Користувачі соціальних мереж доволі гостро відреагували на заяву позафракційної народної депутатки Мар’яни Безуглої, що український F-16 збили «дружнім вогнем» із ЗРК Patriot.
І не тільки пересічні користувачі. Наприклад колишній речник Повітряних сил ЗСУ, військовий Юрій Ігнат публічно звернувся до СБУ через заяви Безуглої
«Може вже хтось таки напише заяву на Безуглу в Державне бюро розслідувань? Скільки триватиме це знущання з країни та війська?» – зазначив Ігнат. Він позначив у дописі СБУ, та вказав, що для них «є робота».
Навіть Командувач Повітряних сил Микола Олещук публічно звернувся до нардепки Безуглої:
“Ви у черговий раз не лише вилили бруд на мене особисто і на Повітряні сили, ви дискредитували виробників американської зброї – основного союзника України – США! Ви знову стали основним ньюзмейкером ворожої пропаганди та б’єте всі рекорди на російському телебаченні! Вам аплодує вся Росія! Не допомагаєте, то хоча б не заважайте нам воювати!”, – звернувся командувач Повітряних сил ЗСУ до Безуглої.
Аргументація такої реакції зрозуміла – Безугла свідомо чи ні шкодить процесу подальшої передачі новітньої західної техніки ЗСУ. Мовляв, навіщо постачати Україні коштовні апарати, якщо вони ними користуватися не вміють та ще й нищать без стороннього втручання?
Читати також: Позавчора, вчора і… завтра» інформаційних війн
Рація у таких коментарях існує. Москва із задоволенням використовуватиме цей факт для просування власних наративів у західних ЗМІ. З кінцевою метою, щоб від допомоги Україні відмовилися і ЄС, і США.
Враховуючи те, що раніше Безугла жорстко висловлювалася на адресу і командування ЗСУ, і посадовців Міноборони, багато хто починає задавати запитання: «А за кого вона взагалі?» Адже під час війни відносно нейтральних не буває. Сьогодні людина – або по той бік фронту, або по цей.
Уникаючи відповіді на це запитання, а також не вдаючись до конспірологічних теорій, що її руками зводять між собою рахунки різні групи в українській владі, звернемо увагу на інше.
Безугла, як би до неї не ставилися – представниця Верховної Ради. І її висловлювання – інколи доволі суб’єктивні та емоційні – побічний наслідок процесу парламентаризму як такого. В Україні, попри війну, все одно функціонує парламент, депутати якого мають право на публічне озвучення власної думки.
В РФ це є неможливим. Місцевий «квазі-парламент» (Дума) – мовчазний придаток до адміністративної вертикалі, депутати якого права на особисті висловлювання не мають. В Україні абсолютна більшість народних депутатів (як би до них не ставилися у суспільстві) з перших днів повномасштабного вторгнення на 100% включилися у волонтерську роботу, допомагаючи переселенцям та ЗСУ, лобіюючи інтереси країни на міжнародній арені, витрачаючи власні кошти і ресурси на спільну справу. В РФ навіть після початку операції ЗСУ у Курській області, ніхто з депутатів жодної ініціативи у цьому напрямку не проявив.
Так, Мар’яна Володимирівна часто не зовсім об’єктивно критикує Міноборони, нове керівництво якого діє у тісній координації із західними союзниками і користується повною їх довірою. Але перед цим була історія з «яйцягейтом» Резнікова. Тоді посередників-махінаторів і пов’язаних з ними чиновників вивели на чисту воду журналісти-розслідувачі. В РФ, де колишня верхівка Міноборони майже у повному складі наразі перебуває у СІЗО за корупційні оборудки, навіть натяків не було на те, щоб хтось дозволив собі публічно покритикувати їх у той час, коли вони ще перебували у високих кріслах.
Ну, а чим завершується антикорупційна активність у РФ можна було б запитати у Навального, але запитувати немає у кого…
Безугла є подразником, і нерідко – подразником без відчуття міри. Що інколи шкодить інтересам України у цілому (як з цією історією з F-16). Але краще, якщо такий подразник може існувати у принципі, аніж те, що для його існування немає жодних умов.
Україна – не росія. І тут, на відміну від жорсткої, але наскрізь корумпованої владної вертикалі країни-агресора, завжди існував плюралізм думок та політична альтернатива.
Тож можна сподіватися, що Мар’яна Безугла рано чи пізно самостійно зрозуміє, що і для народних обранців існують певні рамки свободи висловлювань, за які краще (для держави) не виходити.
Припустимо, що її нинішня поведінка є логічною у процесі дорослішання українського парламентаризму як такого.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo1