АП на Вінниччині. Що не розуміють і не зрозуміють місцеві політики

«АП» – це не лише Адміністрація Президента. Це і «автоматичний перехід» у деяких іграх, де важливою є економія часу. Наприклад, у квестах, де АП для команди значить те, що із завданням вона не впоралася і на наступний рівень її переводять після дедлайну. Проміжна поразка, одним словом.

0
210

На минулому тижні вінницькі політики сповна продемонстрували, що останні рубежі вони уже перетнули, однак цього досі не усвідомили. А далі буде лише стрімке скочування у ситуацію хаосу. Причому причину – чому так сталося, вони так і не усвідомлять.

В 10 областях України введено військовий стан. Голова Вінницької ОДА дає з цього приводу брифінг. І казав там, у принципі, вірні речі. З тим лише нюансом, що значну частину монологу губернатор присвятив заочній полеміці з… інтернет-ботами. Мовляв, я знаю, хто за ними стоїть 😆

У даному випадку виникає питання рівня, до якого можна піднятися або опуститися у політичній дискусії. І щось нам підказує, що це не боти піднялися до рівня голови обласної державної адміністрації.

Коли у холі міської ради місцеві божевільні влаштували штовханину з істерикою щодо платіжок (до чого тут, до речі, місцеве самоврядування, адже тарифи на більшість послуг встановлюються НКРЕКП та урядом, – невідомо), то ніхто з посадовців до їхнього рівня не опустився. І вірно зробили.

У цьому дайджесті політичних подій Вінниччини мова піде про останній ресурс кандидатів на президентську посаду – спікерів з числа депутатів органів місцевого самоврядування, які за усім а канонами виборчої науки можуть або підняти, або потопити рейтинг навіть найперспективнішого політика. Без місцевих кадрів вибори не виграють.

Відповідно до останніх соціологічних опитувань, найкращий баланс довіри / недовіри до органів влади та інших суспільних інститутів, мають органи місцевого самоврядування.

Отже, використовувати депутатів місцевих рад у якості своїх основних агітаторів – не просто резервний засіб, а пряма потреба виборчих штабів.

Давайте, на прикладі Вінницької обласної ради розглянемо – на що і на кого можуть розраховувати столичні політики.

У цілому, ситуація непроста, і різні моніторингові служби підтверджують, що зі звітуванням про виконання обіцянок у депутатів обласної ради не все гаразд. Однак, можливо, ситуація змінилася з фактичним стартом президентських виборчих перегонів?

Подивимося на неї впродовж одного минулого тижня, використовуючи офіційний інформаційний ресурс – сайт Вінницької обласної ради.

26 листопада сайт розповідає нам про приїзд голови постійної комісії з питань фінансів бюджету та обласних програм Геннадія Мазура в округ, на засідання бюджетної комісії Бершадської районної ради.

Мазур, вочевидь, налаштований балотуватися до ВР у 17 виборчому окрузі від «Батьківщини». А тому із задоволенням критикує нинішню владну податкову політику:
«Жодна гривня податку з доходів фізичних осіб не зараховується до цих бюджетів (міст районного значення – Ред.) та перспективи розвитку таких територіальних громад вкрай жалюгідні».

Партійної приналежності Мазура не зазначено, але те, що він критикує владу, уже вказує на його опозиційність.

У принципі, нормально, з точки зору пропаганди опозиційних ідей, які, до того ж поширює офіційний сайт обласної ради. «Опозиція 1:0 Влада».

27 і 28 листопада тривав непростий процес введення воєнного стану. Зрозуміло, що це питання перебуває поза компетенцією органів місцевого самоврядування, але хоч якийсь спікер, принаймні, з приводу подій у Керченській протоці щось міг сказати. Не сказав. Не сказали й опозиціонери.

27 листопада ресурс оприлюднив матеріал «У Новоселівці реалізовано грантовий проект», який розповідав читачам, що «завершено реалізацію грантового проекту 15 Обласного конкурсу розвитку територіальних громад «Подбаємо про культуру – відродимо село». Згідно з проектом було повністю відремонтовано та перекрито дах сільського клубу, облаштовано систему водовідведення».

Ну, й інформація до відома: «З фонду конкурсу вдалось залучити 90 тис. грн. Ще 47 тис.грн склали кошти Новоселівської сільської ради, яку очолює Зоя Матюша.

Найбільші фінансові надходження були від інвесторів, що працюють на землях сільської ради. 180 тис. грн надала ВП «Птахофабрика «Вінницький бройлер» ПрАТ «МХП». Директором підприємства є депутат обласної Ради Ігор Лещенко. 150 тис. грн надійшли від ТОВ «Немирівський КХП».

Що читаємо між рядків? Що депутат обласної ради добився виділення на розвиток своєї території кошти з обласного бюджету. Мешканцям цієї території, звісно, приємно.

Мешканці інших громад можуть задати питання: «А чому не нам»?

Гострий момент, але на зрівняння рахунку не тягне. Лещенко – депутат від «БПП, однак про це не згадується.

Далі йде новина: «Тростянецький район продовжив реалізацію проекту «Фейк чи не фейк?». Лекція депутата обласної ради Лариси Білозір, теж представниці фракції «БПП», про що у матеріалі не йдеться.

Продовжує хронологію літопису сайту публікація із множинною назвою: «Розглянули звернення щодо дотримання норм закону і захисту порушених прав та інтересів громадян».

