Шановні читачі! А давайте, зіграємо в гру. Будь ласка відкрийте сайт ЦВК з переліком кандидатів у депутати різних рівнів та на голів ОТГ у Вінницькій області → тут.
Подивіться на прізвища цих кандидатів — переконані, що ви обов’язково знайдете серед них знайомі. Далі згадайте, хто з них проявляв власну активність у соціальних мережах, надокучав власною рекламою, або навіть вийшов в “офлайн” з газетами, листівками, телефонними дзвінками і т. ін.
Згадали? А тепер подивіться на їхні сторінки у тих само соціальних мережах. Як на стрічку новин переможців, так й тих, хто програв.
Пам’ятаєте, що усі вони хором співали? Що після виборів не забудуть про підтримку громади. Що незалежно від результату працюватимуть на користь суспільства. Що їхня (кандидатська) тодішня політична активність жодним чином не пов’язана з 25 жовтнем і все у такому дусі. І грошей на рекламу витратили — дай Боже.
Навіть ті, кому у принципі із самого початку нічого “не світило”.
І де вони усі? Побіжний огляд сторінок у соціальних мережах вчорашніх піклувальників народних інтересів свідчить, що займаються вони чим завгодно — від публікації фотографій зі спортзалів, до тиражування глибокодумних цитат.
Але у жодного немає:
1) Планів роботи на найближчий період;
2) Спроб налагодити пряму комунікацію з виборцями, щоб безпосередньо у них запитати — що саме у першу чергу слід зробити на посаді місцевого депутата;
3) Окреслення намірів у подальшому вести активну громадську діяльність.
Але що казати про окремих політиків, коли ключові партійні структури, які брали участь у місцевих виборах на Вінниччині, впали у сплячку негайно після офіційного фінішу перегонів.
У “Європейської солідарності” остання інформація — це остаточні звіти (1 листопада) про використання коштів виборчого фонду. Кредит з дебетом звели, і до побачення.
Хіба що Сергій Кудлаєнко намагається ще нагадати про те, що з 6% на старті його персональний рейтинг зріс до 13% на фініші.
З цього робиться висновок, що “містяни почали асоціювати Сергія Кудлаєнка із реальною противагою чинній міській владі”.
“Слуги” останній раз на офіційному партійному сайті “засвітилися” із новиною про проведення конференції із висування кандидатів у депутати. Після 25-го жовтня завмерла й сторінка обласної організації у “Фейсбуці”.
Немає оновлень на сайті обласної “Батьківщини”.
Судячи з останніх тенденцій у цій політичній силі, оновлень більше і не буде.
Офіційними подяками завершила свій виборчий шлях “Українська стратегія Гройсмана”.
А також вустами свого лідера заявила, що братиме участь у наступних (дострокових) парламентських виборах, які усі чекають уже наступного року. Причому УСГ розпочала уже й кампанію щодо просування меседжу про “повернення” на центральному рівні.
Інші мовчать.
Скандали, якими політики намагалися “підживити” власний рейтинг напередодні виборів, вишукуючи корупційні правопорушення та зловживання владою, потрохи спускають “на гальмах”.
Можливо, ми побачимо паростки майбутньої громадської активності бодай у сухих повідомленнях в інформаційному просторі?
Офіційно. ЦВК опублікувала результати виборів мера Вінниці. Сергій Моргунов обраний головою Вінницької міської громади, причому здобув п’ятий по країні результат серед міських голів. Моргунов, звісно, подякував виборцям, а конкуренти…
А конкуренти промовчали, чомусь сподіваючись, що наступного разу все буде по-іншому.
А з чого б це? Виборці завжди шукають у політиці альтернативу. І де вони її можуть побачити у даному випадку?
Чим ще вас можна порадувати, шановні читачі?
За рік Вінницька область впала в рейтингу інвестиційної привабливості з третього на сімнадцяте місце.
У Вінниці мляво протестують підприємці.
Причому прес-служба нардепа від “Слуг народу” поширила реліз:
“Ірина Борзова стала на захист бізнесу та проти карантину «вихідного дня»”.
Яким чином можна воювати з урядом та при цьому залишатися в урядовій коаліції — невідомо.
Вінниця та Хмільник посіли перші місця в рейтингу демократичності міст від ПРОМІС. Ладижин, який також потрапив під моніторинг, отримав аж 3% (Хмільник — 66%, Вінниця — 61%), але власного мера мешканці цього міста переобрали, отже, їх все влаштовує.
Забудовники продовжують займати залишкові клаптики вільної землі у Вінниці, не гидуючи навіть ділянками на цвинтарі.
Але повернемося до початку цього допису, де ми продемонстрували відсутність у вчорашніх кандидатів бажання продовжувати політичну діяльність. Ні, бажання в них є. Проте вони чекають на помах прапорцем у вигляді старту виборчої кампанії. А насправді, просуванням самих себе у депутати бодай найдрібнішої місцевої ради слід займатися негайно після завершення минулих виборів.
Інакше — не вийде.
Головне фото – Мирон Косач.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.