Політична Арена Вінниччини

Як Порошенко та Гройсман під час війни псують суспільно-політичну екологію Вінниччини

Порошенко і Гройсман вирішили під час війни нагадати про себе "чорним піаром"

Повчальна ілюстрація про те, як лінь і жадібність виконавців підставили керівництво парламентської політичної партії та партію колишнього високопосадовця.

На початку квітня, під час активних військових дій в Україні проти російських окупантів, дехто спробував розв’язати на Вінниччині дрібну політичну “війну”, намагаючись спровокувати медійний конфлікт між декількома впливовими у регіоні центрами впливу. І, можливо, якби не війна, “декому” замислене і вдалося, якби не два “але”: зовсім інші пріоритети і суспільні запити під час воєнного стану та безвідповідальне ставлення до доручення з боку виконавців, які не лише “спалили” замовників, а й серйозно зіпсували їм репутацію.

Історія цього епізоду є наступною

Спочатку декілька загальноукраїнських Інтернет-ресурсів розмістили абсолютно ідентичний матеріал з ознаками примітивних маніпуляцій, який і “чорним піаром” назвати важко, з огляду на низьку якість виконання замовлення та оприлюдненої інформації, яка не відповідає дійсності.

В матеріалі “столичних журналістів” (яких ми свідомо беремо в лапки, тому що про справжніх виконавців і замовників доволі неякісної “чорнухи” мова піде трохи нижче) йшлось про роздуми автора з приводу активної діяльності громадського об’єднання “Ми — Вінничани” та випуску газети медіахолдингу “Новини Вінниці”.

І якщо громадську орагіназацію, яка апріорі не є політичним суб’єктом і не може (навіть якщо би дуже хотіла) займатись політикою, звинуватили в політичній активності, то журналістів звинуватили в тому, що вони під час війни випустили газету та поширили її серед мешканців регіону.

Звісно, під час війни українські журналісти займаються не лише своєю професійною діяльністю, а займаються й активною волонтерською допомогою ЗСУ, як і переважна більшість українців. А з огляду на те, що згідно нашого опитування, 93% мешканців Вінниччини вважають, що інформаційний фронт України є надзвичайно важливим, то й інформаційну діяльність у нашій області ніхто не відміняв.

І про окремі дефініції. Незважаючи на те, що згадана газета вийшла в останніх числах грудня минулого 2022 року, автори матеріалів “раптово”, аж 5 квітня 2023 року, з глибоким занепокоєнням стверджують, що “в мережі продемонстрували 16-сторінкову газету з красномовною назвою “Новини Вінниці”.

Але найбільше нарікань у обурених “столичних журналістів” викликав 100-тисячний тираж офіційно зареєстрованого ЗМІ, погана верстка, “вилизаний контент”, недостатня увага війні, наявність на шпальтах газети начальника обласної військової адміністрації та народних депутатів, яких “столичні журналісти” називають районними.

Попри те, що більше половини газети присвячено річниці війни, загиблим героям з Вінницької області, трагічному ракетному удару по Вінниці, актуальній та докладній інформації щодо допомоги родинам зниклих безвісти та загиблих, міжнародній підтримці України та подяки західним партнерам.

Окремій шпальті про українські благодійні фонди, що найбільше допомогають ЗСУ, яку в газеті мали б, на думку “столичних журналістів” промаркувати відміткою “реклама”, хоча ми маємо великі сумніви, що фонди Сергія Притули, “Повернись живим” чи “МХП-Громаді” потребують додаткової платної реклами у ЗМІ, бо найбільше про ці фонди говорить їх діяльність. Оминули “столичні розслідувачі”, які раптово зацікавились Вінницькою областю і присутністю на першій шпальті газети з червоною плашкою ВІЙНА матеріалу про те, що народ України визнали країною року, а Володимира Зеленського людиною року та багато іншого. Але попри всі ці факти, наші колеги з видання “Новини Вінниці” не висловили бажання реагувати на інформаційно-політичні ігри місцевих партфункціонерів та їх райтерів.

Не відреагували на інформаційну (не)диверсію і ГО “Ми-Вінничани”, яка судячи з публічної діяльності повністю зосереджена на допомозі ЗСУ та Силам оборони.

А хто ж тоді вдреагував?

Відреагували на матеріал “столичних журналістів” вінницька команда Володимира Гройсмана, яка терміново розмістила згаданий матеріал в своїй сітці анонімних сайтів афілійованих з “Українською стратегією Гройсмана” та на сторінках в соцмережах нечисленних партійних ЛОМів.

Чим лише підлили “масла у вогонь”, бо розрахунок замовників матеріалу був саме на те, щоб місцеві журналісти, волонтери та громадські організації почали інформаційну кампанію у відповідь, вже проти Володимира Гройсмана та його партії.

