Аутсайдерство Вінниччини у рейтингу децентралізації – провал або сигнал?

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України склало черговий рейтинг областей за показниками децентралізації влади. Вінниччина отримала розгромне останнє місце.

0
247

Критики влади, і обласної влади зокрема, негайно розпочали кампанію «перемивання кісток». Мовляв, у маркерній та базовій для Президента та Прем’єра області не можуть забезпечити належних темпів однієї з найбільш успішних реформ останніх років.

Відповідно, почали шукати й винних, якими «призначили» керівництво області, першого заступника голови ОДА Андрія Гижка та директора Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Володимира Мережка. І зробили висновки, що незабаром, зі стартом президентської виборчої кампанії, «полетять голови».

Така версія має право на існування. Однак подивимося на ситуацію під іншим кутом.

Найбільш провальний пункт у рейтингу – кількість ОТГ з чисельністю менше 5 тисяч населення.

У минулому році віце-прем’єр Зубко так аргументував зазначену вимогу:

«ОТГ, із чисельністю менше 5 тисяч мешканців мають менший потенціал розвитку, порівняно із більш населеними територіями. За його словами, розвиток малого і середнього підприємництва на території певної громади залежить від наявності там кваліфікованих трудових ресурсів, обсягу місцевого ринку споживання, спроможності ОТГ створювати і утримувати інфраструктуру».

З точки зору уряду, якому доведеться контактувати з меншою кількістю ОТГ, а також економити на цьому кошти – логічне. Один час навіть намагалися реалізувати гасло: «Один район – одна ОТГ».

А з точки зору громад невеликих сіл? Яких у даному випадку абсолютно позбавляють суб’єктності? Виникає – і цілком реальна небезпека втратити об’єкти освітньої, медичної, соціальної і культурної сфер. Куди будуть вкладатися кошти – у центр, чи околиці ОТГ? Звісно, у центр. Тому по всій країні процеси децентралізації «буксують».

Села просто не хочуть об’єднуватися з більшими населеними пунктами, справедливо вважаючи, що всі гроші залишатимуться у центрі ОТГ. І від місцевої влади залежить – будуть «ламати через коліно» громади, або шукати компромісний варіант.

№ 1, до речі, за цим показником Рівненська область, а № 2 – Івано-Франківська. Тут все просто – люди виїхали на заробітки, а об’єднувати напівпорожні села можна з ким і як завгодно. Слід Вінниччині рівнятися на ці явно бідніші регіони?

Отже, це не стільки недопрацювання, а, швидше, заслуга обласної влади, що вона намагається делікатно вирішувати цю проблему.

У цьому контексті виникає питання про політичне замовлення даного рейтингу, який має сигналізувати тій або іншій регіональній владі про її місце у «табелі про ранги».

Дана версія також не виключена. Відомо, що деякі губернатори ледь не напряму дають хабарі, щоб отримати місце вище, ніж є у реальності.

Тому можна припустити, що вінницькій владі доволі доступно сигналізували – повільні методи, якими вона звикла впливати на суспільні процеси не підходять для президентської виборчої кампанії, у ході якої слід звертатися до більш рішучої тактики.

Однак у реальності такий підхід дасть діаметрально протилежний результат, адже вінничани дуже не люблять, коли їм вказує керівництво – за кого голосувати. І на Соборній це також розуміють. І підставлятися, очоливши заздалегідь програшну кампанію, вочевидь, не збираються.

Єдиний прийнятний вихід із ситуації для центральної влади – надсилати для організації виборчого процесу «пожежну команду» з диктаторськими повноваженнями. Тоді і місцеві функціонери можуть спокійно допрацювати до березня наступного року, і виборча справа зрушить з місця.

Якщо ж Банкова у такий спосіб надіслала «останнє попередження», за яким буде зміна керівництва області, то така поведінка є для неї дуже спірною. Децентралізації це не допоможе, а роботу влади може дезорганізувати. Час для кадрових рокіровок на найвищому рівні давно втрачений, а час відведений на підготовку до виборчої кампанії невпинно закінчується: підбір не менше 2000 агітаторів, більше 2000 тисяч членів комісій, співбесіди, призначення відповідальних за округи, акумуляція ресурсів та багато іншого. Підготовчий процес станом на вересень повинен перевалити за екватор, а якщо до цього виборчого хаосу додати тотальні кадрові перестановки, результат, який дасть Вінниччина на виборах може дуже здивувати столицю. Неприємно.

Олена Семко

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here