Наш Telegram-канал «Воєнно-політична арена Вінниччини» провів опитування читачів на тему: «Чи довіряєте ви міському голові Вінниці Сергію Моргунову»?
Впродовж декількох днів у дослідженні взяли участь майже 1 200 осіб, що є репрезентативним показником на рівні обласного центру. А з огляду на те, що постійними відвідувачами каналу є як раз вінничани, то з цього опитування можна зробити й певні політичні висновки.
Так, варіант «Повністю довіряю» обрали 13% опитаних, «Швидше довіряють» – 12%, «Швидше не довіряють» – 18%, «Зовсім не довіряють» – 34%. Ще 23% заявили, що їм важко відповісти на це запитання.
Отже, фінальні цифри у цілому відображають ставлення містян до нинішнього очільника Вінниці.
І цифри ці не надто приємні для політичної групи, представники якої уже 20 років перебувають біля керма міста над Бугом.
Причому найбільш тривожною для них є навіть не те, що понад 50% у тій або іншій мірі не довіряють Сергію Моргунову, а, як не парадоксально, зовсім інший показник – 12%, які «швидше довіряють».
Взагалі, в умовах повномасштабної війни у мешканців будь-яких тилових громад до місцевого самоврядування не так багато вимог – щоб стабільно працювали усі служби, які забезпечують життєдіяльність усіх комунальних систем, на прийнятному рівні були економіка та соціальна сфера, вирішувалися питання захисту і оборони та, в ідеалі, з місцевого бюджету спрямовувалася допомога ЗСУ та Силам оборони України.
Будемо об’єктивними: все це вінницька влада на більш-менш прийнятному рівні робить. І навіть наявність ям на дорогах та декілька ремонтів-довгобудів можна виправдати тим, що в умовах війни пріоритетними є інші завдання.
Але посадовцям, які реалізують очікуванням виборців можна або – довіряти, або не довіряти. Натомість 12% свідчать не стільки про незгоду з деякими аспектами розвитку міста, скільки про певну втому від конкретних осіб, які за нього відповідають. Тобто, це той електорат, який уже починає замислюватися – а чи все ідеально у Вінниці? Чи відпрацьовує муніципальна влада і конкретно Сергій Моргунов на 100%? І чи не слід надати новий імпульс системі, яка склалася 20 років тому?
Тим більше, що будь-яка система має тенденцію до «бронозовіння»?
Близькими до цієї групи є й 22% тих, кому складно сформулювати власне ставлення до мера Вінниці. Отже, вони знають, що щось робиться. Бачать певні результати, проте… Уже сьогодні не можуть чітко сказати – добре це, чи погано.
Наявність такої групи (понад 30%) виборців, яким у принципі байдуже, чим займається місцева влада – тривожний симптом для адміністрації. Коли під час майбутніх виборів (які рано чи пізно все одно відбудуться) їм потрібно буде з чимось виходити до електорату та розповідати про успіхи, виявиться, що громадяни просто не слухають реляції про успіхи. Оскільки впродовж каденції вони їх не бачили.
Втім, базова електоральна група у понад 20% особисто у Сергія Моргунова існує. І навряд чи подібний рейтинг є зараз в якогось іншого політика або громадського діяча у Вінниці.
Але відсутність конкурентів ще не означає впевнене становище. Адже у такому випадку на виборах все може вирішити якась дрібниця.
А що буває, коли суспільство розчароване політикою і політиками взагалі, продемонстрували вибори 2019-го року, на яких переміг антисистемний кандидат.
Втім, ще раз наголосимо, в умовах повномасштабної війни, коли ставкою є існування Україні, усі рейтинги й опитування є другорядною справою.
Набагато цікавіше інше питання: як так виходить, що маючи понад 50% недовіри та лише 20% довіри, певний кандидат виграє вибори мера обласного центру? І як так складається, що містом із бюджетом у 6 мільярдів керує людина не з максимальною (що логічно), а з мінімальною (що дивно) підтримкою мешканців?
У чому фокус?
Так-так, певний “фокус” у цій історії справді є. І він існує незалежно від прізвища чинного мера.
Це — ціла система. Система, побудована на математиці, прагматичному розрахунку, підкупі, маніпуляціях і відвертому порушенні закону.
І ми обов’язково розповімо вам про неї в наступних матеріалах.
Підписуйтесь на наш телеграм-канал: https://t.me/politarenainfo1
