«Синдром Савченко»: загрози удавані і реальні

0
175

У мережі YouTube з’явилося відозвернення представників організації «Революційні праві сили» до вінницького міського голови Сергія Моргунова.

Чоловік в оточенні декількох інших осіб в балаклавах ставить мерові «ультиматум» з вимогою демонтувати пам’ятник Небесній Сотні та повернути погруддя Тараса Шевченка, не конкретизуючи – яке саме. Ближче до фіналу відео до кадру потрапляє місцева «активістка» Світлана Бевз, участь якої доводить, що автори зйомки хоч якось орієнтуються у ситуації, а не приїхали з іншого міста просто переказати завчений текст. Втім, останнє не виключено, адже РПСівець чомусь твердить, що пам’ятник Кобзареві на площі був.

Атмосфера «акції», на якій декілька осіб погрожують «своєю армією» щось вчинити підтверджує те, що РПС створювалася за лекалом, наприклад, «Автомайдану» у Вінниці. У 2014-2015 роках, коли потрібно було провести певну акцію в якомусь місті, з усієї країни з’їжджалися «побратими», «кошмарили» когось з чиновників або бізнесменів, спалювали шини, але ж раптом «забуваючи» про проблему після з’ясування певних фінансових нюансів.

З часом заводили процесу пересварилися між собою із-за тих саме грошей, і акції самі собою зійшли до рівня того фарсу, який РПС продемонстрував на площі Небесної Сотні.

Зрештою, очевидним є як фейковий характер самої структури, яка примудрилася на офіційному сайті на головної сторінці припуститися значної кількості помилок, так і тих персонажів, які до неї начебто належать.

Під президентські вибори таку колективну «Савченко», яка голосно, але беззмістовно виступає проти влади, нейтралізувати не складно. І люди у здоровому глузді її підтримувати не будуть. Але проблема має й інший бік. Симпатії з боку громадян до центральної влади теж не є очевидними. І переломити ситуацію можна одним способом – зробивши ставку на місцеві управлінські еліти.

А тут починаються сюрпризи. Нагадаємо читачам наш останній матеріал, у якому видно настрої одного чиновника – голови Козятинської РДА, який перепощує і коментує не зовсім приємні для Президента речі. До речі, не вперше.

Під час президентських виборів, коли з одного боку виступатиме «політик № 1» зі значним антирейтингом, а протистояти йому буде «політик № 2» з не меншим антирейтингом, то вирішальну роль – кого все ж таки підтримують громадяни, зіграють представники місцевої влади, а не жменька осіб у балаклавах.

І якщо місцеве самоврядування у більшості ще вагається, то у структурах виконавчої вертикалі починається тихий, або навіть неприхований саботаж. А центральна влада досі вважає, що абстрактна «Савченко» та невеличке коло її (Саакашвілі, РПС, «Нацдружин») прихильників можуть розхитати і обвалити ситуацію.

З цього, як бачиться на даному етапі, може визріти фатальна помилка нинішньої «партії влади», яка обрала собі нікчемного спаринг-партнера замість серйозної підготовки до вирішальних боїв.

Віталій Горковчук

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here