Селфі-чиновники. В народі їх вже влучно охрестили – селФаки

0
61

До 20%, а у період калейдоскопу свят – до 25% усіх повідомлень з сайту Вінницької обласної державної адміністрації присвячені участі чиновників у різних презентаціях та урочистих заходах. «Вручив грамоти / подарунки», «сердечно привітав», «перерізав стрічку», «взяв участь у відкритті» і таке інше. Для опису заходів такого ґатунку сформувався навіть спеціальний канцелярський сленг, який максимально насичує текст помпезними словосполученнями, причому автори-референти заздалегідь знають, що ніхто його читати не буде.

«Під бурхливі оплески вдячних громадян, чиновник №… урочисто привітав колектив зі значними здобутками на трудовій ниві і побажав плідної праці на ниві і т. п.»

«Географія» «заходів з оплесками» – широка. Від відвідин ювіляра до участі у етнографічному фестивалі, ярмарку чи виставці. Від покладань квітів до релігійних свят.

За великим рахунком, нічого поганого у цьому немає. Представники влади мають демонструвати спорідненість з народом і спілкуватися з громадянами, причому урочистості надають для цього непоганий майданчик. Та й розповісти про сприяння влади певним починанням, як один з елементів владної стратегії, зайвим не буде. Можна сказати й про те, що в усьому світові політики використовують подібні масові акції для озвучення власної позиції. «І себе показати, й на інших подивитися». Нічого, зрештою, поганого.

Якби не одно «але». В усьому цьому «цивілізованому світі» роль «весільних генералів» виконують, у переважній більшості, обрані політики. Ті, хто отримав посаду завдяки перемозі на виборах або причетності до команди переможців.

У тих само США на ювілей пожежної частини або випуск коледжу можуть прийти і проголосити промову мер, конгресмен, сенатор, місцевий депутат. Навіть кандидат на виборну посаду. Але якщо цією справою почне займатися чиновник з якогось департаменту – його просто не зрозуміють, чому він використовує робочий час, який йому оплачують платники податків, на власну політичну рекламу. І такий чиновник, будьте впевнені, негайно вилетить з роботи, адже про це подбають політики-конкуренти.

До речі, в американських чиновників пихатості, подібної українським, які вважають себе «незамінними професіоналами», немає й близько. Є або політики з політичною ж відповідальністю, яких можна переобрати у визначений для цього строк, або технічні працівники, які займаються діяльністю, винятково у межах власних повноважень.

Діаметрально протилежна ситуація в Україні, взагалі, та на Вінниччині, зокрема. Деякі посадові особи не просто їздять з привітаннями та грамотами по всій області, а витрачають на левову частку свого робочого часу. Забираючи, між іншим, шматок роботи у тих, хто цим мав би перейматися безпосередньо – у депутатів обласної ради. Все таки обіймаючи високі посади у виконавчій владі, потрібно, принаймні для себе, зрозуміти і вивчити різницю між своєю (виконавчою) і представницької гілкою влади (обласна рада).

Можна лише сподіватися, що впродовж року (час ще є), буде виконана обіцянка Президента, зафіксована у його передвиборчій програмі, де записано, що місцеві державні адміністрації мають замінити виконавчі комітети місцевих рад, підзвітні лише депутатам та громаді і відповідальні перед законом. Поки що процес «буксує» з очевидних причин – ніхто не хоче послабляти виконавчу вертикаль напередодні дуже напруженої президентської виборчої кампанії.

Тому й їздять на різного роду свята, а також у численні зарубіжні поїздки (теж за бюджетні кошти) чиновники різних рангів. Звідти – обов’язкове «селфі» та звіт на офіційних ресурсах обласної влади.

Ось тільки сприйняття цих «перерізувачів стрічок» у виборців більш ніж скептичне. Адже весь антураж заходів говорить про те, що «добрі справи» були зроблені не за кошти платників податків, які сплачують їх до бюджетів різних рівнів, а винятково завдяки наполегливій «турботі» влади.

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here