«Відставка» Залужного і хвиля конспірології – на чий млин ллється інформаційна вода

Останні тижні дали політичним оглядачам, які зажурилися з лютого 2022-го року внаслідок згортання політичного ринку, привід для активізації власних припущень у геометричній прогресії.

З диванів та анонімних Телеграм-каналів полився потік інформації – звільнить Володимир Зеленський Валерія Залужного з посади головнокомандуючого ЗСУ чи ні. Кого можуть звільнити крім нього ще – Шапталу? Сирського? На кого натякав (чи кому давав сигнал) президент, коли казав про «ротацію цілої низки державних лідерів»? І навіщо приїжджала до Києва Вікторія Нуланд – мирити військове та цивільне керівництво, попереджати Банкову про недопустимість зведення рахунків, а генералів про субординацію? Скільки часу може протриматися українська армія та економіка без західної підтримки, якщо щось не складеться у вашингтонських кулуарах?

Інколи дані припущення нагадують ритуальні танці заклинателів дощу, які можуть щось відчувати, але точної інформації не мають, тому імітують бурхливу діяльність та обізнаність, сподіваючись, що їхні прогнози справдяться. Інакше суспільство може запідозрити – навіщо вони (прогнозисти-заклинателі) потрібні?

Але якщо вже ми підняли синоптичну тему дощу, то не зайвим буде згадати про одну практику. Під час ІІ світової війни у газетах воюючих країн діяла жорстка заборона на публікацію прогнозів погоди. З тих очевидних причин, що ці прогнози могла прочитати ворожа розвідка та за допомогою цих даних корегувати дії авіації.

Про нинішню конфігурацію сил в Україні знають декілька компетентних осіб, які мають це знати, відповідно до займаних посад. Але будь-який справжній інсайд, який необережно, або у погоні за хайпом оприлюднить якийсь політик (журналіст, блогер, активіст) може бути з легкістю використаний у якості зброї. Причому – проти України.

Читати також: Тінь українських виборів у західних ЗМІ

Нинішня війна – це війна когнітивних смислів, трактовок меседжів, протистояння символів та міфів. Основною, але не єдиною її причиною став параноїдальний міф про те, що українці є частиною «єдиного руського народу», а тому їх слід «звільнити» від окупантів з НАТО. Попутно Кремль вирішував питання внутрішньої політичної кризи, а також намагався спровокувати на деструктивні дії країни, керівництво яких незадоволено нинішнім станом речей на глобальному рівні.

А тому трактовки навіть незначних аспектів цих символів і міфів можуть відіграти як позитивне значення для України, так і стати катастрофічними.

Захід допомагає Україні, у тому числі, тому, що погодився з нашою версією про захист демократії і територіальної цілісності.

Захід може скоротити допомогу, якщо у європейському та американському медіа-просторі переможе думка, що «в Україні все корумповане». А скандали, на кшталт, «яйцягейту» такій інтерпретації лише сприяють.

Глобальний Південь вичікує, але деякі сигнали від формально нейтральних країн є доволі тривожними. Так, Китай, який тривалий час відмовчувався (хоча всі й розуміли, що він грає на боці Москви), декілька днів тому вустами свого міністра оборони публічно похвалив вторгнення РФ в Україну. А це фактично нівелює багатомісячні зусилля української дипломатії, яка намагалася отримати від Пекіну слова підтримки територіальної цілісності нашої держави.

І країн, які орієнтуються на дуже чутливі непублічні нюанси, дуже багато – десятки по всьому світові.

Тому небезпеку можуть становити не традиційні вітчизняні «експерти»-балабони, цінність міркувань яких дорівнює нулю. А як раз ті, хто з різних причин може озвучити правдиву інформацію про «прогноз політичної погоди». А вже ті, хто по той бік фронту вміє це робити – подадуть її у відповідній «упаковці».

Наслідки цього, ще раз підкреслимо – можуть бути катастрофічними.

Нагадаємо про те, що в ході Української революції сторічної давнини національні збройні сили декілька разів звільняли і Київ, і більшість території України. Але потім починалися внутрішні чвари, зведення міжпартійних стосунків, повстання отаманів, кожен з яких вважав себе царем на певній території. Наслідки цього відомі всім – більшовицька окупація, а далі – терор, колективізація, Голодомор, депортації і таке інше.

Отже, українцям менш за все слід вірити пліткам, чуткам та спекуляціям, адже головне на сьогодні – перемога на фронті. 

Усі інші домисли – зі сфери інформаційних війн та спецоперації ворожих ЦІПСО, за допомогою яких ворог намагається розхитати ситуацію всередині нашої країни.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarena_info