Наше видання провело опитування з приводу того, як громадяни України, переважно мешканці Вінницької області ставляться до того, що на виборах Президента і парламенту зараховуватимуться голоси, які виборці подали у додатку «Дія».
Нагадаємо, ще у січні цього року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров припустив, що в майбутньому українці обиратимуть президента онлайн, але для цього мають відбутися певні реформи.
«Потрібна підтримка людей, довіра до цифрової держави, судової системи та правоохоронних органів. І після цього, можливо, Україна буде готова до електронного голосування. Для нас це ще довгий шлях, багато всього треба реформувати. Довіра людей і безпека системи — це ключові речі. У питаннях безпеки — ми рухаємось, а в питаннях довіри — варто запитати в людей», — прокоментував міністр.
Останнім часом, коли на міжнародному рівні пожвавилися розмови про можливі парламентські вибори навіть за умови воєнного стану, саме голосування у «Дії» могло б зняти низку процедурних та процесуальних проблем.
По-перше, це дало б можливість без перешкод проголосувати мільйонам біженців та переселенців, які опинилися за кордоном і не завжди проживають у близькості до великих міст та консульств, де можна відкрити виборчі дільниці.
По-друге, електронне голосування дало б можливість віддати голоси і внутрішнім переселенцям, які внесені до Реєстру виборців в інших регіонах.
По-третє, це значно спростило би голосування з огляду на питання безпеки на прифронтових територіях, адже немає сумніву, що агресор битиме саме по скупченням людей.
Нарешті, могли б проголосувати й мешканці тимчасово окупованих територій.
Останнє, звісно, є найбільш спірним питанням, але, принаймні, й воно має право на розгляд.
Безумовно, опоненти даного підходу можуть навести й контраргументи. Найголовніший з яких – можливість втручання у процес голосування та підрахунку голосів з боку технічних служб, які його будуть забезпечувати.
До теми: Вінницькі політики вже готуються до виборів
При цьому, об’єктивних та ефективних важелів контролю, на відміну від паперового голосування, у такому випадку запровадити буде вкрай непросто. Це, у тому числі, є причиною того, що у більшості розвинених демократичних країн, принаймні, поки що електронне голосування не прижилося (Норвегія, Німеччина, Франція).
Немає єдності з цього питання і серед українців.
Так, за даними нашого опитування (2 147 голосів, тобто цілком репрезентативне для такої області, як Вінницька) перше місце отримав варіант відповіді «Так, це швидко і зручно» – 30%.
Майже стільки ж (28%) обрали варіант «Ні, при такому голосуванні не маю віри у прозорість підрахунку результату виборців».
Ідентичним (28%) є й відсоток тих, хто виступає проти, мотивуючи це тим, що такий підхід порушує конституційне право на таємне голосування.
9% теж, швидше, проти голосування, адже вони не зареєстровані у «Дії».
І лише 5% схвально ставляться до електронного голосування, аргументуючи це наведеними вище доводами.
3% «за», адже це дасть можливість проголосувати всім переміщеним громадянам і 2% – оскільки це дасть змогу проголосувати громадянам на окупованих територіях.
Простий підрахунок суми відповідей показує, що наразі противників голосування у «Дії» вдвічі більше, ніж прихильників. Причому майже половина з них виступає проти, пояснюючи це недовірою до виборчих комісій, які таким чином можуть викривити результати волевиявлення. І це є серйозним викликом до влади, так як за умови збереження подібного стереотипного переконання у суспільстві (невіра у те, що вибори можуть у принципі бути чесними – електронні, або звичайні – це вже деталі) до наступних виборів, кількість потенційних учасників протестних акцій може дійти до граничної межі.
У цей же час, майже третина (30%) суспільства повністю погоджується, що технічний прогрес можна і потрібно реалізовувати на виборах. Додамо до цього 5%, які поєднують це переконання із визнанням доцільності це зробити, і отримуємо тверду (35%) групу прихильників політики влади, спрямованої на поступове впровадження електронного урядування, у тому числі й на виборах.
Серед пріоритетних завдань, які ще слід вирішити до моменту впровадження голосування у «Дії» (а, наприклад, в Естонії уже більшість громадян здійснюють волевиявлення через Інтернет) – спрощення процедури отримання та ідентифікації цифрового підпису, поєднання бази «Дії» з Реєстром виборців, законодавче врегулювання питання контролю виборчих комісій за процедурою підрахунку поданих в електронній формі голосів…
Зрозуміло, що весь комплекс цих питань вирішити до наступних президентських, або парламентських виборів неможливо. Але певні кроки у цьому напрямку уже здійснено. І це непогано, адже за електронним голосуванням (скільки би його опоненти не чинили опір) – майбутнє.
Підписуйтесь на наш телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo