У Вінницькій області визначився володар “золотої акції” на місцевих виборах

Нещодавно ми писали про гіпотетичні конфігурації у Вінницькій обласній та міській раді за підсумками місцевих виборів. Тоді ми прогнозували, що жодна політична партія з числа рейтингових лідерів може не отримати достатньої кількості мандатів, щоб одноосібно формувати більшість. А тому «золота акція» із цементування коаліції може дістатися новому несподіваному гравцю.

Наші прогнози справдилися. Про це свідчать результати моніторингу громадської думки, проведеному соціологічною групою «Рейтинг» у Вінниці впродовж 1-13 вересня.

Електоральні симпатії виборців Вінниці на виборах до міської ради перебувають на боці «Української стратегії Гройсмана», за яку готові проголосувати 51,2% тих, хто визначився і мають намір прийти на вибори. Партію «Європейська солідарність» підтримують 11,1%, партію «Слуга народу» – 10,3%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 4,7%, партію «Батьківщина» – 4,6%, «Партію Вінничан» – 4,2%, партію «Сила і честь» – 3,2%. Рейтинги інших політичних сил – нижче 3%. Не визначились із вибором – близько 14-15%.

Аналогічне опитування «Рейтингу» по області ще більш показове.

– партію «Українська стратегія», готові підтримати 33,2% серед тих, хто визначився і має намір прийти на вибори

– 15,8% готові підтримати партію «Слуга народу»,

– 10,8% – за партію «Батьківщина»,

– 10,7% – партію «Європейська солідарність»,

– 6,0% – партію «Опозиційна платформа – За життя»,

– 4,6% – Радикальну партію,

– 4,4% – за «Партію Вінничан».

УСГ, яка наразі все ж має непогані шанси утворити більшість у міській раді, може як утримати власні позиції, так і дещо «просісти» за результатами виборчої кампанії. У випадку обласної ради, позиції партії Гройсмана гірші на 20%, тому пошуки союзників в обласній раді навіть для переможців виборів необхідні.

Тренд рейтингу «Слуги народу» – впевнено «мінусовий». Тож уже до фінішу виборчої кампанії з минулорічних 31%, відданих за «зелених» у Вінниці може залишитися 4-5%. Лідерів «Європейської солідарності» Вінниця також цікавить в останню чергу – їхньою метою є Київ. Та й власне виборча кампанія «ЄС» в обласному центрі буде зводитися до фонового відлуння просування бренду у загальнонаціональному масштабі (перепрошуємо за такий «технологічний» сленг).

Тому уважніше слід придивитися до «другого ешелону» партії, які мають шанси на потрапляння до міської ради. Зробити це необхідно з огляду на те, що зазвичай до Вінницької міської ради проходять 5-6 партій, а до обласної 7-8, тож і цього річний результат не надто від цього відрізнятиметься.

Нинішні показники ОПЗЖ є традиційними з огляду на симпатії «відставників», пенсіонерів, які ще пам’ятають СРСР та усіх латентних «ватників». 5%, можливо, вони і наберуть, але це буде ще 5 років в опозиції.

Більш цікавим є порівняння результатів інших двох партій, які впритул наблизилися до подолання виборчого бар’єру: «Батьківщини» і «Партії вінничан».

«Батьківщина» є партією «з історією». На виборах до Вінницької міської ради у 2006-му році вона здобула приголомшливий результат і отримавши більшість (27 мандатів з 50 місць). Юлія Володимирівна була тоді у розквіті сил.

У 2010-му результати були скромнішими, але майже повністю оновлена команда «Батьківщини» (старих оголосили «зрадниками») до міської ради зайшла.

У 2015-му результат знову «просів», адже Юлія Тимошенко поступово почали сходити з вищих сходинок політичної піраміди. А місцевих кадрів «Батьківщина» підготувати не спромоглася.

І ось, судячи з усього, до «фінішу» залишилося трохи більше 5 тижнів.

Кардинально іншу динаміку демонструє «Партія вінничан», рейтинг якої ще місяць тому становив 0%, адже про партію ніхто не знав.

Але вдало обране позиціонування, оскільки за даними того ж «Рейтингу», 53% українців готові проголосувати за регіональну політичну партію, навіть якщо вона балотуватиметься в одній області, а також активна агітаційна кампанія із зрозумілими для виборців меседжами – уже за декілька тижнів продемонстрували дієвість обраної тактики.

Тому, на даний момент, питання полягає не у тому, навколо якої політичної партії формуватиметься коаліційна більшість – першість УСГ навряд чи оскаржуватимуть й опоненти. А у тому, яка партійна команда зуміє актуалізувати власний потенціал під час безпосереднього спілкування з виборцями.

Тобто, мова йде не стільки про кінцевий результат, скільки про наявність готовності до повсякденної політичної роботи. Що неодмінно капіталізується під час майбутніх парламентських виборів.

Насамкінець, слід відзначити ще один позитивний факт, відображений у соціологічному дослідження «Рейтингу». З політичного обрію (навіть у межах 2%) повністю зникли разові проекти – «Укроп», «Самопоміч», «Радикальна партія Ляшка».

І – попри десятки мільйонів, викинутих на рекламу на бордах та у соціальних мережах – так і не вийшов за межі статистичної похибки олігархічний проект «За майбутнє» («Майбах Коломойського»).