Лакмусовий тиждень провінційного політичного життя маркерної області

Дайджест політичних подій Вінниччини кінця квітня 2018 року

0
232

Центральна подія тижня – 31 сесія Вінницької обласної ради. Офіційний сайт ради бадьоро відрапортував, що депутати прийняли низку обласних програм, щось підтвердили і затвердили. Натомість, про основу «родзинку» програми прес-служба написала обережно: «Постійна комісія звернулась до депутатів обласної Ради щодо порушення депутатської етики». Комісія з питань законності, боротьби з корупцією, люстрації, регламенту та депутатської діяльності («свободівець» Вигонюк) вирішила, що депутат Яремчук («Опозиційний блок») повів себе неетично по відношенню до депутатки Редько («Батьківщина»), а тому вимагала виключити його зі складу постійної комісії з питань комунальної власності та приватизації.

Мотиви «покарання» ніхто надто й не приховував. У комісію з приватизації дуже хоче потрапити лідерка вінницької «Батьківщини» Людмила Щербаківська, щоб у перспективі її очолити. Поки комісія відбивається заявами: «Немає місць». Але маневром з «виключенням» Яремчука відповідна вакансія могла б з’явитися. Хоча у якості покарання тому ж Яремчукові можна було винести догану, або звернутися до відповідних органів з проханням дати оцінку таким діям. Але, ні… вимагали лише виключити з комісії.

Депутати ініціативу комісії з питань етики не підтримали, а у сесійній залі навіть спричинилася маленька штовханина.

Фракції «Батьківщини», «Свободи» і «Укропу» після цього покинули сесійну залу і сесія тривала уже без їхньої участі.

Особисто Яремчук під час обговорення і голосування був відсутній у сесійній залі (за словами колег – хворів), після переходу до інших питань, негайно вилікувався і приєднався до фракції.

За те, щоб покарати Яремчука, виступили також близько 20-ти осіб, які прийшли на балкон сесійної зали з плакатами: “Яремчук залишиться без рук!” і “Яремчук – зрадник!. Особи виявилися членами «Чорного комітету», голова якого Котов пригрозив, що наступного разу «такі елементи» будуть тікати через аварійні виходи і пожежні драбини.

А сама Редько оприлюднила величезний пост про відмову обласної ради підтримати санкції щодо Яремчука, про «похорони демократії і свободи слова» і про союз «БПП» і «Опозиційного блоку». Інцидент з Яремчуком Редько назвала замахом на «здоров’я і життя», чому є доказ у вигляді відео, яке «облетіло вже не лише Україну та світ». Відео, дійсно, є. Яремчук заліз на стіл, дав щиглю редакторці і пішов далі.

Редько, до речі, хоча і заявила про серйозні ушкодження шиї, виглядає цілком здоровою. Що каже лише про надані нею неправдиві свідчення до поліції.

Що у цій історії цікавого.

Яремчук є винятково токсичним політиком, багаторічним членом Партії регіонів, який примудрився так дістати колишніх однопартійців, що навіть вони виключили його з фракції.

Поведінка Яремчука традиційна для дрібного бешкетника. Чому його захищає керівництво обласної ради, сказати складно, але припустимо, що мова йде не про симпатії до Яремчука, а про антипатії до опозиції, яка діє аналогічним чином. Без аргументів, але з вереском.

Що маємо у «сухому залишку». «БПП» примудрився забрати собі весь негатив, як екс-«регіонала» («не здали свого»), так і неконструктивної опозиції.

Керівництво області тримає руку на пульсі політичного життя? Тримає, але лише на пульсі того, що відбувається у стінах сесійної зали обласної ради, далі цього їхній вплив завершується. І це буде дуже чітко видно під час президентської виборчої кампанії, коли управлінська вертикаль може посипатись як картковий будинок.

Підтвердженням цього є ситуація в Тростянці, де, незважаючи на потужні фінансові вливання і візити перших осіб області, вибори в ОТГ все ж виграла опозиція. А після завершення цієї не зовсім вдалої для “БПП” кампанії, керівництво фракції в обласній раді не знайшло нічого кращого, як відхреститися від партії.

І єдине, що може їх врятувати, це те, що альтернативну і симпатичну виборцям картину світу опозиція з такими генераторами ідей, як Вигонюк (цей, до речі, вклепався у корупційний скандал) і Редько та виконавцями, як Щербаківська, запропонувати не може. У результаті вибори виграють ті 10% виборців, які дійдуть до виборчих дільниць.

Все інше – другорядне. Як от поїздки на Вінниччину Ляшка (на висвітленні якого зекономили Качури), або маневри місцевих депутатів, чи навіть «доленосні» рішення Вінницької районної ради про червоно-чорний прапор.

Тому що виборці з одного боку спостерігають за цими рухами, які їх майже стосуються, а з іншого – оцінюють депутатів- мільйонерів, які отримують компенсацію коштів за оренду житла. З вінничани це – Руслан Демчак, Іван Мельничук, Геннадій Ткачук, Петро Юрчишин.

У такій патовій для себе ситуація влада вдається до кадрових змін, шукаючи підтримку у колись потужної мережі Партії регіонів, через залучення їхніх представників до своєї команди. Допоможе? ПР не допомогло.

І позитивне: Вінниця увійшла до п’ятірки лідерів рейтингу Індексу публічності органів місцевого самоврядування.

Але – ще раз наголосимо – такими разовими “перемогами” успіх під час президентських виборів забезпечити неможливо.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here