З тексту публікації стає відомо, що під дієсловом «розглянули» мається на увазі постійна комісія обласної Ради з питань законності, боротьби з корупцією, люстрації, регламенту та депутатської діяльності під головуванням Андрія Вигонюка. Це та, що вперто не помічає «кнопкодавства» на сесії обласної ради.

Штатний матеріал, який рахунок не змінює.

Новина від 28 листопада: «Підтримали проект рішення про створення ботанічного заказника».

Члени комісії: 1) Підтримали внесення на розгляд сесії питання про надання фермерському господарству «Дружба-Л» гірничого відводу для відкритої розробки Гопчицького родовища суглинків, що в Погребищенському районі.

2) Підтримали створення на території Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення – ботанічного заказника «Глибока долина».

А заголовок новини – лише про заказник.

«Активістам», які полюбляють копирсатися у бюджеті Вінниці, варто було б уважніше придивитися до обласних ініціатив. Багато чого цікавого знайшли б.

Вплив на політичну ситуацію, такий само, як і у попередньої новини. Рахунок не змінився.

28 листопада – «Ведуться дискусії щодо обласного бюджету».

Присутні депутати від провладних і опозиційних партій. Цитують знову ж таки Геннадія Мазура, який вибивається в основні спікери обласної ради.

Гострий момент, але особливих політичних балів не додає.

28 листопада – «Шаргородські школярі побували на екскурсії в обласній Раді».

Екскурсію влаштував депутат від «Самопомічі» Вадим Соляник, який власну партійну приналежність не афішував. Новина нейтральна, рахунок попередній.

28 листопада – «Ігор Хміль: «Проблеми людей потрібно вирішувати системно, на рівні законодавства, за виконавчою вертикаллю».

Заступник голови обласної ради, член «Самопомічі» провів виїзний прийом громадян у Тростянці (теж трохи примірюються до 17 округу – Ред.).

Пряма мова:
«На депутатський прийом завжди приходить багато людей з проблемами і бідами, – зазначив Ігор Хміль. – Вкотре переконуюсь, людські проблеми потрібно вирішувати системно, на рівні законодавства, за виконавчою вертикаллю. Держава має бути зручним сервісом. Тоді і довіри людей до органів влади буде більше».
Шедевр правової думки. «Капітан очевидність». Опозиція забиває гол у власні ворота.

Рахунок 1:1.

У Тростянецькому районі працює й депутат  Білозір: Лариса Білозір: «Ефективність нашої роботи доводить кількість реалізованих проектів».

Грошей, дійсно, виділено на соціальні та інфраструктурні проекти багато. Однак, якщо хтось не помітив, Білозір працює на власний рейтинг, а не на збільшення популярності влади та провладного «БПП». Тому рахунок не змінився.

29 листопада – «У Вінниці стартувала інтенсив-школа зі сталого розвитку».

«Захід відбувається у рамках проведення Днів сталого розвитку в Україні, за підтримки ПРООН та спільно із Вінницьким торговельно-економічним інститутом КНТЕУ».

До чого тут обласна рада? Ось до чого: привітати учасників (чи учнів? – Ред.) школи прийшов заступник голови обласної ради, «радикал» Михайло Кременюк.

Ситуація – поза грою.

29 листопада – «Ситуація на кордоні з Придністров’ям – під постійним моніторингом».

Брифінг голови Вінницької ОДА з приводу введення на території області воєнного стану. Про нього ми згадували на початку публікації. За комунікацію зі ЗМІ «+ 1», за заочну полеміку з Інтернет-ботами «– 1».

Рахунок 2:2.

30 листопада – «Обговорили програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху у Вінницькій області».

Поза грою.

30 листопада – «Комісія з питань регулювання комунальної власності розглянула 11 питань».

Те саме.

30 листопада – «Розпочалась нова каденція Студентської ради». Знову Лариса Білозір.

30 листопада – «Гаряча лінія» контактного центру обласного Штабу оборони отримала ще один безкоштовний номер 0800 500 455».

Без коментарів.

30 листопада – «На спільному засіданні постійних комісій обласної Ради обговорили три питання».

Під головуванням, до речі, Анатолія Олійника, прізвище якого вперше і востаннє з’явилося на сайті обласної ради на цьому тижні.
Очікувані доповіді керівників департаментів ОДА і уїдливий коментар Геннадія Мазура:
«жоден із депутатів обласної Ради не надав своїх рекомендацій, чи зауважень до цього проекту рішення, хоча для цього були створені усі умови з боку розпорядників бюджетних коштів».

Резюмуємо.

За минулий тиждень, на офіційному сайті обласної ради Анатолія Олійника було згадано 1 (один) раз. Прізвище його заступника Кременюка – 2 (два) рази. В одному випадку він був «присутній» на засіданні комісії, в іншому, як ми бачили, «прийшов» на захід. Хміль працює на окрузі, як і його потенційний конкурент – Геннадій Мазур, який розділяє з Ларисою Білозір звання головного ньюзмейкера обласної ради.

Прізвища працівників апарату, які беруть участь у засіданні комісій чи в обговореннях, зустрічаються частіше, ніж згадки про діяльність окремих постійних комісій.

Жодним чином не згадується про позицію фракцій, які також є суб’єктом процесу функціонування обласної ради.

Взагалі відсутня інформація про партійну позицію депутатів.

Кінцевий рахунок 2:2 фіксує не стільки рівність сили влади і опозиції на Вінниччини, скільки взаємну слабкість.

І, судячи з усього, нічого вже до президентських виборів і не зміниться. Тож нам доведеться лише констатувати цей обоюдний провал.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here