Політична Арена Вінниччини

Перші політичні проліски на Вінниччині

Фото сайт Майвін

У меня не стоит… твоя роза в стакане
У тебя не течет… из под крана вода
(З пісні. Автор невідомий)

На минулому тижні відбулося те, на що ми чекали після публікації «як би випадкового» інтерв’ю з колишнім першим заступником голови Вінницької ОДА Андрієм Гижком. Вінницькі політики прокинулися і вирішили нагадати про власне існування.

Зробити це необхідно з огляду на те, що особи, які претендують на скільки-небудь серйозну участь у місцевих виборах восени цього року на Вінниччині, мають зафіксувати три позиції: 1) сам факт готовності до виборів; 2) прийнятне виправдання, чому були програні минулі вибори; 3) ставлення до інших учасників цього процесу (колег-партнерів-конкурентів-опонентів).

Обов’язковою є і чергова фраза про наявність дієздатної команди, хоча усі розуміють, що жодної команди ні в кого із зазначених осіб немає. Але сказати про це потрібно. Традиція.

У контексті цієї змістовної тріади той же Гижко послав сигнал щодо того, що він «не сварився з Коровієм».

Коровій, типове інтерв’ю якого вийшло рівно за тиждень, Гижка не згадав взагалі, чим відповів своєму колишньому заступнику, що суб’єктом політичного життя та рівноправним учасником процесу він його не вважає. Натомість жбурнув камінням у бік Анатолія Олійника, який начебто має віддячувати своїм нинішнім кріслом винятково добрій волі Петра Порошенка і його, Коровія, феєричним талантам домовлятись з опонентами. А також довго хвалив Володимира Гройсмана, натомість офіційно відмежувався і від колишніх партнерів по «БПП», і від Петра Олексійовича.

Публікація про В. Коровія, взагалі, є настільки знаковою, що її сміливо можна розбирати на цитати. Валерій Вікторович на одній шпальті надіслав у різні боки стільки меседжів, скільки не наважувався сформулювати за останні п’ять років. Одне зречення від колишніх політичних соратників (геть усіх за років 15-20) чого вартує.

Анатолій Олійник, до речі, плювок свого колишнього партнера по команді побачив, і відреагував у соціальній мережі – мовляв «дякую, що розкрили вічі». Ну, так Коровій, у гонитві за новою посадою ще й не такого може наговорити.

Добре знайомі з справжнім Коровієм люди це знають, тому миттєво вирвали під корінь його політичні проліски в місцевих ЗМІ та соцмережах.

Е – ефективність

При цьому оригінальне інтерв’ю Валерія Коровія вийшло лише на газетних шпальтах обласного тижневика та на однойменному інтернет-сайті.

З традиційними газетами справи взагалі кепські. У світі – “Печатная версия Washington Post Express прекратила существование”, в Україні – “Зеркало недели” выпустило последний печатный номер” та й Вінниччина не вийняток – “Вінничани не читають газет, віддаючи перевагу інтернету та соціальним мережам”.

Про що ми чесно попередили всіх гладіаторів політичної арени Вінниччини👇

Пам’ятка кандидатам: як програти (виграти) медіа-кампанію на місцевих виборах.

Д – діджиталізація

З інтернет-розкруткою у ексгубернатора теж не склалось. Онлайн-версія інтерв’ю в стрічку агрегатора новин “Укрнет”, який дає 90% трафіку всім новинним інтернет-сайтам Вінниці, не пройшла. Не змогли розкрутити інформаційний шедевр і в соцмережах. Навіть у фейсбук.

Натомість запеклі “друзі” Валерія Коровія проінформували мешканців Вінниччини з зворотньою стороною його політичного життя і через “Укрнет”:

Ознайомитись: Стара вінницька політична школа – договорняки, кидалово, корупція, підкилимні інтриги,”чесні вибори”.

І таргетовану рекламу в facebook запустили:

Ознайомитись: Колишній вінницький губернатор “забув” про Порошенка, принизив голову обласної ради і пожалівся на вінницьких нардепів.

І Telegram задіяли. Буде опублікувано детальний аналіз інформаційного проліску Валерія Коровія і в нашому виданні.

Чи не тому “штабісти” ексгубернатора почали розсилати публікації (не безкоштовні) до районних ЗМІ? З кокетливою назвою: «У мене немає амбіцій. у мене є знання, досвід, сили і бажання працювати…». А якщо немає амбіцій, навіщо тоді гроші на рекламу себе улюбленого витрачати?

Амбіції є. І не лише у нього.

Нагадування про самих себе є тим більш актуальною справою, що Вінниччина, де розвалилася стара владна команда і не сформувалася нова, є ласим шматком для усіх бажаючих увійти за результатами місцевих виборів до влади. Тому й політичну рекламу у соціальних мережах тут «крутять» з неослабною силою.

У тих з політиків, у кого ще руки не дійшли до самореклами, нагадують про себе в інший спосіб. Так, «народний бунт» у Писарівці з перекриттям траси міжнародного значення і погрозами перекриття залізниці, при ближчому розгляді виявився банальною розборкою за збереження оренди землі за «сірими» схемами. Цікава деталь – про «бунт» у співчутливих тонах повідомив «5 канал» (привіт керівництву ОДА від Петра Олексійовича).

Потрохи починають виявляти активність навіть ті особи, яких уже зарано списали з регіонального політичного майданчику. Наприклад, ексдепутат обласної ради від Партії регіонів, представник «групи Татусяка» Андрій Кавунець на минулому тижні презентував самого себе, як експерта у тонкощах нового Виборчого кодексу. Хоча, якщо відверто, то привід для появи на публіці вибраний не зовсім вдалий. Були озвучені, в основному, банальні речі. До аспектів справа не дійшла, але у цих аспектах стільки протиріч, що не розуміються у них поки що й члени ЦВК. І чому політик Кавунець раптом став «експертом» також залишається загадкою.

Сергій Татусяк, взагалі, грамотно розставляє кадри. Наприклад, викладач політології Олександр Неприцький, який багато років перебуває в орбіті групи Татусяка, приймаючи участь в освоюванні грантових коштів підконтрольних йому ГО, «засвітився» в одному проекті з депутаткою від «Голосу» Олександрою Устіновою, Ларисою Білозір та Миколою Кучером.

Відбулася заміна керівництва обласної партійної організації ОПЗЖ. Про що розповів медведчуківський «112».

«Сплив» у черговому скандалі вінничанин Ігор Мізрах.

Голова ОДА виступив начебто з жорсткою заявою, що всіх змусить працювати легально: «Хочеш працювати в цій країні – працюєш офіційно. Не хочеш працювати офіційно – не працюєш в цій країні». Боротьба з тіньовими ринками, з державницької точки зору, є, звісно, позитивним фактом. Проте ефект тут, швидше, буде зворотній.

Чиновники, отримавши команду «фас», будуть «кошмарити» дрібних підприємців, а ті – звільняти найманих працівників. До лідерів районних кланів жодних претензій ні в кого не буде. А виборці бачитимуть саме це.

Хоча й клани є різними за можливостями. Як, наприклад, пояснити людям, що відповідно до розпорядження Кабміну від 15 січня 2020 р. № 23-р «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року», 13 виборчий округ отримав аж 3 лікарні (Хмільницька, Козятинська, Калинівська), а південні округи – у деяких випадках по одній. Відповідно, починаються протести. А ви як думали, буде легко?

Згадаємо й «незлим, тихим словом» вінницький нардепів – «слуг народу» Драбовського і Пашковського, які підтримали додаткові нарахування за доставку газу. Тож усі ви знаєте тепер, до чиїх приймалень нести власні платіжки.

P.S. Нам, до речі, дорікали, що ми у маніпулятивному контексті подали інформацію, що голова бюджетної комісії обласної ради Геннадій Мазур «підім’яв» під себе весь апарат та відтіснив на другий план Анатолія Олійника.

Ну, так ось вам захід, у якому вони обидва беруть участь. І порахуйте – хто говорив більше і сказав конкретніші речі, а тому його ім’я і запам’ятається усім, хто прочитав зазначену новину.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.

Завжди ваш Віталій Горковчук та вся команда “Політарени”

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net
Exit mobile version