2 травня цього року у Верховній Раді України було прийнято Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстраційний номер 6504 від 05.01.2022 року). «За» проголосували 263 парламентарів.

Закон уже викликав неабиякий ажіотаж в середовищі службовців місцевого самоврядування та усіх, хто якимось боком причетний до органів влади, комунальних установ та громадського середовища, адже документ має ввести нові правила служби в ОМС, які є, по суті, найбільш наближеними до громадян адміністративними структурами, а також інституціями, які відіграють вирішальну роль у процесі розвитку громади. Можна назвати багато випадків, коли різні команди при владі у місті, або селі як досягали вражаючих результатів, так і повністю провалювали роботу. Отже, від кадрового складу цих команд та фахового підходу залежить дуже і дуже багато.

І все ж ажіотаж (поки що) передчасний. Адже: «Закон набирає чинності через 6 місяців з дня опублікування, але не раніше ніж через 6 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні».

Таким чином, для вступу в силу нових правил потрібно: 1) завершення війни; 2) скасування воєнного стану.

Далі, слідуючи за логікою розвитку подій, мають бути проведені вибори до місцевих ради, після яких дані законодавчі новації і стануть реальністю.

Але на деякі аспекти все ж потрібно звернути увагу, щоб бути готовими до змін у системі організації служби.

Основні зміни закону: на посаду через конкурс

Основна новела Закону – розмежування посад службовців місцевого самоврядування  та виборних посадових осіб.

Для перших відбулося закріплення принципу політичної неупередженості. Зайняти власну посаду вони можуть не за протекцією та квотами різних партій, які вимагатимуть місця у виконкомах для своїх ставлеників, а винятково за результатами відкритих конкурсів.

Відтепер завгари, секретарі та інші клерки мають бути спокійними за свої місця після чергових виборів – депутати не матимуть повноважень працевлаштовувати у сусідніх кабінетах своїх родичів, кумів та бізнес-партнерів. Водночас і засиджуватися на своїх місцях некомпетентним службовцям буде більше проблемно, адже вони мають проходити щорічне оцінювання.

Тут, щоправда, слід уточнити, що дія цього закону не поширюватиметься на працівників, які виконують функції з обслуговування (тобто не пов’язані із здійсненням повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій самоврядування). Тож максимум, на що може претендувати депутат, якому ну дуже потрібні гроші – це працевлаштуватися в свою ж раду прибиральником. Ну, або завгаром (якщо не соромно), при тому, що посада керівника відділу йому уже не «світить».

Ці пункти, щоправда, не стосуються патронатної служби (керівник, радник, консультант, помічник), яка формується в апараті ради на строк повноважень голови. Ця служба, дійсно, є командою, яку голова ради приводить з собою в ОМС і керується при цьому особистими (або політичними) мотивами. Але:

Патронатна служба, як вийняток

По-перше, патронатна служба не може замінити собою апарат та виконком, а її фахівцям забороняється давати доручення службовцям місцевого самоврядування. Останні, таким чином, захищені Законом від волі (сваволі) голови ради та його найближчого оточення. Переконані, усі ми знаємо випадки, коли якийсь помічник у кращому випадку, або секретар-референт у гіршому фактично ставали № 2 у системі апарату тієї, чи іншої ради. А то й № 1, якщо її голова цікавився лише особистими питаннями.

По-друге, Закон дозволяє уникнути й неприємні ситуації іншого гатунку, коли після зміни влади в місті, або селі все найближче оточення минулого голови відчайдушно намагається зберегти власні теплі місця, хоча усі їхні позитивні якості зводилися лише до відданості попередньому шефу. І починається – лікарняні, декретні відпустки і таке інше…

Цікавим є й те, що рішення про встановлення премії, оплати за додаткове навантаження, інших грошових виплат з їх обґрунтуванням обов’язково оприлюднюються на офіційному вебсайті відповідної ради, але не регулюються центральною владою. 

Отже, з моменту вступу у дію Закону, кожен бажаючий може дізнатися про те, що народний обранець встановив собі захмарну зарплату та регулярно виписує премії. Як, наприклад, міський голова Немирова, що визначив собі зарплату майже у 80 тис. грн, яку продовжував отримувати, навіть, перебуваючи під вартою за напад на волонтера та стрілянину з автоматичної зброї.

Читати: Зворотній бік децентралізації. Мешканці Вінниччини шоковані зарплатами і преміями чиновників

Втім, оглядачі уже відзначили той факт, що Закон не передбачає обмеження «верхньої межі» зарплати, і це породжує занепокоєння щодо можливих зловживань. Але знову ж таки відзначимо – це ще один стимул системно змагатися на політичному полі та добиватися політичної відповідальності для тих місцевих ділків, які прийшли до влади з метою винятково заробити гроші.

Зменшення впливу центральної влади на місцеві процеси видно й на прикладі виключення одного пункту зі ст. 10 старого закону, яка передбачала, що чисельність працівників ОМС встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

А що по грошам?

Питання про визначення розмірів посадових окладів та встановлення порядку преміювання сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, заступників сільського, селищного, міського голови, старост, а також затвердження за пропозицією … голови схем посадових окладів службовців місцевого самоврядування, умови оплати праці інших працівників органів місцевого самоврядування, положень про їх преміювання – також у компетенції всього депутатського корпусу, що передбачає злагоджену командну роботу.

Що ж, якщо певна політична команда хоче роздути апарат до гігантських розмірів (за кошти платників податків), то ці платники податки це заслужили, оскільки віддали свої голоси на виборах за неї.

Багато дискусій викликали вимоги щодо неможливості суміщення посад заступників голови зі статусом депутатів місцевих рад (так само, як раніше – членів виконкому).

Депутати не зможуть бути заступниками мера

Але уже стаття ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначала, що до складу виконавчого комітету не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради. У новому Законі це просто підтверджено, а також зазначено, що норми, що унеможливлюють суміщення посади заступника голови громади та місцевого депутата, набудуть чинності з наступної каденції місцевих рад.

Що це змінює.

Раніше на вибори йшла певна команда, яка, отримавши перемогу, починала формувати зі свого складу виконком та зосереджувати в одних руках і контроль над місцевою радою, і реальні важелі впливу на ситуацію через виконком та апарат.

Тепер це зробити проблемніше, адже у команди мають бути напоготові кадри не лише для депутатської більшості, а й фахівці для виконкому. Але це, водночас, стимулює місцеві осередки політичних партій та групи впливу «грати у довгу». І не обмежуватися намаганням провести до влади близьких друзів та бізнес-партнерів (та швиденько «відбити кошти», вкладені у вибори), а й роками, системно готувати тих, хто міг би ефективно працювати на адміністративних посадах. Що, зрештою, й відрізняє політичні партії у розвинених країнах, від одноразових політичних «проєктів» під одні вибори в Україні.

Поки що неврахованими залишилися рекомендації Ради Європи щодо визначення об’єктивних критеріїв відбору науковців, фахівців та експертів у конкурсних та дисциплінарних комісіях. Однак, ці пропозиції можуть бути враховані у подальшому через внесення змін у суміжне законодавство, при підготовці нормативно-правової бази на виконання Закону після набрання ним чинності та наданні методичних рекомендацій органам місцевого самоврядування. Тому це є ще одним аргументом на користь того, що певна команда має йти у владу не просто для того, щоб трохи покерувати комунальним майном, а підходити до цього процесу комплексно. Інакше може скластися така ситуація, що реальні важелі впливу залишаться в руках старого голови, який зумів за попередні роки грамотно розставити своїх людей в апараті, виконкомі та конкурсних комісіях.

У цілому головна ідея нового закону – створення передумов для появи професіонала, відповідального, компетентного, лояльного до служби і неупередженого. І як результат – надання якісних публічних послуг у громадах.

Однак ще раз зауважимо – у дію він поки що не вступив і набуде чинності лише після завершення війни та скасування воєнного стану.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net