Глобальний саміт миру – тест для різних центрів впливу

«Туреччина візьме участь у Глобальному саміті миру, — Віцеспікерка Олена Кондратюк зустрілася з Послом Турецької Республіки в Україні Мустафою Левент Більгеном», – повідомляють парламентські інформаційні джерела.

Отже, Туреччина, яка впродовж всієї російсько-української війни демонструвала підкреслену віддаленість від сторін (хоча і торгує з обома країнами) зголосилася принаймні деякий час побути на боці України.

Цікавість даної новини власне для української політики полягає у тому, що даний крок було зроблено не зусиллями уряду (міністерства іноземних справ), а внаслідок ініціативи парламентарки. 

Олексій Кулеба, якого вже декілька тижнів в інформаційному просторі ненав’язливо «сватають» на місце прем’єр-міністра, залишився осторонь такого маркерного кроку. Як і, до речі, Офіс Президента.

На керівника останнього – Андрія Єрмака – взагалі розпочалася масована медійна атака, ігнорувати яку просто неможливо. Замовники її можуть бути різними, але причини все ті ж – боротьба за реальну, а не декларативну владу в Україні. 

Саміт у Швейцарії, який заплановано на 15-16 червня цього року є певним тестом для різних вітчизняних політиків та цілих інститутів, таких як МЗС або Офіс Президента. Якщо представництво на ньому, особливо нейтральних країн Глобального Півдня, буде незначним – шанси Кулеби на прем’єрські крісло нівелюються у принципі. Якщо комусь з українських політиків вдасться особисто переконати представника певної країни прибути на цей захід – його вага на місцевій політарені кардинально збільшиться. Що, як видно, і зрозуміла Кондратюк, вийшовши з «турецькою ініціативою».

Ну, і зрештою, очевидно, що провал зібрання, яке ризикує внаслідок зусиль Москви та Пекіну, перетворитися на формальний і ні до чого не зобов’язуючий обмін думками – серйозний удар по амбіціям Єрмака.

Зрозуміло, що питання війни та миру альпійський саміт, попри гучну назву, не вирішить. Про це відверто кажуть навіть лідери західних країн. Але він може бути демонстрацією як підтримки України у світі, так і індикатором реального впливу українських центрів прийняття рішень.

Медійна атака на Єрмака (а подібні статті не з’являються «просто так») підтверджує, що для деяких українських політиків невдача саміту буде швидше не приводом для розчарування, а навпаки – задоволення. Для інших його вдале завершення та досягнення нехай і декларативних результатів – важливим кроком у політичній кар’єрі.

Розуміють це, здається, усі. А ось діяти готові одиниці.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo