• Більше року Вінницька область живе за новим адміністративно-територіальним поділом, замість 27 районів в області залишилось 6, скоротилась і кількість райдержадміністрацій з 27 до 6.
• Центр суспільно-політичного моніторингу «Вектор» провів опитування серед вінничан та звернувся за коментарями і до місцевих політиків, народних та місцевих депутатів, колишніх і чинних голів РДА, громадських діячів та керівників фракцій в облраді, голови ОДА, щодо наслідків цієї реформи.
До вашої уваги коментар очільниці Гайсинської РДА Людмили Головашич:
У кожній справі є ефективні зміни та менш ефективні. Не можна було продовжувати існування у тому вигляді як було.
Для прикладу, сільські ради з правом розпоряджатися бюджетами були різні. Мали бюджет 700 тисяч, з якого лише 70 тисяч йшло на прибирання сміття та благоустрій – решта на утримання апарату сільської ради. Звісно, так бути не мало. З іншого боку, існували сільські ради які мали й по 4-6 млн дохід, і ділили його з районом.
Наразі сьогодні в Гайсинському районі -14 громад. Всі мають різні бюджети від найменшого 53 млн до найбільшого 448 млн.
Але, мова про управління та ефект від перетворення. Якщо громада закладає в бюджет утримання на себе – 40-50 млн(!!!) то там не має місця розвитку та змінам.
Районні адміністрації нині не є розпорядниками коштів, але ми виконуємо і маємо виконувати державницьку функцію, коли дбатимуть і за маленьке село і за велике, коли однаково має бути доступ до послуг.
Ми, як Гайсинська адміністрація. маємо моральне право дорікнути щодо утримання апарату. Адже ми минулого року відмовилися від коштів району (а до цього це було понад 3 млн), а віддали ці кошти на медицину. Новий ліфт в Гайсинській лікарні, ремонт в амбулаторії Тростянецькоі громади… Це не панацея – це приклад державницької позиції, коли у важкий рік пандемії ми розуміли, що на першому плані має бути підтримка лікарні та лікарів.
Саме укрупнення районів – це теж економічний приклад, якщо штат зменшений у 5 разів… Натомість штати громад зростають і деякі рішення важко назвати доцільними.
Це і є ознакою того, що в громадах забувають про села, такий “центризм” громад боляче сприймається успішними старостинськими округами (колишніми сільськими радами). Тепер старості варто просити коштів на село, і ця ситуація, коли староста залежний від керівника громади. як від розпорядника коштів просто нівелює деякі роботи.
От уявіть: старосту підтримали депутати та він має певні повноваження, але через непорозуміння з головою на округ кошти не надходять, так рік, два, три… звісно., люди не матимуть бажання підтримувати більше його кандидатуру. І з’являться абсолютно недієві представники у селі які не зможуть відстоювати інтереси своїх сіл, не матимуть бажання.
Роль адміністрацій у перехідний період дуже непроста. Треба якомога швидше набути нових повноважень – якщо це контроль за рішеннями, то це великий контроль та інформаційність! Адже треба вчити та пояснювати не лише депутатам що кожне їхнє рішення – це правові наслідки, але й головам та виконавчій владі. Контроль – це не тиск – це нормально!
Має бути аргументоване рішення. Якщо в громаді всі погоджуються, що на міську раду і виконком (апарат) можна витратити 53 млн на зарплати та премії – а на медицину не вистачає 2-х млн. То такі рішення мають бути доступними та прозорими! Але досі у нас громади не виходили до своїх виборців і не консультувалися з ними – такий п’ятирічний марафон – ви нас вибрали, значить доручили робити від вашого імені те що ми вважаємо за потрібне – це зле. Бо насправді, коли обирають керівника громади то чекають від нього дієвих кроків. Від успіху громади має бути добре більшості, а не меншості.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo.