25 червня 2024 року на офіційному сайті Президента України з’явився Указ №380/2024, у якому зазначалося: «Звільнити БОРЗОВА Сергія Сергійовича з посади голови Вінницької обласної державної адміністрації згідно з поданою ним заявою».
В.о. голови ОВА стала перша заступниця – Наталя Заболотна.
Керівництво держави залишило керувати регіоном його довірену Сергію Борзову людину.
Складно сказати, які конкретні завдання поставили перед Заболотною в Офісі президента, але з огляду на події минулого року, можна припустити, що ключовою пропозицією було не робити різких кроків. І зберегти той баланс управлінських, політичних та бізнесових інтересів, який складався багато років.
Формально така мета була виправданою – в умовах повномасштабної війни основним завданням влади на тилових територіях є збереження контролю над ситуацією, забезпечення безперебійної роботи адміністрації та функціонування економіки і соціальної сфери.
Фактично ж, і цей висновок напрошується уже з того, що цілий рік область жила без повноцінного голови ОВА – в Офісі президента продемонстрували, що Вінниччина перебуває на периферії його інтересів. І у випадку завершення війни та проведення президентських, парламентських і місцевих виборів, особливого результату для «команди Зе» від неї не очікують.
Відповідно, все залишилося не просто так, як було «при Борзові», а й так, як було задовго до нього. Тому більшість місцевих функціонерів також залишилися на своїх місцях.
Так, лише у травні 2025-го року з посади пішов директор департаменту гуманітарної політики Володимир Буняк, який став директором департаменту освіти ОДА у далекому 2016-му році. Та й те лише тому, що вийшов на пенсію.
Інших скільки-небудь серйозних кадрових змін в системі обласної влади за останній рік не було. Крім створення департаменту ветеранської політики.
Взагалі, фахівець, який колись аналізуватиме історію Вінницької області у 2024-2025-х роках, зіткнеться з неабиякими труднощами. Подій, які могли б стати хронологічними віхами, в регіоні (за ініціативи обласної адміністрації) відбулося надзвичайно мало.
Якщо ви зайдете на сайті ОВА, то побачити, що значна частка інформації – повідомлення загальнодержавного характеру. Інколи – привітання та згадки про церемоніальні заходи. Непропорційно багато в інформаційному просторі стало заступника голови ОВА, кар’єрі якого, судячи з усього, абсолютно не заважає минуле депутата облради від Партії регіонів.
У цілому ж інформаційна політика обладміністрації реалізується, якщо сказати м’яко, мляво. Центральні ЗМІ мало цікавляться тим, що відбувається на Вінниччині, а місцеві чиновники інформаційних приводів їм дають небагато.
Інколи, коли траплялися скандали, як з кардіоцентром, де вимагали гроші у ветерана, керівництво області у ситуацію не втручалося. Хоча навіть невеликий коментар зайвим би не був.
Показовим був й епізод з підписанням обласного бюджету. У минулому році Борзов поставив власний підпис демонстративно, без погодження обласною радою. Про що і повідомив. Крок різкий, але чесний.
З приводу обласного бюджету-2025 з депутатами облради також не радилися. Але повідомлення про те, що області все ж є бюджет, обережно розмістили лише на ресурсі департаменту фінансів. А журналісти довго гадали – є бюджет, чи немає?.
Проте з керівництвом обласної ради Наталя Заболотна, на відміну від Сергія Борзова, не сварилася. Але й скільки-небудь значимих спільних проєктів реалізовано не було. Хоча, наприклад, довели до пуття «довгобуд» Інноваційно-технологічний парк «Кристал», робота над створенням якого розпочалася ще у 2019 році.
За поодинокими випадками не було видно й співпраці ОВА з народними депутатами. Ну, окрім того, що останні інколи приїжджали нагородити когось грамотами, або були присутні на презентації уже реалізованих проєктів.
Зрештою, може скластися враження, що ми критикуємо ОВА за пасивну позицію у багатьох питаннях. Це не так, адже із самого початку було сказано, що основне завдання влади у тилових регіонах – зберегти контрольовану ситуацію, щоб держава мала змогу сконцентрувати зусилля на протидії агресії. З цим Вінницька ОВА цілком достойно за останній рік і впоралася.
Але сказати, що мали місце якісь події, які формували би порядок денний, на жаль, не можна. Друге місце Вінницької області у рейтингу економічної стійкості регіонів, отримане «під фініш» головування Сергія Борзова влітку 2024-го року, навряд чи можна було підтвердити, у випадку проведення аналогічного дослідження, сьогодні.
Підписуйтесь на наш телеграм-каналі: https://t.me/politarenainfo1