Як оцінюють експерти останні виборчі перегони на Вінниччині

Вибори Тростянецької ОТГ, які відбулися 29 квітня, зафіксували декілька характерних для розуміння політичної ситуації в країні тенденцій.

По-перше, у базовій, здавалося б, для «Блоку Петра Порошенка» Вінницькій області, партія влади не зуміла не лише забезпечити переконливу перемогу, а й бодай зайняти перше місце, поступившись «Батьківщині» (9 проти 8 з 26).

По-друге, голова фракції «Блоку Петра Порошенка» у Вінницькій обласній раді Олександр Крученюк публічно дистанціювався від провладної партії, відмовився коментувати результати власної політичної сили на виборах, зазначивши, що це питання «не лежить в його компетенції». І що «фракція і партія – це різні речі», які «не потрібно ототожнювати», в коментарі місцевому виданню.

По-третє, під час першої зустрічі новообраних депутатів Тростянецької об’єднаної територіальної громади один з депутатів виступив з ініціативою об’єднатись всім та створити єдину фракцію Тростянецької ОТГ полишивши політичні амбіції та партійну приналежність усіх депутатів. А народний депутат України («БПП») Микола Кучер на своїй сторінці у «Фейсбуці» привітав це «правильне і надзвичайно патріотичне рішення». Підтримав це рішення селищної ради (принаймні в соціальній мережі) і очільник області – Валерій Коровій. Лаконічно коментуючи допис нардепа: “Браво Тростянець”.

Крім того, очільник Вінницької обласної парторганізації «БПП» Андрій Гижко заявив, що це були дуже «брудні» вибори. За його словами, спочатку двічі пропадали печатки територіальної виборчої комісії. Їх виявили потім вдома у приватної особи. Пізніше, за два дні до завершення реєстрації, викрали всі чотири дільничні печатки.

Що у цих подіях та заявах є знаковим для відчуття загального політичного клімату в Україні прокоментував нашому виданню вінницький політолог Олександр Логінов.

«Місцеві політики, які думають про подальшу кар’єру, спостерігають за останніми рейтингами і антирейтингами тих або інших партій та лідерів. Деякі з цих політичних сил стають дедалі токсичними, тому асоціюватися з певними конкретними брендами бажаючих все менше.
Приклад об’єднавчих процесів у Тростянецькій ОТГ («Без політики!») демонструє, що місцеві політичні структури не бажають брати на себе відповідальність за дії політиків на центральному рівні. Надто свіжим є приклад Партії регіонів, через яку пройшли багато з авторитетних осіб в структурах виконавчої влади і органах місцевого самоврядування. Політичній кар’єрі, принаймні на Вінниччині, це явно не сприятиме.
А тому величезну помилку зроблять і кандидати від влади, і кандидати від опозиції, якщо вони передоручать справу організації виборчої кампанії місцевим партійним організаціям. Політики регіонального рівня перейматимуться не досягненням результату, а тим – як конкретно їм буде жити тут після виборів. І це нормально. Тому і лунають заяви про фактичну неможливість вплинути на ситуацію, коли влада безсило спостерігає за пригодами печаток виборчих комісій.
Нарешті, заклик об’єднатися в «єдиній фракції» підтверджує, що на рівні ОТГ виборці голосують не за «партію № 1» і «партію № 2», а за кума, брата, свата. Тому, з одного боку, критерієм ефективності чи неефективності роботи тієї чи іншої партійної організації такі вибори бути не можуть. А з іншого – на загальнонаціональних виборах люди голосуватимуть за зрозумілі їм цілі і ідеї стратегічного розвитку країни.
Насамкінець, слід відзначити геть погану медійну складову політичних процесів на регіональному рівні. Якби вона була якісною, то наведених вище заяв не могло бути у принципі»,- зазначає Олександр Логінов.

Від редакції. Стосовно об’єднання всіх депутатів в одну фракцію в Тростянецькій ОТГ є ще декілька проблем – як це сприймуть обласні партійні осередки, що висували власних кандидатів до певної ради і реакція партійних лідерів на подібні об’єднання політичних сил антогоністів. Партійні керівники миттєво нагадають висуванцям про імперативний мандат та позбавлення депутатського звання через процедуру прописану в законі.

 

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net