Саакашвілі і політична арена Вінниччини

Міхеїл Саакашвілі повернувся у велику українську політику. Саме це, а не акцентування уваги на тому, що «Слуги народу» заблокували його призначення до уряду, є ключовим висновком з подій, які розгорталися навколо особи експрезидента Грузії за останні тижні.

Навіть на своїй, багато у чому номінальній посаді у Нацраді реформ Саакашвілі матиме можливість виступати у якості одного з офіційних спікерів влади. Причому – ми майже переконані – не просто з позиції захисника того, що робиться, а з точки зору викривача тих, хто процесу заважає.

Так, у приціл його критики потраплять саме ті лідери інших провладних груп, які висловлять, або, що важливіше, діями продемонструють небажання рухатися шляхом модернізації державних, суспільних та економічних відносин.

Саакашвілі просто не вміє по-іншому. І багато у чому саме це і визначило зовні сенсаційне рішення В. Зеленського запросити його приєднатися до президентської команди.

Мотивація такого кроку обумовлювалася відтермінованим прозрінням, що саме деякі групи впливу у владі, а не опозиція є основним гальмом реформ. Тобто, постало питання про «чистку». І одним із знарядь цієї чистки буде Міхеіл Ніколозович.

Вінниччина, звісно, не буде у фокусі уваги нового представника владної команди. Але певні хвилі від очікуваних спровокованих Саакашвілі інформаційних вибухів цілком можуть докотитися і до нашої області.

Кого можна умовно зарахувати у перелік «друзів Саакашвілі»? Регіональну організацію «Руху нових сил» очолював вінницький адвокат Леонід Марцинковський, який раніше був очільником міської організації «Блоку Петра Порошенка», а у 2019-му балотувався у народні депутати України у 12 виборчому окрузі у якості самовисуванця.

Причому – за підтримки Володимира Гройсмана. Тобто Марцинковський у дечому повторив шлях і Гройсмана, і Саакашвілі – від підтримки Петра Порошенка, до його критики за причетність до корупційних схем та взагалі вбудованість у стару політичну модель. З демонстрацією небажання з неї вийти.

У свій час Марцинковський ініціював створення «Штабу спільних дій», до складу якого увійшли політичні партії «Справедливість», «Хвиля», «Громадянська позиція», «Європейська партія України», «ДемАльянс», «Патріот», УНА-УНСО.

Важливим у даному переліку є факт присутності «Європейської партії України», деякі активісти якої наразі очолюють базові осередки «Слуги народу». Також можна згадати і про факт присутності лідера ЄПУ Миколи Катеринчука на Антикорупційному форумі Саакашвілі у Вінниці.

Що, у сукупності, підтверджує припущення, що віртуальна на даний момент структура «Слуги народу» шукає точки опори.

Однією з таких точок може бути модерне крило, представлене Саакашвілі і тим самим Катеринчуком, інше – яке перебуває у жорсткій конфронтації з першим – орієнтується на систему, створену Петром Порошенком.

Тому наразі ми можемо спостерігати за тим, що центральна влада намагається вибудовати модель стримувань і противаг між цими двома полярними групами впливу.

І більшість з депутатів від «Слуги народу», у тому числі й на Вінниччині у той або інший спосіб тяжітимуть до цих полюсів. До першого, очевидно, рухатимуться Ірина Борзова, до другого – Максим Пашковський і Анатолій Драбовський.

Очевидно, що довго така рівновага протриматися не може, а тому уже незабаром слід очікувати загострення політичного протистояння як на рівні країни, так і на рівні області.

Можна звернути увагу на ще один, поки що неочевидний для широкої громадськості аспект. На зустрічах з Саакашвілі у Вінниці були присутні особи, які за нашою інформацією нині започатковують проект під умовною назвою «Вінничани» – тобто типову партію регіонального спрямування, яка отримала «зелене світло» після відмови «слуг» обмежувати їхнє право висуватися на місцевих виборах.

Читати: Інсайд. У Вінниці з’явиться місцева партія

З усього, сказаного вище можна зробити один висновок – на загальнодержавному та регіональному рівнях відбувається поляризація партій за принципом: «Нові» vs «Старі», причому лінія розподілу проходить у тому числі між різними центрами впливу у «Слузі народу».

Частина «зелених», скільки би вони не розповідали про власну прогресивність уже опинилися у секторі «старих». Разом із «Європейською солідарністю – БПП», «ОПЗЖ», «Батьківщиною». У якості нових їм протистоятимуть згадані вище «Вінничани».

Цей поділ збережеться, у той чи іншій пропорції, за результатами місцевих виборів.
Причому Саакашвілі уже виступає у якості каталізатора цих процесів.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.