Контури нової політичної арени України і Вінниччини

Останніми днями на українському політичному просторі відбулося декілька подій, які, не будучи напряму пов’язані одна з одною, все ж можуть дати певні контури майбутньої архітектури змагання за владу.

По-перше, у міської влади Одеси виникли нові проблеми. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про зміну підозри заступнику міського голови Одеси Олегу Бриндаку та директорці юридичного департаменту Одеської міської ради Інні Поповській.

Дана справа підштовхнула політичних оглядачів зробити висновки про певну зміну стратегії центральної влади, спрямовану на вирішення застарілої проблеми групи забудовників Кауфмана-Грановського, яка тривалий час відчувала себе «державою у державі».

По-друге, міського голову Рівного Олександра Третяка суд першої інстанції визнав винним у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення і усуну в посади.

Асоціація міст України звернулася до Вищої ради правосуддя з фактичною вимогою припинити політично мотивовані справи щодо міських голів. 

По-третє, міський голова Києва Віталій Кличко заявив про готовність змагатися за крісло Глави держави.

Нарешті, про президентські амбіції заявив ще один боксер – Олександр Усик.

Певним відголоском всієї цієї послідовності подій є й черговий скандал із забудовниками у Вінниці, але про все по черзі.

В Україні тривалий час діяло середньовічне правило «Васал мого васала – не мій васал». І якщо центральна влада контролювала масштабні загальнодержавні проєкти, то для місцевого самоврядування одним з основних джерел заробітку була «співпраця» (назвемо її так) із забудовниками. Без сотень і тисяч погоджень на виділення землі та інших дозвільних документів жодне будівництво не могло б розпочатися. Звісно, це призводило до створення корупційних схем: хоч в Одесі, хоч в Києві, хоч у Вінниці.

Читати: ДБР перевіряє законність будівництва 25 об’єктів у Вінниці та причетність до оборудок чиновників міськради

Проте зрозуміло, що певна самостійність у справі контролю над активами породжує й політичні амбіції. І навпаки, усвідомлення факту, що на явно корупційному ґрунті вирощується потенційна опозиція, не може не бентежити ані центральну владу, ані антикорупційні структури, які все ж мають демонструвати результати власної роботи. 

Як наслідок, вузол подібних протиріч розв’язати у рамках нинішньої парадигми домовленостей просто неможливо. Проблема самоуправства місцевих кланів забудовників не просто назріла, вона перезріла. 

Щоправда, у цієї проблеми є й інший аспект. А саме той, що у демократичній країні до будь-якої влади має бути цивілізована опозиція. А тому представники місцевого самоврядування не просто почали гуртуватися навколо захисту своїх інтересів та (як їм здається) прав, а й апелювати до міжнародної спільноти. Те, що «Дейче Велле» регулярно публікує скарги Кличка на центральну владу, говорить дуже багато про що.

Якщо дещо спрощувати ситуацію, то в цілому ми бачимо формування двох великих політичних груп – «центральних», або «столичних» та «регіональних/місцевих», яких хоче очолити Віталій Кличко. На противагу колишньому спортсмену Банкову можливо готується виставити Олександра Усика. Зрозуміло, що багато голосів він не набере, але все ж (за умови належного фінансування) трохи попсувати нерви столичному голові може.

Читайте нас в Telegram: лише важливі новини про війну, політику та ексклюзивна аналітика

Зрозуміло, що історія оформлення цих двох великих груп, які змагатимуться за владу, буде відтермінована, як мінімум, до кінця війни. І поки що видно лише певні контури майбутніх об’єднань. Але певні тенденції можуть задати навіть і такі прото-партії.

Нас у даному випадку цікавить – як поведе себе у даному випадку міська влада Вінниці.

Сценаріїв поведінки міської влади Вінниці декілька

Перший і найбільш очевидний – продовжувати діяти так, начебто усі політичні перипетії її не стосуються. Проблеми із центральною владою, антикорупційними структурами та забудованиками, які вимагатимуть виконання взятих на себе раніше зобов’язань, вирішувати якомога тихіше, і вже тим більше – без перенесення їх у політичну площину.

Стратегія зрозуміла, але має й недолік – передусім те, що у такому випадку нинішня муніципальна влада на наступних місцевих виборах може опинитися поза грою, оскільки її не візьме до себе ані президентська команда, ані група нових «регіоналів» на чолі з Кличком. І тоді поразка на місцевих виборах буде питанням техніки.

Партія мерів

Сценарій другий – відверто приєднатися до «партії мерів». Подібна лінія має перспективи з огляду на наступні вибори, проте й загрози уже завтра все частіше зустрічатися з детективами НАБУ і САПу.

50 відтінків зеленого

Сценарій третій – продемонструвати повну лояльність до нинішнього керівництва ОП, відмовившись від самостійних ігор із забудовниками та демонстрації політичних амбіцій. Вихід на перший погляд перспективний, але не враховує те, що «своїми» нинішні керманичі Вінниці на Банковій все одно не будуть ніколи. 

Саме тому ми припустимо те, що в умовах, коли у нинішньої владної команди у Вінниці немає впливового політичного «даху» («УСГ» уже давно настільки нижче прохідного бар’єру, щоб її можна було розглядати як перспективну політичну силу), її керманичі спробують тягнути час, дивлячись – якою може бути остаточна конфігурація перед виборами, якщо ті колись будуть призначені. А поки – проводити обережні переговори як з Кличком, так і з функціонерами Банкової.

Звісно, все може змінитися ледь не миттєво, якщо в справу вкотре втрутяться антикорупційні структури. Однак, судячи з усього, поки що це надто потрібно й центральній владі, яка вирішила розбиратися з потенційними конкурентами поодинці.

Але є ще один і більш суттєвий фактор, який визначить наступну конфігурацію політичної і суспільної арени України – військові. Занадто вагоме сьогодні слово і позиція захисників країни, яке може змінити ситуацію миттєво і в будь-який бік.

Але про це ми поговоримо в наступний раз.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo