Політична Арена Вінниччини

Президентські вибори на Вінниччині. Роздача слонів

Малозмістовна і нецікава президентська виборча кампанія на Вінниччині завершилася. Фінал її є цілком логічним і закономірним. Якщо політики не пропонують виборцям чітких ідей, конкретних програм і зрозумілих стратегій розвитку, громадяни голосують емоціями, чи як це називали на останніх виборах – «по приколу».

Уже на старті виборів це зрозуміли політтехнологи основних штабів. І хоча дану шокуючу інформацію вони своїм шефам в обличчя не сказали (згадайте екстра-емоційну прес-конференцію Юлії Тимошенко – вона насправді вірила, що може перемогти…), але витрати на агітацію дещо знизили (крім власних гонорарів). Все найбільш цікаве розпочнеться перед парламентськими виборами.

Якщо хочете наш прогноз, то він такий. Політичного рейтингу у Зеленського немає.

Голосували більше не за нього, а проти Порошенка та влади як такої. І вже за декілька тижнів почне набирати антирейтинг і новий Президент.

Очікувань багато, а реальних можливостей – обмаль. Тому, що новий Глава держави не контролює ані уряд, ані Верховну Раду, ані місцеві владні структури.

Але до парламентських виборів ще далеко. Поки ж підіб’ємо підсумки виборів нинішніх у різних номінаціях.

Зізнаємося, обирати непросто. Адже на центральному рівні змагалися у ранзі «хто гірше». А тому у місцевих політиків просто не було можливості показати себе і свою корисність для того чи іншого політичного проекту. Відповідно, і наші відзнаки розподілятимуться не за критерієм: «У кого вдалося», а відповідно до того, хто просто запам’ятався у ході виборчої кампанії. Тому заздалегідь перепрошуємо у цих політиків за те, що включили їх до цього списку.

Про когось же нам писати-то треба?

Номінація «Порохобот» 

Статуетка у вигляді Мирослава Олешка.

Військо інтернет-тролів було, певно, останньою лінією оборони Петра Порошенка. Вони билися в соціальних мережах і на форумах навіть тоді, коли польові структури повністю згорнули роботу, а різні політики стрімко почали перевзуватися у повітрі.
Вінниччину ця негода обійшла стороною.

У нас «порохоботів» у класичному розумінні цього слова не було, окрім декількох журналістів, які дуже помилково вважають себе «лідерами громадської думки». На них ніхто й уваги не звертав. У політичній історії нашої області залишиться лише сміливий пост голови ОДА Валерія Коровія, який продублював поширену восени минулого року штабну тезу, що Тимошенко здавала національні інтереси України під час минулого прем’єрства, а у 2014-му році новій владі залишилося лише 200 тисяч на казначейських рахунках.

Ми відчуваємо всю повноту переживань досвідченого економіста В. В. Коровія, який, на відміну від «порохоботів», точно знає, що таке рух коштів на рахунках Державного казначейства. Однак вимушений був це написати. До честі губернатора слід сказати, що більше за цією справою його помічено не було. У соціальних мережах він обрав вірну тактику, і просто дублював пости з президентського та новинних сайтів. А тому обійшлося без жодних скандалів.

Крім, звісно, того, що Порошенко програв і у базовій (колись) для себе Вінниччині.

І це точно не докір Валерію Вікторовичу, який спробував взяти на себе функції неіснуючого штабного департаменту SMM. Це докір тим, хто навіть не намагався цей напрямок роботи в області організувати, або імітувати.

Номінація «Остаточне прощавай!»

Діадема у вигляді коси.

Непоганий відсоток, отриманий Юлією Тимошенко у І турі президентських виборів став її «лебединою піснею». «Леді Ю» програла. А ті, хто голосував за неї, зробили це востаннє, адже до першого туру ще вважали, що вона може стати альтернативою Порошенкові. Все інше, запропоноване її штабом (якийсь там «Курс»), було пережовуванням давно пройденого. І шансів на те, що «Батьківщина» раптово подарує оригінальну ідею до парламентських виборів, – майже немає.

Час «біло-сердешних» збіг.

На підтвердження цього процитуємо декілька висловлювань із ранішнього (1 квітня, хоча було не до жартів) виступу перед журналістами керівництва обласної організації.

Уже після того, як усі екзіт-поли показали програш Тимошенко, що підтверджували й дані ЦВК. Так би мовити, для того, щоб оцінити «адекватність» тих, хто залишився з нею в одній команді.

«Що стосується Екзит-полу. Наші штаби, ми проводили Екзит-пол у Вінницькій області і в нас були результати: на першому місці – Тимошенко, на другому – Зеленський, на третьому – Порошенко».

Або – соціологи жорстко підставили очільницю обласної “Батьківщини”. Або?

«Ми боремось за перемогу і Юлія Володимирівна буде Президентом України».
Уже ніколи не буде.

Також запитали, чи стане Людмила Щербаківська губернатором Вінницької області, якщо Юлія Тимошенко стане Президентом. «Я скажу, що кожен керівник штабу стане губернатором області», – відповіла Щербаківська.

Шкода, але… Ну, не будемо повторюватися.

«Мідним тазом» накрилися й сподівання низки місцевих політиків зайти на рейтингу «Батьківщини» до Верховної Ради

Гіперактивній Ганні Давиденко доведеться підбирати для реалізації своїх намірів іншу партію. А Тетяна Редько, за нашою інформацією, вже перебуває в активному пошуку.

Номінація «Цинічний Бандера»

Муляж пачки банкнот.

Відверто розчарували місцеві «активісти». Скільки від них було запалу і завзяття у 2014–2015 роках! І лише нудне дудніння у соціальних мережах на цих виборах.

Можливо, зіграли свою роль неодноразові гранти від ОДА? Причому на такі проекти, до яких «активісти» не мають жодного стосунку взагалі.

Нічого не показали і «свободівці» та різні Нацкорпуси і Нацдружини. Крім, хіба, що сутички під час приїзду до Вінниці Петра Порошенка.

Зрозуміло, що під час парламентських виборів ще буде час для демонстрації сил та можливостей різних «феодальних армій», але, швидше за все, під зовсім іншими «брендами».

Номінація «Яких тобі, шановний, ще реформ не вистачає?»

Дієтична шоколадка «Roshen»

Якби у стратегів виборчого штабу П. О. Порошенка було у наявності адекватне сприйняття реальності, то саме Вінницьку області слід було робити своєрідною «вітриною» для демонстрації результатів усіх вдалих технологічних кроків кандидата-Президента.

Один крок було зроблено. Саме звідси розпочався т. з. «Томос-тур», який згодом згорнули, побачивши відсутність його впливу на рейтингову ситуацію. І про тих, хто долучився до популяризації ПЦУ, раптово забули.

А на цьому «базовість» Вінниччини і завершилася. Ще минулого року місцевим БППшникам надіслали сигнал, що, якщо якісь чиновники і депутати попадуть під антикорупційні статті, то це будуть, передусім, представники своєї ж команди.

Під час цієї виборчої кампанії меседж повторили ще двічі.

Ну, й вірно. Треба бити своїх, щоб чужі лякалися. Додало наснаги саме власній команді агітувати за чинного Президента? Отож. Ну а якщо це було тактично-стратегічне завдання показати, що перед законом рівні всі, навіть “свої”, то пропагандистська та інформаційна частина задумки була провалена вщент.

Номінація «ДумайТЕ!»

Ось де потрібно було аналізи здавати, у Вінницькій області.

Що ще можна сказати наостанок про ці вибори.

Повний, цілковитий і абсолютний вакуум політичного експертного середовища. Про яке немає чого писати. Один експерт наговорив на декілька років тюрми. А інших не було взагалі. Це до того, що, коли під час парламентських виборів у вінницьких ЗМІ обов’язково вилізуть назовні різні «політологи» та «політтехнологи» – запитайте їх, де вони були під час президентської кампанії?

Був ще воєнний стан, про який уже всі забули.

Були і запізнілі викриття, що, насправді, команду «Зе!» на Вінниччині представлятиме найближче оточення Калетників, які на результат не вплинули, так як момент для ефективної реакції на такі політичні призначення був бездарно втрачений. До «викриттів» сумнівних звя’зків нового президента на Вінниччині в інформаційному полі пройшов місяць. Чому такий підхід є відвертою халатністю та політичною профанацією пояснювати більше не будемо. Ну заробили якісь місцеві хлопці з дівчатами на виборах в штабах, вдаючи з себе величних вершників на ахалтекинських скакунах, насправді незграбно телепаючи ніжками на дитячій гойдалці-конячці, ну то й на здоровля. На цей раз за їх непрофесійність розрахуються президент, голови місцевих державних адімністрацій та вся президентська вертикаль.

Була низка візитів схожих один на одного до нестями кандидатів, про яких і писати нема чого було.

І буде, наступного разу, і дуже скоро, наш 100%-й проноз – якою буде парламентська кампанія на Вінниччині.

А, насамкінець, наведемо один факт. Соцдослідження: «українці хочуть, аби прем’єр-міністром лишався Володимир Гройсман».

З цим і входимо у новий політичний цикл.

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net
Exit mobile version