Бюджетна (без)грамотність – проблема влади чи громади?

Наш телеграм-канал “Політарена Вінниччини” провів опитування з приводу того – наскільки вони інформовані про розподіл місцевого бюджету у їхньому місті.

Результати виявилися цілком передбачуваними, але від того не менш неприємними: 3% заявили, що вони «добре проінформовані», 2% – «дещо проінформовані», 9% – «мало проінформовані», 81% – «зовсім не проінформовані» і 5% обрали варіант – «важко відповісти».

З урахуванням того, що в опитуванні взяли участь понад 1 100 користувачів, результати моніторингу можна вважати цілком репрезентативними. Можна, звісно, зауважити, що тут мова йде не лише про Вінницю, а й про будь-яке місто – місце проживання відвідувачів Телеграм-каналу. Але оскільки його специфіка є вінницькою, то логічним було б припустити, що тут відображено ситуацію з бюджетною обізнаністю вінничан.

Друге застереження може стосуватися того, що суспільство за багато років відчуженості від влади звикло жити із розумінням того, що бюджетні кошти – це щось абстрактне, з якого сплачують зарплати і пенсії та фінансують ремонти доріг. Усвідомлення, що «Бюджет = Кошти платників податків», як бачимо, є у відсотку громадян, який перебуває у межах статистичної похибки.

Очікувана реакція місцевої влади на цю проблему (а це проблема, коли люди не знають, на які цілі витрачають їхні гроші) – те, що більшість даних є відкритими і будь-хто бажаючий може з ними ознайомитися з офіційних джерел. Та навіть спробувати вплинути на рух коштів, зареєструвавши відповідну петицію або сформулювавши проєкт громадських ініціатив.

Це, однак, другорядний аспект питання. Основний – у тому, що мова тут йде не стільки про бюджетні гроші, скільки про ступінь відвертості у системі комунікації влади з громадою та окремими її представниками. Майже 90% тих, хто відповідають, що «зовсім не проінформовані» про рух податків у межах громади, насправді, говорять про те, що вони не проінформовані, що коїться у структурі місцевого самоврядування взагалі.

Міськвиконком живе окремим життям, громада – окремим. Депутати міської ради, які мали б виконувати роль зв’язкового ланцюжка і комунікатора між чиновниками і містянами, від цього завдання самоусунулися. Про політичні партії, які делегували їх у міську раду мова не йде взагалі.

І це створює неприємності не лише для громади, а й перспективні проблеми для нинішньої владної команди.

Адже: 

1. Коли вони перед будь-якими майбутніми виборами будуть рапортувати про зроблене за період каденції, політичні опоненти та конкуренти завжди можуть нівелювати усі ці рапорти одним зауваженням про те, що щось, дійсно, може й реалізоване, але все одно за бюджетні кошти.
2. Формальна відкритість, але фактична закритість даних про бюджетні процеси – додаткова аргументаційна база для критиків влади у цілому. Навіть необ’єктивних. Оскільки нормальна комунікація чиновників з громадою відсутня (а вона відсутня, судячи з результатів опитування), то люди все одно шукатимуть альтернативну інформацію. І знаходитимуть її там, де «чорнухи» більше, ніж об’єктивних фактів. Якщо влада відмовляється від спілкування з людьми, її функцію переймають на себе інші зацікавлені особи (а бажаючих прийти до влади у Вінниці вистачає).
3. Той факт, що проблема з інформуванням є, але на неї намагаються не звертати увагу – лише перша ланка серед аналогічних складнощів в усіх сферах – від безпекової, до освіти і медицини.
4. Відвертість у розмові з громадою на таку чутливу тему, як бюджетні процеси – запорука того, що черговий корупційний скандал (земельні махінації та інше) не спровокує тієї вибухової медійної реакції, яку подібні випадки викликали у ЗМІ у попередні роки. Якщо ж бюджетні процеси є закритими (а 90% саме так і вважають), то мимоволі у людей формуватиметься думка: «Щось вони там дерибанять».

«Дзвіночок», як бачимо, пролунав. Спочатку люди кажуть, що вони не знають, чим займається влада, а потім перестають цій владі довіряти.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал ⇒ https://t.me/politarenainfo1