Ще наприкінці минулого року Володимир Зеленський заявляв, що спецслужби країни-агресора готують державний переворот у форматі «Майдан-3». Останні дані української розвідки та аналітиків підтверджують, що від намірів своїх керівництво Кремля не відмовилося. Отже, чи слід чекати цей «Майдан», і у якому форматі він може відбутися.

Відразу зауважимо – ми не про політичну історію цього питання і не про політичні аспекти, які його можуть супроводжувати. Ми саме про соціальні технології, які кожен бажаючий, за умови уважного спостереження, може самостійно побачити у медіа-просторі.

Спроби зробити ін’єкції цих соціальних вірусів будуть лише нарощуватися, адже в Москві зрозуміли, що на полі бою Україну перемогти неможливо. Залишається останній шлях – спроби влаштування вибуху внутрішнього фронту, який перетворить тили воюючої країни на боротьбу «всіх з усіма».

Насамперед, слід сказати, що соціальна складова є останньою, яка спонукатиме українців виходити на акції протесту. Кремлівські технологи це добре зрозуміли, після декількох власних же фатальних поразок у 2004 і 2014-му роках. Напередодні «Помаранчевої революції» Кучма-Янукович намагалися шляхом разових виплат «задобрити» базовий електорат, який понад десятиліття жив у злиднях. А Ющенко говорив про цивілізаційний вибір як засіб боротьби з бідністю. І про корупцію режиму, яка цьому вибору заважає. Результати ви бачили.

Чи можна використати «козир» цивілізаційного вибору у нинішній ситуації? 

Ні, адже нинішня українська влада чітко зафіксувала курс на вступ до ЄС і НАТО.

Але можна піти іншим шляхом, апелюючи до почуття справедливості та патріотичних настроїв.

Фраза «Чому депутати не воюють?» вже набила оскому. Але актуальними залишаються апеляції до того, що влада начебто робить щось всупереч інтересам і нації, і патріотичної спільноти. Простіше кажучи – пошуки «зради». Тож, якщо ви побачите в Інтернеті або соціальних мережах та месенджерах тези, що певна територія була зданий з вини командування – це перша ознака того, що вірус патріотизму у генах автора цієї тези почав мутувати у небезпечному напрямку.

«Працювати на Кремль» і «працювати за гроші Кремля» – це доволі часто різні речі. Навряд чи Надія Савченко отримувала гонорари з чекістської каси, але те, що вона на певному етапі суттєво дискредитувала український добровольчий рух – факт.

Щиро вважали себе патріотами й ті, хто кидали гранати у нацгвардійців під Верховною Радою у 2016 році. 

Отже, фейковий «Майдан» може спровокувати у нинішніх умовах лише і тільки ультра-патріотичний порядок денний, які його ініціатори (та їхні ляльководи) спробують протиставити владі, яка начебто дрейфує у бік «зради».

Майже переконані – з часом можуть початися (або уже почалися) розмови про «мирні переговори», які начебто готуються потайки від громадськості.

Другою технологією уже з травня цього року буде меседж про «нелегітимність» вищої української влади. З причини відмови від проведення виборів. Відкриті (і масові) протести таке гасло, звісно, не спровокує, але на настрої значної кількості українців вплинути може. З тим, щоб у «час Х» стати додатковим аргументом на користь того, що владу слід змінювати на вулиці.

Третьою методикою, як не дивно, може стати нав’язування українському суспільству апатії. Мовляв, «все це» триватиме роками, і виходу з «глухого кута» немає. На мітинги такі меседжі людей також не виведуть, але вони можуть зробити їх байдужими до політичної боротьби в цілому. Що ворогові також потрібно, щоб позбавити владу підтримки суспільства.

Нарешті, одним з факторів дестабілізації ситуації може бути корупційний скандал. Але не на центральному рівні, оскільки Банкова давно навчилася нівелювати такі скандали у зародку, причому не зважаючи на чини і регалії. А на місцевому, де люди чудово бачать усі витівки провінційних «еліт». А далі такий скандал може мати хвилеподібне поширення.

Насамкінець, якщо у Кремлі мають намір дестабілізувати ситуацію в Україні (а там від цих намірів не відмовилися), то їм потрібен інструментарій – шляхи донесення потрібних меседжів до широких мас населення. Сьогодні, в умовах масової діджиталізації, зробити це не так складно. Тому, якщо раптом ви станете постійним читачем популярного і цікавого (але анонімного) Телеграм-каналу, уважно аналізуйте кожен заклик, який може з’явитися в його контенті. Краплі отрути інколи достатньо, щоб отруїти всю пляшку.

Слід усвідомити головне – економіка РФ не витримає в умовах протистояння з усім Заходом більше, ніж рік. Ми не хочемо відбирати лаври Арестовича, але об’єктивні макроекономічні показники демонструють, що уже до кінця 2025-го року там почнеться стагнація, яка швидко переросте у крах.

Основна мета України до цього часу – вистояти і витримати натиск.

А якщо країну буде знищено зсередини – то винними у цьому можемо бути тільки ми самі. Українська історія – від часів козацької Руїни XVII століття до Революції 1917-1920-х рр. (Гетьман проти Центральної Ради, Директорія проти Гетьмана, а отамани – проти всіх) – це не один раз підтверджувала.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА