В рамках діяльності робочої групи «Прозорість та підзвітність» управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області оприлюднило звіт за результатами моніторингової діяльності бюджетних витрат. Крім інших, традиційних уже для установ, які оперують бюджетними коштами «гріхів» (завищені ціни, нецільові витрати, порушення процедур та інше), було встановлено ще один цікавий факт. Який формально закон не порушує, але змушує замислитися над питанням усвідомлення деякими посадовцями нинішньої ситуації.

Так, виявилося, що виділення бюджетних коштів на цілі, пов’язані з покращенням обороноздатності (підтримка ЗСУ, правоохоронних органів та інших військових формувань), органами місцевого самоврядування становить близько 570 млн грн, що у відсотковому відношенні складає  лише 11 % від загальної суми видатків.

Окремо наголошено, що мова йде не про захищені статті видатків, змінювати які місцеві посадовці і депутати не можуть (зарплати, соціальні виплати), а про те, що органи місцевого самоврядування мають можливість збільшувати допомогу ЗСУ та спрямовувати кошти на посилення оборони країни та області, але не роблять цього. Між тим, як відзначають аудитори, мають місце непоодинокі випадки закупівлі необґрунтованих  під час війни товарів, робіт та послуг.

Тобто, наприклад, депутати тієї чи іншої ОТГ, обираючи між варіантом покладення нової бруківки і придбанням ударних дронів для фронту, обирають бруківку.

Від себе відзначимо – вони й далі будуть так робити, адже де той фронт. А «бруківка» (благоустрій, інфраструктура, ремонти адміністративних будівель) – це і можливість дати підзаробити близьким до керівництва підрядникам, і спосіб впливу на настрої виборців. Адже мешканцям завжди можна сказати, що, не дивлячись на війну, готова ОТГ або мер міста показав себе ефективним господарником та забезпечив розвиток підконтрольної території.

Той факт, що якщо Україна програє війну, то жодна «бруківка» ані владі, ані виборцям не знадобиться, розглядається такими ділками як щось неймовірне, фантастичне, а тому й спрямовують вони основні свої зусилля не на «другорядні» справи, на кшталт допомоги ЗСУ, а на те, що приносить певні зиски. Як матеріальні, так і рейтингові.

І це вже після того, як завершилася епопея з військовим ПДФО, коли місцева влада мільярди гривень клала на депозити.

Втім, ще раз підкреслимо, що закону, який змушував би органи місцевого самоврядування вільні кошти витрачати на потреби оборони України – немає.

Ситуацію могла б змінити позиція керівництва політичних партій, які мають усі важелі впливу на депутатів місцевих рад, аж до позбавлення їх мандатів. Але лідери партій, демонструючи патріотичну завзятість на телеекранах, у сферу, де їхні підлеглі отримують маленькі «гешефти» на місцях, вважають за краще не втручатися.

На цьому тлі починаєш розуміти мотивацію керівництва держави, яке під час дії воєнного стану левову частку повноважень депутатів місцевих рад (у т. ч. обласної) передала військовим адміністрація. Ті політики, які пафосно заявляють, що в Україні обмежують права місцевого самоврядування, безумовно, мають рацію. Обмежуються. Але результати наведеного вище аудиту підтверджують – що по-іншому неможливо. Якби депутати тієї ж обласної ради повернули собі можливість формувати бюджетний процес на регіональному рівні – тільки-но уявіть собі, на які б цілі вони витрачали ці кошти? Вірно – на роботу у власних округах. Адже депутати у першу чергу думають про вибори. Навіть під час війни.

Хто повинен нести електоральну та моральну відповідальність за таку діяльність місцевих рад у Вінницькій області?

За результатами останніх місцевих виборів більшість у місцевих радах Вінницької області та третину голів ОТГ отримала партія “Українська стратегія Гройсмана”. Чи використають цей факт політичні опоненти місцевої партії – покаже час, ми, як журналісти, лише фіксуємо цю історію та ефективність партійного менеджменту різних політсил у найдраматичніший період в історії України.

Обнадійливим у цій ситуації є те, що наше суспільство під час повномасштабної агресії кардинально подорослішало. І кожен придбаний для ЗСУ дрон має на електоральні настрої виборців значно більший вплив, аніж «бруківка». Ну, а сумнозвісна «гречка», за допомогою якої ще якісь 10 років тому вигравали усі, без винятку, вибори, тепер впливає хіба що на пенсіонерів. Та й те, далеко не на всіх.

І це – гарний знак.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarena_info