Читати: Анонімні сайти Гройсмана критикують кадрові призначення голови Вінницької ОДА

Розрахунок “таємничих замовників” був націлений на те, щоб показати свою компетентність і розв’язати політичний конфлікт “чужими руками”.

Так хто ж замовник?

Журналісти нашого видання провели власне розслідування і виявили, що ниточки “скандалу-інтриги-розслідування” ведуть до представників партії “Європейська солідарність” у Вінницькій області.

Та й самі виконавці, після того як на їх “високотехнологічну політичну багатоходівку” не клюнули журналісти та громадські організації, були вимушені написати “явку з повинною” на все тіх же ресурсах, на яких і було розміщено попередні провокативні матеріали.

Усі ті загальнонаціональні сайти, які розмістили першу “чорнуху”, у наступні дні опублікували ще одну серію матеріалів — про те, що “УСГ”, начебто, блокує роботу місцевих рад на Вінниччині і всіляко заважає працювати “Європейській солідарності”. Причому в статті був й ексклюзивний коментар щодо ситуації голови обласного осередку “ЄС” — Ольги Молодзієвської.

Що для людей обізнаних з політичною ситуацією в області є подією нетиповою і екстраординарною. З огляду на саму постать Ольги Іванівни, нетипові методи роботи “ЄС” в області та деякі окремі нюанси, які, дотримуючись норм етики та моралі ми оприлюднювати не будемо.

Таким чином, механіка процесу стала ще більш очевидною.

Навіщо це було потрібно Петру Порошенку? Особисто йому — можливо — і ні. А ось місцевим діячам “Євросолідарності” — війна між конкурентами конче потрібна. Для утвердження самих себе на партійних посадах.

Тут слід згадати, що Вінницька область колись була базовою для Петра Порошенка і БПП. Успішно проведені вибори 2012-го року, виграні дві кампанії у 2014-му, перше місце на місцевих виборах 2015-го… Щоправда, всі ці кампанії організовували і проводили як раз ті, хто сьогодні перебувають у ГО “Ми — Вінничани”, або є її партнерами.

Екснардеп Сергій Кудлаєнко був керівником виборчого штабу на парламентських виборах у 2014-му році, засновник медіахолдингу “Новини Вінниці” Микола Філонов вів кампанію БПП на місцевих виборах 2015 року, а Валерій Коровій очолював список на тих виборах, які стали останніми успішними виборами Петра Порошенка у Вінницькій області.

Тож ядро колись потужної команди Петра Порошенка в області давно з ним не працює.

Можливо тому були програні президентські і парламентські вибори 2019-го року, вкрай низький результат на місцевих виборах 2020-го.

Можливо так відчайдушно “ЄС” вимушена шукати можливості для зіткнення конкурентів, і інформаційні приводи для реклами “нових” регіональних лідерів. Так, можливо, щоб посилити ефект від публікацій проти УСГ, у них і містився “ексклюзивний коментар” Ольги Молодзієвської.

Ольга Молодзієвська – фото 2017 року сайт “20 хвилин”

І попри те, що Ольгу Іванівну, 1946 року народження, названо в матеріалі “столичних журналістів” головою партосередку на Вінниччині, інформації про партійну конференцію на якій було знято з цієї посади Андрія Гижка (у минулому перший заступник голови ОДА (того ж самого Валерія Коровія) та обрано Ольгу Іванівну ми не знайшли. Але кому як не авторам цього матеріалу знати про власну політичну кухню?

Замість висновків

Спроба “заварити політичну кашу” могла б вважатися такою, що зарахована, якби не той прикрий інцидент, про який написано вище. Халатне ставлення PR-працівників до виконання власних обов’язків показало — хто є замовником всієї цієї негарної історії.

Неприємно здивували своєю позицією Володимир Гройсман та Сергій Моргунов (мер Вінниці та голова обласного осередку УСГ), які підхопили і розтиражували політичну “чорнуху” на своїх типу анонімних інтернет-сайтах.

Після нашого аналізу даної інформаційної плями в медіапросторі є і ще один висновок – політикою під час війни переймаються в першу чергу названі вище політики.

Чи вплине цей технологічний ляп на рейтинг Петра Порошенка у масштабах всієї країни? Звісно, ні.

Але вочевидь Вінницька область готова сказати політичному проєкту п’ятого Президента України — “Остаточне прощавай!”.

Максимально наблизився до цієї позначки і колишній прем’єр-міністр, щодо якого під час війни найбільш популярними запитами-трендами в Google стали:

Тренди Google про Гройсмана під час війни

Де зараз Гройсман?

Де Гройсман під час війни?

Гройсман – племінник Порошенка.

І цей факт, на відміну від роздумів “столичних журналістів”, дуже легко перевірити. Для цього потрібно лише ввести прізвище експрем’єра в пошукову систему Google.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net
Exit mobile version