Чи існує життя після президентських виборів? Тізер – так

Що ж очікує країну після президентських виборів? На думку наших аналітиків глобально політична еволюція продовжиться в частині посилення впливу місцевих рад, країна продовжить розвиток при будь яких політичних гойдалках. Один з головних чинників стабільності - запобіжник під назвою "децентралізація".

0

Чинний Глава держави скоріш за все не зможе перемогти на президентських виборах.

До цього висновку можна дійти, подивившись на результати останніх соціологічних опитувань групи «Рейтинг», яка дає Володимирові Зеленському перевагу у 71,4% проти 28,6% за Петра Порошенка, а також Центру Разумкова, який фіксує лідерство шоумена у 49,3% проти 20,6% за нинішнього Гаранта. Зрозуміло, що це голосування «проти всіх», оскільки Зеленський як політик себе не проявив жодного разу, тому його підтримали просто «у пику» усім іншим. Також очевидно, що наявний антирейтинг Петра Порошенка – це не лише ставлення персонально до нього, а й до всієї когорти чиновників і функціонерів, які не захотіли або не змогли поламати налагоджені корупційні «схеми» і «потоки».

Багато хто очікує, що уже наступного дня після виборів команда Петра Порошенка розвалиться, а депутати, міські голови та олігархи одностайно присягнуть новому Президенту.

Не все так просто. Проаналізуємо один дуже показовий випадок, який стався на днях з головою Одеської ОДА Максимом Степановим. Той, як відомо, відмовився йти у відставку, відповідно до Указу Президента і заявив, що звільнити його можна лише за поданням Кабміну.

Кабмін із цим погодився, і 10 квітня Степанова відправили у відставку за усіма правовими нормами.

Це не просто окремий факт. Це сигнал того, що Президент з власної волі не може ані змінити Кабмін, ані вплинути на керівників обласних і районних державних адміністрацій. Так, відповідно до Закону «Про місцеві державні адміністрації», «Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданих Кабінету міністрів України на строк повноважень Президента України».

У той же час, «у разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій». А за Конституцією (ст. 118): «Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду и звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету міністрів України».

А тепер сформулюємо низку питань: «Чи матиме новий Гарант Конституції (Зеленський) вплив на Кабмін?», «На більшість у Верховній Раді?», «На місцеві адміністрації, які може прикрити уряд?»

Відповідь очевидно – як мінімум до парламентських виборів команда «Зе!» вимушена буде ділити владу з представниками тієї системи, яка склалася за останні 5 років.

Почнеться політичне протистояння? Не виключено. І до парламентських виборів у жовтні цього року зазначені команди можуть підійти уже з рівними рейтингами.

У такій ситуації вирішальне значення матимуть, як раз, позиції місцевих еліт, представлених, переважно, в органах місцевого самоврядування. Саме вони мають один з найвищих рівнів довіри у більшості населення України. Якщо немає симпатій до політиків загальнонаціонального рівня (а підтримка Зеленського, ще раз нагадаємо, це голосування «проти всіх»), то люди шукатимуть опору на місцевому рівні.

Децентралізація влади, яка передала максимум повноважень на місця, збільшила і ресурсні можливості територіальних громад, представники яких відчувають себе рівноправними партнерами з центральною владою.

Впроваджена урядом Володимира Гройсмана децентралізація – це не просто красиве слово, яке означає розширення муніципальних прав, а реальна фінансова самодостатність органів місцевого самоврядування.

І тепер центральній владі майже неможливо нав’язати громадам політичну волю в інтересах тієї чи іншої партії. Раніше все вирішувалося «за дзвінком» Адміністрації Президента губернатору та меру: «Область та місто мають проголосувати так, як треба, або грошей на зарплати та дороги не отримаєте». Сьогодні це неможливо у принципі.

Бачать результати децентралізації й пересічні громадяни. Наприклад, у Вінниці за останні роки реалізований таких обсяг економічних, соціальних й інфраструктурних проектів, що ігнорувати їх неможливо.

Лише за останні місяці.

Вінницька міська рада уклала інвестиційну угоду зі стартап-проектом Domat Consulting для будівництва заводу з переробки сміття у Жмеринському районі за 15 млн євро. Це значить, що «сміттєва проблема» Вінниці не загрожує.

Завершено реконструкцію Київського мосту.

Зроблено більшу частину реконструкції вул. Замостянської.

Відкрили новий хірургічний корпус обласної лікарні.

Розпочав роботу завод з виробництва холодильного обладнання для пивної промисловості ПрАт «Українська пивна компанія»

На етапі реалізації перебуває проект першого в країні муніципального інноваційно-технологічного парку для молодих фахівців ІТ-сфери

Щоб порівняти уже зроблене з тим часом, коли місто випрошувало копійки з Державного бюджету, а у Києві вирішували – давати, чи ні – згадаємо злощасне будівництво підземного переходу біля «Врожаю».

Про що йде мова. Про те, що хто б не переміг на президентських виборах, кардинально вплинути на політику розвитку Вінниці він не зможе. Наразі склалася така ситуація, що більше центральна влада залежитиме від місцевих, аніж навпаки. І саме регіональні та муніципальні еліти вирішуватимуть долю парламентських виборів.

А приклад зі звільненням Степанова продемонстрував, що система стримувань і противаг в Україні працює. І навіть, якщо Зеленському вдасться перемогти на виборах, він має з нею погодитися.

Основні засади курсу України прописані у Конституції та законодавстві – євроінтеграційний і євроатлантичний напрямок. Усе інше – деталі.

Так що 21 квітня – дата серйозна, але геть не фатальна для України і Вінниці.

Ми вже навчилися жити власним розумом.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here