Чи є що сказати депутатам обласної ради?

Жвавому початку передвиборчого політичного сезону прийшов на зустрічі обережний тайм-аут. Деякі політики заявили про власні наміри і тепер спостерігають за реакцією колег-конкурентів, потенційних союзників, можливих опонентів та виборців. І поки цієї реакції (принаймні, у публічному просторі, немає) воліють за краще утриматися від подальших кроків.

Але нас це жодним чином не бентежить. Ми знайдемо маркерні сигнали там, де широка публіка їх не помічає.

Наприклад, у соціальних мережах.

Люди середнього віку ще пам’ятають, як скаржилися у 1990-х та 2000-х політики та громадські діячі регіонального ґатунку, що їм не дають безкоштовного доступу до ЗМІ.

Грошей на платні публікації у них не було, а цікавих для журналістів ідей крім гасел «Геть!», «Ганьба!» та «Єднаймося!», у міжвиборчий період політики сформулювати не могли. Та й під час виборчої кампанії також не виходило.

Сьогодні ситуація змінилася. Інтернет, соціальні мережі та месенджери надали величезний майданчик для висловлення та поширення будь-яких ідей. У тому числі тих, що стосуються питань розвитку Вінниці та області. Пиши, критикуй, пропонуй, наполягай, формулюй, залучай однодумців, виробляй рішення.

Сказати, що вінницькі політики взагалі ігнорують можливості поспілкуватися з виборцями у такому форматі, не можна.

Але як вони це роблять?

Керівник фракції «БПП» («ЄС») у Вінницькій обласній раді Олександр Крученюк настільки боляче сприйняв своє звільнення з посади цілого політично-інформаційного заступника ОДА, що продовжує по інерції публікувати привітання зі святами, загальні (хоча й пафосні) фрази з приводу державних свят, інколи – фото з родинних свят.

Його колега по фракції, і партійний начальник, голова обласної організації «ЄС» Андрій Гижко репостить патріотичні кліпи і новини, інколи сам наводить власні враження від певних подій, навіть публікує доволі сумнівні картинки «Дорога для «бубочки» (розумієте, про кого), але спроба знайти у нього у стрічці якусь інформацію про актуальні для розвитку Вінницької області питання соціально-економічного характеру, або ж критику саме обласної влади, завершилася нічим. Такої критики немає.

Голова Вінницької обласної ради Анатолій Олійник обмежується суто привітаннями. «Генеральна лінія» БПП/ЄС, завдяки якому він потрапив до обласної ради, залишається «за дужками» його інтересів.

Дуже активна в соцмережах політикиня Людмила Станіславенко, в неї доволі багато публічних заходів і багато публікацій про діяльність її благодійного фонду та й просто на будь-яку скільки-небудь суспільно-резонансну тему.

Останній, присвячений політиці допис лідера команди Петра Порошенка на Вінничині Валерія Коровія датується 24 грудням, і стосується міркувань стосовно зняття мораторію на продаж земля с/г призначення. Причому, Коровій зізнається: «За 9 місяців 2019-го Вінниччина скорочення інвестицій вираховується 10%, і за підсумками 4-го кварталу цей відсоток прогресуватиме». Водночас, не вказує, що ці 9 місяців, головою Вінницької ОДА був саме він.

Голова Вінницької обласної організації ВО «Батьківщина» Людмила Щербаківська цитує, щоправда, із заздрісною регулярністю, дописи Юлії Тимошенко. Ще у її стрічці є невелике вкраплення родинних світлин (як у Крученюка) і традиційних привітань. Процеси у Вінницькій області також не перебувають у фокусі постійної уваги Людмили Михайлівни.

Натомість Генадія Мазура у Фейсбуці багато. Дуже багато. І з місцевою, і з загальнонаціональною проблематикою. Видно, що у людини є амбіції та наміри ці амбіції реалізувати. Для цього можна і в Ободівку з’їздити, і у зимову річку на Водохреща пірнути.

Їхня колега Тетяна Редько інколи розміщує на власній сторінці дописи власного ж авторства, але сумбурний стиль заслуженої журналістки не завжди дає можливість зрозуміти – що вона у цих дописах хоче сказати. Показово, але репости Юлії Тимошенко, або «Батьківщини» у неї відсутні. Відповідно, напрошується обережний висновок, що на місцевих виборах із союзу з «біло-середешними» група обласних депутатів, яка орієнтується на Григорія Калетніка, може й вийти. Дивлячись, звісно, який буде рейтинг.

Нарешті, ще один депутат обласної ради від «Батьківщини», яка проявляє певну медіа-активність – Людмила Головашич звертає увагу, передусім, на проблеми Ладижину та його околиць. Що не дивно. Але інколи зустрічається і Юлія Тимошенко.

Михайлові Кременюку (заступник голови обласної ради, Радикальна партія Олега Ляшка) діяльність його партійного лідера не цікава у принципі.

Його однопартієць Тарас Кобець вихваляється фоточками з Франції та Люксембургу (а це недешево) і перепощує колажі на нинішнього Президента України. Олега Ляшка не помічено і у його стрічці.

Немає його у Леоніда Галушка та Сергія Кривешка. Активність останнього не обмежується рерайтами вірусних роликів та демонстрацією світлин з відпочинку, побіжно висвітлюється й депутатська діяльність.

У одіозного голови фракції «Укропу» у Вінницькій обласній раді Григорія Зозулі на заставці досі перебуває зображення фірмової емблеми партії. Але на цьому шляхи Зозулі та «укропівців» розходяться у різні боки.

Певну активність у контексті згадки про депутатську діяльність можна побачити на сторінці депутата обласної ради Миколи Вінничука. Без згадок про «Укроп».

Сергій Чорноокий після провалу Олександра Вілкула на президентських виборах власну сторінку від небажаних відвідувачів закрив.

«Аграрії Вінниччини» з регулярністю десь раз на рік діляться з відвідувачами привітаннями.

Вінницька «Самопоміч» благополучно спочила, хоча Ігор Хміль інколи викладає матеріали з офіційних заходів, на яких він був присутній у якості заступника голови обласної ради.

Веде власну сторінку депутат обласної ради від ВО «Свобода» Андрій Вигонюк. Авторських дописів вистачає. Згадки про “Свободу” — лише у репостах. Те саме можна сказати й про керівника “свободівців” в облраді — Олексія Фурмана.

Що з огляду на зазначені дані можна сказати про депутатів Вінницької обласної ради та їхні амбіції напередодні нових виборів?

1). Амбіції є. Цього ніхто й не приховує. І, якщо станеться відповідна нагода, то вони з усіма силами розпочнуть змагання за збереження власних мандатів.

2). Проблема — і депутати її розуміють — що знову пройти до облради можна лише за умови балотування від політичної партії, яка долає 5% прохідний бар’єр (ну й ще за низки хитрих умов, але про це іншим разом). А такої партії, до якої уже зараз слід було б бігти наввипередки — немає. “Старі” партії рейтинг втратили, а деякі (“Самопоміч”) взагалі самоліквідувалися. А “нова” (“Слуга народу”) ще не факт, що збереже власний рейтинг до осені наступного року. Точніше, точно його втратить. А для створення та “розкручення” місцевих регіональних проектів у депутатів поки що немає ані остаточного усвідомлення у цьому потреби, ані розуміння, як це конкретно робити.

3). Усі, наведені на початку статті зітхання, що колись “не давали доступу у ЗМІ”, на практиці виявилися лише гарним приводом для маскування повного змістового політичного вакууму ідей. Політикам, зокрема переважній більшості депутатів обласної ради немає що сказати та виходити до виборців. Ось вони й обмежуються у соціальних мережах рерайтами новин загальнонаціонального характеру та постять фоточки із закордонних вояжів та родинних свят. І вважають, що саме це цікавить виборців.

4). Центральне партійне керівництво майже всіх партій остаточно втратило вплив на своїх депутатів, які щосили відмежовуються від токсичних партійних брендів.

5). Що запропонують нам дані політики, сторінки яких у міжвиборчий період пересічні виборці не відвідували внаслідок цілковито нудного їхнього насичення? Певно те, що й на парламентських виборах — вірусну рекламу, коли у Ютубі й у соціальних мережах “вспливали” незрозумілі сентенції з незнайомими пиками, які зверталися до користувачів як до старих друзів. Тоді — не спрацювало. Не спрацює й за півроку.

6). Інших каналів комунікації, ніж Фейсбук депутати Вінницької обласної ради не знають. Деякі акаунти у Твіттері були заморожені майже відразу, після початку їх роботи, Інстаграм дає нам лише можливість насолоджуватися фотозвітами депутатів з якихось заходів. А що таке Телеграм депутати Вінницької обласної ради, судячи з усього, не знають.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.

Завжди ваш Віталій Горковчук та вся команда “Політарени”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here