Наприкінці травня на сайті Вінницької міської ради було розміщено документ про виконання місцевого бюджету за І квартал 2025 року. Сам звіт відбувся ще у середині минулого місяця, але його деталізація зайвою не стала. У зв’язку з цим можна лише подякувати посадовцям вінницької мерії, які не стали приховувати актуальну інформацію, посилаючись на обмеження публічних даних в умовах воєнного часу.

Доходи – 1 млрд 822 мільйони гривень (з 6 млрд 419 млн, 28,38%).

Видатки – 1 млрд 678 мільйонів гривень (з 6 млрд 519, 25,74%).

Проте це – сухі цифри, які навряд чи щось скажуть пересічним вінничанам. А між тим, за ними ховаються деякі висновки, які можуть охарактеризувати загальні тенденції розвитку обласного центру. А також зафіксувати потенційні проблеми, які здатні вплинути на стабільність міського бюджету у подальшому.

  1. «Бюджет (не)воєнного часу»

У попередні роки вінницьку владу неодноразово критикували за недостатню, у порівнянні з іншими містами, увагу до фінансування статей безпеки та підтримки Сил оборони України. 

У минулому році ситуація, начебто, вирівнялася, і муніципальна адміністрація напрямок «Безпека і оборона» проголосила «ключовим пріоритетом громади», на який навіть почала знаходити додаткові кошти.

Як наслідок, у травні цього року Комітет виборців України визначив Вінницю як один з обласних центрів – лідерів з витрат на фінансування статей оборони. За даними ГО, у 2024 р. з міського бюджету на безпекові питання було виділено 21% (2 місце після Хмельницького), що склало 1 млрд 252 млн грн з 5 млрд 962 млн загальних видатків.

Однак ця цифра є сумарною, яка включає декілька бюджетних статей. Зокрема, 50 млн грн направили на придбання військових облігацій, 246,1 млн грн – на будівництво та облаштування протирадіаційних укриттів у закладах освіти, 19,7 млн грн – ремонт споруд цивільного захисту. Безпосередня допомога Силам оборони (в основному – придбання техніки) склала 668 млн грн.

Показник солідний, але цього року загалом на «Безпеку та оборону» передбачено 1 млрд 13 млн грн. Що, як бачимо, менше, ніж у минулому році, при тому, що бюджет громад зріс до 6 млрд 419 млн грн доходів і 6 млрд 519 млн – видатків.

Звіт про виконання бюджету констатує, що реально за І квартал 2025 р. на громадський порядок та безпеку витратили 110 мільйонів гривень або 6,5% від загальних видатків. З них 83 млн – на заходи та роботи з територіальної оборони. А це лише – 10,4% від річного плану.

Не хочеться вдаватися до критики, на яку у міській раді та міськвиконкомі нерідко ображаються, але відсоткове співвідношення «безпекових» видатків у 21% у 2024 р. і 6,5% у І кварталі 2025 р. є доволі показовим. Якщо буде збережено нинішні тенденції, то за підсумками 2025 р. безпосередня підтримка Сил оборони (крім тероборони) може скласти менше 400 млн грн. Скільки ж пішло коштів на підтримку частин на фронті сказати ще важче, оскільки вони «розкидані» по різних статтях, але одна ініціатива, на доцільності реалізації якої у минулому році звертали увагу представники громадськості – щодо одноразових виплат добровольцям і мобілізованим вінничанам за рахунок міського бюджету – у фінансових планах на 2025 р. відображення не знайшла. На відміну від багатьох інших міст України.

Отже, загальні тренди свідчить про зменшення частки видатків на підтримку Сил оборони при загальному збільшення доходів, яких зібрали на 15% більше у порівнянні з першим кварталом минулого року.

При тому що потенціал для розвитку є – основну роль у наповненні бюджету продовжують відігравати власні надходження, які у порівняні з відповідним періодом 2024 року зросли на 18%.

Звісно, сподіваємося що до кінця бюджетного року ще не один раз буде перерозподіл видатків за різними статтями, і у кінцевому рахунку підтримка захисників України з міського бюджету Вінниці тільки зросте.

Причому сказати, що муніципальна влада ці питання ігнорує – не можна. Наприклад, у квітні міська рада прийняла рішення про додаткову підтримку Сил оборони на 34 млн грн. Водночас, 3 тис. пенсіонерів отримали підвищення муніципальної надбавки до пенсій. 

Отже, міська влада і захисників України встигає підтримувати, і про майбутні вибори не забуває.

  1. Доходи

Обсяг зібраних податків, дійсно, зростає. Але, якщо буди справедливими, він зростає майже в усіх громадах України, віддалених від зони бойових дій. Тому коли представники міськвиконкому звітують, що доходи, з урахуванням міжбюджетних трансфертів зросли на 15%, то там опускають один момент – за даними ДПС, за чотири місяці цього року надходження до усіх місцевих бюджетів зросли на 18,5%. Тобто, позитивна динаміка Вінниці – очевидна, але будемо відвертими – середня і навіть трохи нижча за середню по країні. 

Основна частка – ПДФО, яка у І кварталі склала у Вінниці 884 млн 109 тис. грн. Це приблизно 59% від загального обсягу надходжень. Відсоток є близьким до загальноукраїнських показників (63,9%). Співпадають й відсоткові межі Єдиного податку (19,85% у Вінниці, 19,8% у середньому по країні), акцизних податків і зборів – 8,5% проти 7,8%. Натомість суттєво відрізняється стаття доходів, отриманих від плати за землю (24%, у той час як по Україні 10,2%).

Якщо подивитися на статті доходів, які забезпечили найбільш стійке надходження (за винятком не надто великих статей, на кшталт «Рентної плати за користування надрами місцевого значення» (100%), то такими статтями будуть «Податок на прибуток підприємств» (49,3%), «Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів» (56%), «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості» (39,5%). Ну а беззаперечний лідер – «Транспортний податок з фізичних осіб» (124,8%).

І хоча раніше міська влада скаржилася, що вилучення т. зв. «військового ПДФО» позбавить громаду близько 800 млн грн надходжень, критичного зменшення показників доходів не сталося. 

Цікаво було б дізнатися – на що у попередні роки витрачалися у Вінниці надприбутки від збору «військового» ПДФО, але це вже питання на іншу тему.

У цілому, показники дохідної частини міського бюджету Вінниці у І кварталі 2025 року є доволі типовими для більшості тилових міст України. Основний прибуток – з ПДФО, менше отримують за оренду майна, підакцизні товари, землю і у якості податку на підприємства.

Проблема в інерційності обраної стратегії. Особливих стимулів для інвесторів та переведення сюди підприємств – немає. А отже, часи, коли обласний центр був за багатьма показниками «містом № 1» в Україні – залишилися у минулому. Сьогодні це громада «одна з…».

Втім, навіть відсутність кризи у нинішній непростий період – уже досягнення.

Далі буде.

Підписуйтесь на наш телеграм-каналі: https://t.me/politarenainfo1

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА