Старт президентської виборчої кампанії на Вінниччині. Факти і «джерела»

Млява активність політичного літа, коли жоден з провідних політиків центрального рівня так і не спромігся ані домовитися один з одним, ані сформулювати реальну виборчу стратегію, від якої не тхнуло б нафталіном, відбилася і на вінницьких виконавцях.

0
554

Більшість з них, за рідкисними винятками, в інформаційному просторі з політичними заявами та акціями не з’являлися взагалі. Чекали.

Дочекалися, коли на горизонті вималювалася лінія, за якою «пізно».

Зазвичай, у таких ситуаціях сторонньому спостерігачеві цікаво співставляти різницю між риторикою політиків, які, відчувши аромат виділених під вибори грошей, намагаються демонструвати активність, і реальних фактів, які вони намагаються інтерпретувати.

Ну, наприклад, профільна комісія Вінницької облради не погодила проект рішення про підвищення тарифу на тепло. І тепер депутати можуть сміливо заявляти виборцям, що вони їх врятували від завищених комунальних платіжок.

Проте, реальність є такою, що після прийняття відповідних рішень на центральному рівні, ніхто місцеві ради й запитувати не буде. Точніше, за кошти обласного бюджету, депутати можуть запровадити компенсаційний механізм, але на цей рік коштів закладено лише декілька мільйонів, яких однозначно буде недостатньо.

Але у нинішній фантасмагоричній ситуації на політичній арені України, цікавіше спостерігати не за відмінністю між реальністю та балачками, а за начебто реальними фактами та фейковими джерелами, що оплутують інформаційний простір доби пост-правди.


Процес президентських виборів пішов. До Вінниці на минулому тижні приїжджали Микола Катеринчук і Дмитро Добродомов, цих політиків зараховують до команди Анатолія Гриценка. Принаймні Дмитро Добродомов вже став з ним на одну політичну платформу «Народна довіра». Добродомов, начебто, має відповідати за інформаційну складову виборчої кампанії екс-міністра оборони.

Гриценко повідомлення спочатку заперечив, сказавши, що буде штаб, будуть і призначення. Але спільна поява Домбродомова і Катеринчука швидше підтверджує, аніж заперечує висловлені припущення. Політики проголосили Порошенка «збитим льотчиком» і оголосили про необхідність об’єднання опозиції.

Це – факт, тобто те, що було сказано. А тепер дивимося за «інсайдерською інформацією», яка, начебто, має пролити світло на істинні цілі та завдання вінницького вояжу політиків.

«Микола Катеринчук виявився хитрішим за свого нинішнього партнера. Головний «європеєць» зазначив, що Вінниця змінюється на краще, але не змінюється життя вінничан… Зважаючи на те, що обидва політика перебували у Вінниці, вони обережно критикували реформи уряду, натомість весь свій гнів спрямували на абстрактну «владу» і частково президента. Також вони закликали до об’єднання, що, на їхню думку є єдиним виходом із нинішньої ситуації. Залишилося не зрозумілим, чи об’єдналися «команди» політиків на вінницькому рівні”.

🙂

Тобто, на думку оглядачів, презентація була не презентацією, а намаганням промацати ґрунт – лояльно чи не дуже ставитиметься до команди Анатолія Гриценка популярна муніципальна влада. З якою місцеві представники цих партій воюють.

«Контрольним пострілом» місцевих аналітиків став і матеріал, що Катеринчук ледь не з погрозами звернувся до керівництва Вінницької ОДА з вимогою не виконувати злочинні накази.

Насправді, лідер «Європейської партії України» заявив, що йому відомо про МОЖЛИВИЙ сценарій, за яким влада може сформувати списки «мертвих душ», і порадив чиновникам не вдаватися до таких фальсифікацій. Про Вінницю там немає жодного слова.

Ще один приклад війни «інсайдерських фактів» зі здоровим глуздом продемонстрував ресурс «Інформатор», який, посилаючись на загадкові «джерела в АП», стверджує, що Петро Порошенко розпочав підготовку до парламентських виборів, які пройдуть у кінці жовтня 2019 року. Свою кандидатуру президент планує висувати в одномандатному мажоритарному окрузі №12 у місті Вінниця, де двічі обирався до Верховної Ради України. Наразі на окрузі у Вінниці вже формується команда, яка стане «кістяком» виборчого штабу.

Рішення Порошенка готуватися до парламентських виборів інсайдер пояснив так:

«Петро Олексійович не вірить у перемогу на президентських виборах – занадто великий відрив він фаворитів. Дуже ймовірно, що він взагалі відмовиться від участі у них. Тому основний акцент він вирішив зробити на майбутніх виборах до Верховної Ради. Так як після втрати президентського крісла шанси БПП потрапити до парламенту будуть примарними, Петро Олексійович не хоче ризикувати, а тому піде по мажоритарному окрузі. Закономірно, що йти він вирішив по вінницькому окрузі, де вже перемагав».

Таким елегантним жестом «Інформатор» розвалив всю державну машину і спророкував сценарій новітньої історії України на найближчі роки.

Але – знову ж таки – якщо вірити «джерелам».

А «джерелам» у нинішній ситуації взагалі вірити слід дуже обережно. Найчастіше так звані джерела живуть лише в уяві автора «інсайдів».

Так, днями місцеві «гевалт-блогери», побачивши одну чергу за талонами на субсидії біля одного з прозорих офісів у перший день видачі, коли «ломанулися усі», закричали, що «все пропало».

Коли ситуація ближче до обіду нормалізувалася, переключилися на інші теми для пошуку «зради».


З’явилася інформація, що фракцію «Самопоміч» у Вінницькій облраді планують розпустити через корупційні скандали. Причиною називають неналежну поведінку керівництва обласного осередку, що завдають непоправної шкоди репутації всеукраїнського об’єднання напередодні виборів. У центральному штабі вважають, що в партії з’явилася «п’ята колона», яка працює на користь опонентів лідера «Самопоміч» Андрія Садового і провокує публічні скандали. До диверсантів відносять і представників у Вінницькій області. Мова в першу чергу про Ігоря Хміля, главу обласного осередку та Вадима Соляника, голову фракції в облраді.

Припущення є, однак ґрунтується воно на повідомленні ОДНОГО сайту, яке підхопили інші інформаційні ресурси. А ось – чи відповідає інформація дійсності, сказати непросто. Тим більше, що бажаючих зробити так, щоб певна політична сила (у даному випадку – «Самопоміч») отримала репутаційні втрати, завжди вистачало. І, як наслідок, нардеп Єгор Соболєв спростував інформацію про розпуск фракції “Самопоміч” у Вінницькій облраді.

В кого точно виникнуть проблеми – так це у Аграрної партії. Частина лідерського складу, орієнтована на нинішнього голову АПУ Скоцика прийняла рішення про розпуск 15 обласних організацій «розкольників», до складу яких потрапила й Вінницька .

Аграріїв, крім Медведчука, якого Скоцик звинувачує в інтригах з метою його (Скоцика) усунення від керівництва партією, намагається перетягнути на свій бік й «опозиціонер» Юрій Бойко. Той на минулому тижні відвідав Вінниччину, де спілкувався з фермерами.

Щоправда, використовуючи шаблонні фрази і обіцянки.

Позитивних фактів, як бачимо, небагато. А вибори вимагають резонанс і «хайп». У відчаї політики не вигадують нічого кращого, аніж розпочати кампанію підкупу виборців.

Невідомо тільки – у які політичні дивіденди капіталізується це за рік по тому. Але на більше фантазії не вистачає.


І про поточні події.

У Вінниці нарешті відкрили завод з виробництва холодильного обладнання.

Відкрили й новий стадіон.

На Замостянській прибрали реверсний рух трамваїв.

Для озеленення Вінниці придбають дерев на майже 2 мільйони гривень.

У Вінницькій області наступного року реалізовуватимуть два інвестиційних проекти з переробки кукурудзи, сумарною вартістю більше 614 млн доларів. Одне з виробництв буде розміщено в м. Гнівань на земельній ділянці площею 50 га, інше – в с. Демківка Тростянецького району, площа земельної ділянки – майже 3 га.

У британському виданні Financial Times вийшов матеріал, присвячений питанням розвитку промисловості в Україні та поверненню українських трудових мігрантів додому із заробітків за кордоном. Автор досліджує приклади українських міст, де налагоджено нове виробництво. Серед таких прикладів зокрема наводяться Вінниця і Житомир.

Регіон розвивається.

Втім, питання тут виникає аналогічне риторичному питанню, яке ми вище задавали політикам – як воно за декілька місяців конвертуватиметься у реальний результат на виборах?


Щоб це відбулося, реальні позитивні зміни мають помножуватися на ефективну інформаційну роботу. І якщо з реформами у нас все ще більше-менш, то з медіа-активністю і впливом на суспільні процеси – навпаки. Влада це ніби починає розуміти, але от що з цим робити, ну ніяк. Хоча якісь аматорські спроби рівня початкової школи демонструє.

От навіть декілька нових “інформаційних” сайтів наштампувала, дійшло на третій рік діяльності. Чи стануть вони формуючими? Чи будуть мати вплив на громадську думку? Спостерігаючи, як це все “працює” і хто “працює” – відповідь ні. Хоча кошти звісно освоять. Їм тепер ще водія (с), ну як у старому анекдоті 🙂

Але звісно з давніх-давен головною панацеєю влада вважала… збільшення фінансування. Цими ліками влада намагається вже років з 20 лікувати всі проблеми, як раніше шарлатани все лікували кровопусканням.

Але фінансування все таки збільшили. Вдвічі. Залишилось лише пройти сесію. Мова йде про «Регіональну програму сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Вінницькій області на 2019-2021 роки». Аналогічна програма 2015-2018 року коштувала обласному бюджету приблизно 14 мільйонів, на нову планують взяти 28 мільйонів. Доречна заявка на вирішення проблем, тим більше перед циклом виборчих кампаній: президентської, Верховної Ради та місцевих виборів 2020 року.

Тут тобі і розвиток інформаційного простору і  сприяння всебічному і об’єктивному висвітленню діяльності місцевих органів влади, – принаймні на нові, згадані вище приватні сайти кошти з бюджету візьмуть.

Тут тобі і подальше становлення громадянського суспільства.

І ще раз: налагодження співпраці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства для задоволення потреб розвитку області. Знову роздадуть гранти, лише вдвічі більше? На архіважливі круглі столи і життєво необхідні архівні дослідження, які вже декілька раз робили і є у відкритому доступі?

Як бюджетні кошти роздані одіозним активістам задовольнили “потреби області” ми розуміємо, чи розуміють це мешканці області? Ні, жодного соціального ефекту вони на собі не відчули та і відчути не могли. Чому? Про це докладніше в наступних матеріалах нашого видання.

А поки що лише факти, які підтверджують наші джерела, при чому повністю відкриті і опубліковані на офіційних ресурсах обласної Ради.


Отже, окремі штрихи до портрету рятівної “Програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Вінницькій області на 2019-2021 роки”


8 400 000 (проти минулих 3 510 800 ) з бюджету області піде на “Видавничу справу”. Зокрема на видання таких майбутніх всесвітніх бестселлерів як: «Реабілітовані історією», «Книга Пам’яті України», «Звід пам’яток історії та культури Вінницької області». Ця стаття витрат завуальована в наступне формулювання: “Фінансова підтримка редакційно-видавничих груп” вказаних вище.

Значно збільшиться сума на “видання творів місцевих авторів”, які неодмінно стануть культовими для прийдешніх поколінь та сучасників.

Думаєте ми іронізуємо? Ні і ще раз ні! Чого лише вартує видатне досягнення Вінницької області, яке вже золотими літерами вписане в скрижалі “Книги рекордів України”!

Видання чотиритомної історії одного села (чотиритомної Карл!). Одного села. Борівка – площею 6,34 км2, населення трохи більше 3000.

При цьому автор рекорду наголосив, що його рекорд наврядче хтось поб’є, адже він працює вже над п’ятим томом.

На згадане вище «Сприяння розвитку громадянського суспільства» беруть 3 мільйона гривень, проти минулих 1 400 000 грн.

Мало того, обласна влада вирішила створити навіть нову комунальну установу: «Видавничий дім «Моя Вінниччина». Лише на підтримку діяльності установи закладено 3 мільйони гривень з обласного бюджету. Окремою статтею передбачено гроші у сумі 900 тисяч гривень на видання творів серії «Моя Вінниччина».

Отже, в той час, як всесвітньо відомі гранди ЗМІ повністю відмовляються від друкованих версій видань і цілком переходять в он-лайн, Вінницька область збільшує вдвічі видатки на видавничу справу. Ну ок.

З 75 тисяч до 150 тисяч зростуть видатки на “доленосні” круглі столи.

На різноманітні навчально-методичні семінари і тренінги та на «Проведення навчальних занять для представників ОГС” – 300 тисяч.

І звісно вдвічі збільшиться сума видатків на святе – «Заходи з відзначення свят та знаменних дат»: покладання квітів, молебни, вручення, відзначення та різноманітні святкування в цілому. Тут теж буде використано трохи більше – 7 500 000 гривень (проти 3 431 000 в 2015-2018 роках).

Додаємо сюди й сумнівну фігуру куратора цієї програми – заступника голови ОДА Олександра Крученюка, який за короткий термін перебування на посаді вже встиг “прославитись” копійчаними скандалами з комунальним майном, а тут 28 мільйонів бюджетних коштів на кону.

Це далеко не повний аналіз обласної програми, а лише окремі факти, які доводять нашу версію: збільшення фінансування на будь-яку обласну програму не вирішує проблеми з формуванням громадської думки та соціально-політичного впливу на регіон. Тим більше коли це фінансування освоюється ТАКИМ чином.

Є ще час змінити ситуацію?

Ми, як патріоти нашого краю дуже на це розраховуємо. І віримо, що всі стереотипи і модель поведінки за півроку змінити можливо. Було б лише бажання та кадри.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here