Стратегія п’ятої колони з «ОПЗЖ» просто і зрозуміла – утримати під власним контролем на місцевих виборах декілька областей і з цих позицій починати торги із залишками «зеленої» команди, яка наразі стрімко втрачає рейтинг. Далі – конституційна реформа, відповідно до якої місцеві депутати формують виконкоми, а зі столиці призначають «префекта».
Зрозуміло, що Вінницька область – електорально чужа для “медведчуків” та інших ексрегіоналів. Але очевидно й те, що її територія теж не випадатиме з поля зору «друзі Путіна». І тому, якщо тут буде неможливо ввести своїх людей у виконкоми, то «регіонали» можуть «ощасливити» вінничан відрядженим зі столиці префектом.
Таке вже було у 2010-2014-х роках, коли наш опозиційний регіон приїжджала «строїти» Джига, Демішкан і Мовчан. Останній, як ми пам’ятаємо, втік зі стріляниною.
Судячи з усього, якщо, звісно, відбудеться «велика домовленість» між Президентом і Медведчуком, «смотрящий» буде не місцевий. Вінницькі ексрегіонали малочисельні і роздроблені. Умовний «Яремчук» ще може виторгувати собі чиновницьке крісло, але ані він, ані інша частина колишнього «Опозиційного блоку», у якій «рулять» ставленики Продивуса, не здатні сформувати скільки-небудь дієздатну команду, що може взяти на себе відповідальність за ситуацію в області. Тому максимум, на що вони здатні, – це поставити тут контролюючу фігуру із завданням максимально ускладнити життя органам місцевого самоврядування.
Найгірше те, що в них це може вийти. Місцеві партійні структури та їхні керівники настільки звикли до підлеглої ролі, що чинити опір не будуть. І того, кого відрядять сюди з Києва, будуть без заперечень слухатися.
Може виникнути питання: «Чи не перебільшуємо ми загрозу для Вінниччини з боку «ОПЗЖ»? Ні, не перебільшуємо. Дана структура працює і буде працювати в інтересах того, до кого її лідери їздили до Москви у гості. І якщо абсолютно чужі для них регіони, на кшталт Львівщини та Волині вони просто будуть ігнорувати, то наша область для них стане тією територією, яку будуть «ламати». Перемогти тут неможливо, а ось підкорити місцевих чиновників та партійних функціонерів – будь ласка. Тим більше, що і досвід відповідний був, у часи «покращення».
Кремлівський вояж, а тим більше – цілковита відсутність реакції влади на цю диверсійну, по суті, витівку, підштовхує до невтішних висновків – «регіонали» та «зелені» точно домовилися. І спробують поділити на двох країну після місцевих виборів.
На місцеву проєвропейську опозицію, як ви уже зрозуміли, сподівань жодних.
Залишається одне – гуртуватися навколо ідеї опору з боку вінничан спробам реваншу.
Ось тільки ані вінницької партії, ані її потенційних вождів наразі поки що не видно.
Проте, можливо, вони ще про себе заявлять.
Олена Семко