«Залізна завіса» і кінець війни

На минулих вихідних на виборах у федеральній землі Бранденбург Соціал-демократична партія Німеччини (SPD), очолювана канцлером Олафом Шольцом, зуміла здобути перемогу над ультраправою партією “Альтернатива для Німеччини” (AfD). SPD отримала 30,9% голосів, випередивши AfD із 29,2%.

Відзначимо, що соціал-демократи постійно і послідовно дотримуються позиції про необхідність підтримки України. Натомість спікери «Альтернативи» відкрито кажуть, що витрати на військові та фінансові потреби нашої країни себе не виправдовують. У німецькій економіці посилюються кризові явища. А тому – завершити нинішню війну без попередніх умов було б найкращим виходом з ситуації.

Сценарій, як не складно побачити, цілком влаштовував би Москву, яка на даному етапі хотіла б накопичити сили для нової війни. Можливо, не лише з Україною. 

Однак німецькі виборці, як бачимо, вирішили по-іншому. Можливо, найбільш чітко аргументацію керівництва правлячої партії сформулював міністр оборони Борис Пісторіус. За його словами, «підтримка України коштує дорого, але поразка обійдеться набагато дорожче». Під час дискусії, організованої німецькою газетою Die Zeit, він закликав усіх, хто легковажно закликає до припинення підтримки України, бо «це не наша війна» враховувати наслідки. 

«Ми маємо усвідомити, що якщо Україна програє цю війну через те, що ми чи Захід загалом перестанемо підтримувати її, то завтра України вже не буде. І дійсно, підтримка України коштує дорого, але поразка українців обійдеться нам набагато дорожче з погляду військової загрози з боку Путіна, але й через потік біженців з України, який це спровокує», – наголосив міністр.

Німців такі аргументи переконали. А кремлівським залишилося лише спостерігати за крахом ще однієї з їхніх ставок. Так, певну загрозу несуть ще і невизначеність виборів у США, і інші вибори в західних країнах.

Але одне очевидно: обираючи між популістськими обіцянками трохи знизити тарифи та питаннями безпеки, громадяни вільних країн схиляються до останнього варіанту.

Яскравий приклад – вибір Швеції на користь вступу до НАТО, і тим самим відмова від нейтралітету, який зберігався майже 200 років, і який дозволив цій країні залишитися поза подіями І та ІІ світових війни. Отже, наразі ситуація є гіршою, ніж під час останніх глобальних конфліктів.

Зрозуміло, що українці, які зі зброєю у руках боронять власну країну та щодня потерпають від терористичних атак з боку РФ, хотіли б бачити чіткий алгоритм завершення нинішньої війни з подальшими гарантіями безпеки, дати які може лише НАТО та консолідований Захід. Що, у свою чергу, передбачає зведення нової «Залізної завіси» навколо авторитарної РФ та її маргінальних сателітів (Сирії, Північної Кореї, Ірану).

Проте не виключено, що ми можемо плутати причину з наслідками. А тому зведення цієї «Завіси» з повним обмеженням доступу російської продукції на світові ринки та блокаду передачі Москві технологій будуть першим, але не останнім етапом у примушенні до миру.

Читати також: Про скепсис і реальні результати

Ресурсів у РФ залишилося не так багато, як хотілося б її правителям. Арсенали майже порожні, радянські запаси згоріли на українських полях, а більшість того, що залишилося, може потрапити під удари далекобійною зброєю, якщо у західних демократій вистачить політичної волі передати її Україні. 

З ситуацією в сфері мобілізації теж не все гаразд, що показала і Курська операція ЗСУ. Але головне – її економіка просто не витримає ще один рік війни.

Москві геть потрібна перерва, щоб відновити власний потенціал для ведення агресивної війни. І наступними цілями може бути не лише Україна. Німці та шведи (а також громадяни Польщі, Фінляндії, країн Балтії) це дуже чітко усвідомлюють. Тому й голосують за тих власних політиків, які виступають за продовження підтримки України.

Нинішня війна може завершитися раніше, але точно не пізніше 2025-го року, оскільки ресурси країни-агресора стрімко вичерпуються. У подібних умовах основне для українського суспільства – зберегти єдність та ефективно протистояти ворогові на усіх напрямках – фронті, в інформаційній та дипломатичній сферах, у виробництві зброї та використанні новітніх технологій. 

Ще раз наголосимо – нинішній конфлікт є лише одним з перших у черзі майбутнього протистояння демократичного світу та авторитарних режимів, які бажають взяти реванш за поразку у ХХ столітті. Формат завершення цієї війни теж поки що не визначено – й українські політики і дипломати ведуть з цього приводу напружені перемовини. Одне очевидно – факт зведення «Залізної завіси – 2» навколо території, яку контролює кремлівський режим – уже реалізується на практиці. І, не виключено, саме цей вектор може зіграти вирішальну роль для того, щоб умови миру були максимально прийнятними для України.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo1