Три рівня інформаційної провокації. Історія про «громадянина, б…ь», дерибан комунального майна і президентські вибори

Історію ви знаєте. В мережі Інтернет з’явилося відео, як чоловік, який виявився «свободівцем» Андрієм Гайдаєм, пристає до депутатів Вінницької обласної ради.

Останній батл у соратника Андрія Вигонюка відбувся з Олександром Масленніковим. “Журналіст-активіст-партієць” почав докучати йому питанням, чому обласна рада не поспішає розглядати питання використання червоно-чорного прапора на офіційних будівлях Вінниччини під час пам’ятних дат.

Масленніков, який очолює комісію з питань регулювання комунальної власності та приватизації, і якого питання про прапор, вочевидь, не цікавить взагалі, дискусії намагається уникнути. Депутат каже, що питання є політичним, маючи на увазі, що попереду розгляд ще 65 з 72 питань, внесених до порядку денного сесії. У тому числі таких, які відносяться до сфери комунальної власності.

Позицію Масленнікова зрозуміти можна. Але автор відео, який називає себе «громадянином», починає тикати пальцем, заявляти, що це питання не «політичне», а «національне», що Масленніков не знає історії, що 100 років тому під червоно-чорним прапором УНР боронила незалежність, що така поведінка не лічить депутату і таке інше.

Далі більше, на репліку Масленнікова чому “журналіст” веде себе так зухвало і рахує себе більшим патріотом ніж інших, активіст-журналіст пропонує депутату помірятись патріотизмом. Масленніков залюбки приймає таку пропозицію і пропонує «громадянину» вийти з зали і поговорити. Нормальна і чоловіча реакція на провокацію. Але наодинці Гайдай дискутувати не поспішає, а відео на цьому закінчується. От і весь патріотизм та чоловіча гідність. Викликав опонента на розмову і втік в кущі. А потім ще й написав плаксиву заяву в поліцію.

Якщо вас, шановні читачі, цікавить які у сучасному суспільстві є складові інформаційних провокацій, давайте їх розглянемо.

Рівень № 1. «Хайп для лохів».

Соціальні мережі були створені для задоволення найбільш вразливої людської емоції – пихатості. Зібрати 100500 «лайків» і отримати свої «15 хвилин слави» мріє кожен користувач. Не виключено, що Гайдай цілком щиро переймається питанням сакралізації червоно-чорного прапора, і що відмова Масленнікова мислити ідентично націоналіста зачіпає. Тому він знімає відео і викладає його у «Фейсбуці».

Глядачі відео дивляться на сюжетний ряд і обурюються – як можна не поділяти таку думку? І не розуміють, що їх заганяють в примітивну інформаційну пастку. Яку дуже вдало описує блогер Олександр Костюк, який доводить, що це чергова спроба псевдонаціоналістів розколоти єдність нашої держави. Як завжди, за їх виконання все робиться під хорошим «патріотичним» приводом, через що провокація отримує підтримку в недалекоглядних патріотів України.

Блогер пише, що це не дрібниця. Державні символи – це основа держави. Два прапора – це розкол на «більш український» і «менш український», це дезорієнтація суспільства. Робиться ця провокація, як завжди, в нахабній, агресивній манері, блокуються місцеві ради, депутатів шантажують, провокуються бійки і сутички. Олександр Костюк пише, що йому невідома жодне успішна держава з двома державними прапорами. Єдина Україна повинна мати єдиний державний прапор. Але не два, не три, якими б красивими, чудовими і патріотичними вони не були.

На думку блогера, ворогові потрібен розкол України під будь-яким, навіть патріотичним приводом. Ворогові вигідно, щоб у нас було два або три прапори, два або три паралельних генштабу, дві або три конкуруючі між собою армії тощо. Власне, всю діяльність наших радикальних націоналістів можна охарактеризувати як постійні провокації розколу, прикриті показним патріотизмом.

Ось такий перший висновок з витівки Гайдая: показати, що «погана влада» (хоча Масленніков є членом опозиційної «Батьківщини») виступає проти «щирих патріотів».

Цікаво, до речі, відзначити, що репост відео з коментарем «наш вінницький…» зробила скандальна вінницька активістка Таїса Гайда. На перший погляд, дивно, яким чином може співіснувати у Гайди повага до позиції популяризаторів «бандерівського» стягу і картка поляка. Між іншим, останні польські «антибандерівські» закони за подібні погляди передбачають, як мінімум, відмову і в’їзді до Польщі.

Рівень № 2. «Шкурний інтерес».

Раніше ми припустили, що на першому етапі Гайдай щиро міг перейматися питанням популяризації прапору ОУН. Але далі зняте відео почало існувати окремим життям. Його «підхопили» і стали використовувати.

Самостійно Гайдай забезпечити «розкручення» історії не міг би. По-перше, він несе абсолютну нісенітницю про «червоно-чорний» прапор УНР. З відкритих даних «свободівець» мав би знати, що «Революційний прапор» пропонувався у якості символу однієї з фракції ОУН у 1941 році, але навіть так і не був затверджений.

По-друге, оприлюднена на сторінці Гайдая заява до прокуратури є верхом безграмотності і публічним визнанням боягузтва. Нормальна людина розповідати усьому світові, що вона пережила «сильні душевні хвилювання» внаслідок інциденту, не буде. Так само, як озвучувати безпідставні обвинувачення Масленнікова у здійснених раніше «підпалах автомобілю» (?), «погрозах фізичною розправою» і «інших злочинах». Якщо у Масленнікова знайдеться кваліфікований адвокат, то Гайдай має, як мінімум, відповісти за наклеп.

Але уже після перегляду сторінки Гайдая стає зрозумілим, навіщо він це робити. «Свободівець» пише: «Голова Вінницька обласна державна адміністрація Валерій Коровій та голова Вінницька обласна Рада Anatolii Oliinyk зобов’язані ініціювати зняття одіозного, свого партнера по більшості в Раді, Масленнікова з посади голови «комунальної комісії», це стане прикладом політичної відповідальності. Якщо їх влаштовують такі призначенці на керівних посадах – значить вони з ним з одного коріння».

«Скринечка відкрилася». Під Масленнікова більше ніж півроку «копає» очільниця вінницької «Батьківщини» Людмила Щербаківська, яка озвучила бажання зайняти його місце на посаді голови комісії з приватизації і комунальної власності.

На користь версії, що весь цирк був влаштований винятково для того, щоб Масленнікова зняти з посади говорять два факти.

Перший. Відсутня перша частина відео. Незрозуміло, чому Гайдай почав провокувати саме Масленнікова, а не інших депутатів.

Друге. Значної частини депутатів фракцій «Батьківщини» і «Свободи», які вимагали розглянути питання про прапор «тут і негайно», після перерви у сесійній залі не виявилося. У тому числі Щербаківської та Фурмана. Протокол сесії фіксує: «відсутні».

Так вже потрібно їм було визнання «червоно-чорного» прапору офіційним? Чи після провокації з Масленніковим їм уже не було чого робити у сесійній залі?

Рівень № 3. Cui prodest? («Кому вигідно»?)

А тепер дивимося на інформаційний резонанс на інтернет-ресурсах, які належать у тому числі телеканалам і національним інформаційним агентствам, які заради гучного заголовку таку дрібницю тиражувати не будуть ніколи. «У Вінниці депутат обматюкав активіста через прапор ОУН-УПА», «Депутат брутально вилаяв активіста через червоно-чорний прапор», «”Тусуйся звідси”: у Вінниці депутат облаяв активіста».

Будете сміятися, але під аналогічним «соусом» інцидент почали «обсмоктувати» і сепаратистські ресурси.

І тут ми виходимо на новий рівень – президентських виборів. Очевидно, що вирішальної переваги немає у жодного з кандидатів. Тому неабияку роль може зіграти деструктивний сценарій, за яким «патріоти» атакуватимуть владу, як «зрадників». Червоно-чорний «правильний» прапор проти «синьо-жовтого», як неправильного.

Причому – об’єктом атаки стануть як раз демократичні політики, а не екс-«регіонали», які на перемогу на виборах уже не претендують.

Тому жодного розголосу не набув казус у Миколаєві, де депутати обласної ради взагалі назавжди заборонили виносити питання про визнання «бандерівського» прапору на розгляд сесії! «Деды воевали под другим флагом».

Зовсім інша увага до Вінниці. Чому? Гадаємо, ви і самі зрозуміли – чому.

І, будьте певні, чим ближче до дня голосування, тим інтенсивніше наш регіон будуть розхитувати під різними приводами.

Ну а спікери влади, як завжди, скромно мовчать.

Віталій Горковчук

 

 

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net