Соцопитування: вінничани охоче проголосують за ветеранів і волонтерів. Але не все так просто

У зв’язку з бурхливою реакцією користувачів соціальних мереж на інформацію про візит Юлії Тимошенко до Вінниці, наше видання провело у Телеграм-каналі опитування читачів щодо оптимальної конфігурації післявоєнного складу українського парламенту.

Читати: Під час візиту у Вінницю Юлія Тимошенко відвідала три лікарні. ФОТО

В опитування взяло участь майже 2 тисячі читачів, отже дослідження можна вважати для Вінницької області цілком репрезентативним. 

Так, на запитання – хто саме має бути у післявоєнній Верховній Раді, 26% обрали варіант – «Народними депутатами мають право стати лише ті, хто воював, або реально волонтерив і допомагав ЗСУ».

Друге місце (24%) – у варіанту відповіді: «Лише «нові обличчя», без Порошенка, Тимошенко і всіляких конфігурацій ОПЗЖ.

22% згодні з тезою, що якщо Верховна Рада припинить свою діяльність, ніхто цього і не помітить», 16% впевнені, що має бути розумний баланс – «без крайнощів».

Нарешті 12% схилилися до думки, що нові обличчя вже були, в новій Верховній Раді повинні бути лише досвідчені та перевірені політики.

Як не складно побачити – прихильники варіантів (24% і 26%), які у тій, або іншій мірі передбачають усунення «старих» політиків, майже у чотири рази випереджають носіїв протилежної точки зору, згідно з якою, депутатський мандат мають отримати ті особи, які уже проявили себе у політичній сфері.

Потрібно окремо відмітити, що попри безперечно лідерство ЗСУ та волонтерів за рівнем довіри українців – а це близько 90%, кількість виборців, які відмічають головним критерієм для майбутніх парламентарів фізичний захист України зі зброєю в руках, чи волонтерство не набирає і третини голосів. Пояснень цьому є декілька, зокрема й головний функціонал народних депутатів: законодавча гілка влади, яка повинна займатись в першу чергу законотворчістю. Але головний маркер нашого опитування – рівень довіри не перетікає в готовність голосувати.

22% – це традиційні «проти всіх», які, хоча й мають значний відсоток прихильників у міжвиборчий період, суттєво на хід подій під час голосування не впливають, адже просто не йдуть на виборчі дільниці.

12% – це уже сформована база прихильників, насамперед, Петра Порошенка і Юлії Тимошенко. З одного боку може здатися, що це дуже мало, з іншого (навіть якщо умовно поділити цю цифру навпіл), і 6% – у нинішніх умовах – є достатньо, щоб провести фракцію до Верховної Ради. Отже, списувати «досвідчених політиків» доволі зарано – вони себе ще можуть показати. Навпаки – навіть проведене у такому форматі опитування вкотре свідчить, що базовий їхній електорат не поспішає розчаровуватися у вчорашніх кумирах.

Також, можна звернути увагу й на те, що 26% прихильників появи у Раді тих, хто воював та волонтерив, теоретично можуть проголосувати за різні політичні партії, якщо у їхніх лавах з’являться медійно розкручені на цьому полі персонажі. Таким чином, й у нинішніх парламентських партій (крім, звісно, ОПЗЖ) є шанс зберегти власне місце, якщо під час формування списків буде продемонстрований якісний підхід, а не традиційне «кумівство».

До того ж, не так просто сказати – на якій позиції наразі перебуває електорат «Слуги народу» – лише у тій частині (26%), яка вважає, що депутатами мають стати причетні до перемоги України (вояки та волонтери), або й у тій (24%), яка досі вважає Володимира Зеленського «новим обличчям» (тут, до речі, актуалізується питання про докорінне оновлення списків «Слуги народу»), чи навіть у тому сегменті (16%), який виступає за «компроміси»? 

На останній можуть претендувати й такі політики загальнонаціонального масштабу, як Дмитро Разумков, і впливові регіональні політичні групи. А ось за 26%, судячи з усього, зі «Слугами» будуть змагатися можливі «партії ветеранів», які наразі існують лише гіпотетично, але уже претендують на значний відсоток голосів.

Таким чином, попри те, що на перший погляд ситуація здається однозначною: «Включайте до списку ветеранів та волонтерів, і перемога на виборах вам гарантована», у дійсності комбінації і конфігурації можуть бути самими різними. І в такому випадку знову вирішальну роль може зіграти якісний технологічний підхід до справи.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo