтеся. Яценюку у Донецькій області у ті роки немає чого було робити хоча б з тієї причини, що система Партії регіонів не передбачала можливості конкуренції на даній території. І підкріплювала власний монополізм реалізацією низки інфраструктурних, соціальних, гуманітарних проектів.

Сказати, що нинішня влада нічого не робить на Вінниччині, було б неправдою. В область, дійсно, вливаються, навіть у порівнянні з іншими регіонами, неабиякі кошти.

Тут гріх скаржитися. Але питання в іншому – чому достойний рівень довіри до місцевої влади не переноситься автоматично на владу центральну, як у випадку з Януковичем у Донецьку?

Можна припустити, що справа тут у наявності чи відсутності партійної структури, яка і має (мала б) реалізовувати зазначені цілі. Над Партією регіонів, пам’ятаєте, насміхалися за їхній креатив, коли вони приписували собі усі заслуги з розвитку територій. Сміялися, але голосували. «Регіонали» вміли робити головне, що тривалий час приносило їм перемогу на виборах у базових для них регіонах (а цього вистачало) – мобілізувати власний електорат. На Вінниччині, як ми бачимо, ситуація діаметрально протилежна.

Виборці не просто не вважають, що ситуація рухається у вірному напрямку, а й вперто не дивляться у це «світле майбутнє» з оптимізмом.

Тому у нас, на Вінниччині (див. дані рейтингу) система не працює. Петра Порошенка та його «Блок» вінничани підтримувати не бажають. При тому, що місцевій владі, у принципі, довіряють.

Так, у рейтингу партій на Вінниччині лідирує «Батьківщина», яку підтримують 26% тих, хто визначився і візьме участь у виборах. За партію БПП Солідарність готові віддати свої голоси 17,8%, Громадянську позицію – 11,0%, партію «Слуга народу» – 8,3%, Радикальну партію – 7,7%, Самопоміч – 5,5%, Опозиційний блок – 5,3%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Чверть опитаних не визначилися з вибором партії.

Розуміють це стратеги Банкової? Безумовно. Тому у процесі будівництва «мережі» під вибори, основну ставку планується зробити на народних депутатів, яких закріплять за округами. Крок, зовні, логічний, але надто ризикований – довіряти депутатам гроші, без контролю з боку партійної структури є грою, скажімо так, «ва-банк».

Але чи можна цю структуру зробити за три місяці «з нуля»? Фахівці з партійного будівництва скажуть, що ні. Ми знову ж таки про це “пишемо і попереджаємо”.

Функціонерам центрального виборчого штабу кандидата у президенти України П. О. Порошенка логічне було б запитати у вінницьких колег: «На що витрачалися мільйони гривень, отримані вінницькою організацією «БПП» з Державного Бюджету?», «Чому депутати місцевих рад від «БПП» працюють абсолютно безсистемно?», «У якому напрямку проводилася (чи проводилася взагалі?) інформаційна політика?». Нарешті – хто відповідатиме за цей цілковитий провал, а по-іншому назвати стан речей в області не можна.

Вінницькі політики, почувши такі закиди, підуть, мовою слідства, у «глуху несознанку».

Не ми робили, не нам і відповідати.

Що ж, жирну червону стрічку чекають у квітні наступного року. Але її підвели вчора. Разом із вбивчими результатами соціологічного дослідження.

Посилить цей ефект масове «паломництво» вінницьких чиновників до штабу ЮВТ, яке почнеться уже з січня.

Якщо, звісно, штаб Банкової не зуміє вигадати щось таке, що стане «темою № 1» у порядку денному української політики. А від них, погодьтеся, ще можна очікувати багато чого.

Редакція “Політичної Арени Вінниччини”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here