Оптимістичні заяви Кирила Буданова про прогрес у перемовинах з агресором дають обережні підстави очікувати якщо не настання миру, то, принаймні, вироблення попередніх умов припинення повномасштабної війни. Зрозуміло, що сторони своїх цілей не досягли, але економіка РФ, як то кажуть, «тріщить». Отже, ресурсів для захоплення більшої частини України у окупантів немає.
У той же час російські ЗС почали серйозно програвати у війні дронів. Тож, коли Буданов говорить про активізацію мирних переговорів, то для озвучення даної точки зору у нього є вагомі підстави.
Однак мирну угоду мало підписати – її слід ще й ратифікувати. А займатися цим процесом мають уже переобраний президент та нова Верховна Рада. Інакше у багатьох учасників перемовин можуть виникнути сумніви у тому, що умови договору виконуватимуться. Представники адміністрації США про це уже заявляли.
Читати також: Українці назвали найкращого голову Верховної Ради: яке місце посів вінничанин Гройсман
Отже, відразу після визначення пунктів мирної угоди та скасування воєнного стану, Україну чекають вибори.
Відповідно до законодавства, президентські і парламентські вибори мають бути розведені у часі.
Але! Україна уже неодноразово демонструвала, що під певні політичні реалії нормативно-правову базу можна підвести й заднім числом. Тому відкидати, що усі види виборів (президентські, парламентські і місцеві) пройдуть одночасно, ми би не стали.
Проте, припустимо, що спочатку відбудуться вибори президентські, а згодом – парламентські з місцевими.
З процедурної точки зору, перший вид виборів провести непросто, але все ж можна. Буде певний перелік кандидатів, за яких голосуватимуть українці. Ключових проблем три. Голосування у війську та на лінії фронту, зокрема. Забезпечення волевиявлення для українських біженців за кордоном і внесення до реєстрів ВПО. Втім, і тут вихід знайти цілком можливо. Головне – напрацювання Верховної Ради і ЦВК, влагоджена робота органів влади, місцевого самоврядування, військових, а також сприяння з боку союзників, які забезпечили би відкриття і функціонування значної кількості дільниць за кордоном.
Складніша ситуація з можливими парламентськими виборами. Й у ній слід розібратися детальніше. Щоб зрозуміти, у тому числі, до яких політичних наслідків може призвести реалізація певних виборчих моделей в Україні загалом, і на Вінниччині зокрема.
Як було
Останні вибори до Верховної Ради (крім проміжних) відбулися у 2019-му році за змішаною системою. 50% депутатів обиралися за партійними списками, 50% – в одномандатних округах. На загальний «розклад» це вплинуло слабко, оскільки на хвилі загальної «зеленої» ейфорії «Слуга народу» забезпечила собі монобільшість.
Але зрозуміло, що такого більше не буде. І якщо зберіглася би стара виборча система, то нову коаліцію слід було б будувати на основі домовленостей фракцій, а також з урахуванням інтересів депутатів-«мажоритарників». З одного боку, це стимул для діючих представників округів не запускати роботу, маючи на увазі перспективи переобрання. З іншого, усі розуміють, що шанси на проведення виборів в округах – мінімальні. А тому, дехто з «мажоритарників» змістив акценти, і робить ставку на підбір команди під місцеві вибори. А дехто просто припинив роботу.
Справа у тому, що навіть за найбільш сприятливого сценарію завершення війни, Україна навряд чи вийде на кордони 1991 року (це не «зрада», а гірка правда). Відповідно, деякі території так і залишаться під тимчасовою (хочеться у це вірити) окупацією. Отже, конституційний склад ВРУ сформований не буде. А значна кількість округів залишаться вакантними.
Тому проведення майбутніх виборів за змішаною системою майже нереально.
Як пропонують
Остання редакція Виборчого Кодексу передбачає, що вибори мають проводитися за системою відкритих регіональних списків. Коли кожен регіон отримує певну кількість депутатських квот, а решта розподіляється між загальнонаціональними списками. Це – в ідеалі – суттєво посилило би місцеві еліти, з якими вимушені були б домовлятися партійні лідери. Крім того, послабило би залишки олігархічних ФПГ. І, зрештою, забезпечило би конкуренцію і між партіями, і між кандидатами всередині партійних списків.
Це те, на чому наполягають європейські інституції. Система складна, але й її можна було б реалізувати… у мирний час.
На ТОТ подібну схему втілити неможливо, у прифронтових регіонах – проблемно. Крім того, сам факт, що мільйони голосів військових ВПО та біженців підуть у загальнонаціональну «копилку» партій – підтвердження того, що замість ослаблення партійних бонз, Україна отримає конкретне посилення партійного же апарату.
До того ж, система відкритих списків складна. І для її успішного втілення потрібна якісна інформаційна робота з виборцями. А на неї – якщо вибори слід буде провести негайно для ратифікації мирної угоди – часу не буде.
Що, швидше за все, буде
Система закритих пропорційних списків
Так, вона теж об’єднує усі, зазначені вище, проблеми. Партійні лідери формуватимуть списки, до яких потраплять або віддані особи, або спонсори виборчої кампанії. І країна, у певному сенсі, буде відкинута на один виборчий цикл назад.
Але така модель голосування дозволить:
- Без зайвих ускладнень проголосувати військовим, які на той момент ще не демобілізуються.
- Віддати голос на виборах біженцям в інших країнах.
- Забезпечити волевиявлення ВПО.
Навряд чи Євросоюз сприйме такий розворот зі значним ентузіазмом, однак, з огляду на обставини, цілком може погодитися з разовим голосуванням у такому форматі на одних виборах.
Попередні висновки
Як не дивно, але за нинішніх умов, саме закрита пропорційна система, а не відкриті регіональні списки можуть стимулювати збільшення політичної ваги регіональних еліт.
Так, списки формуватимуться у Києві. Однак конкретний результат забезпечуватиметься в областях. І з огляду на те, що політичні партії останні роки не розвивалися у принципі, підсумки виборів залежатимуть від того – які структури візьмуть на себе відповідальність за них.
А це будуть місцеві групи впливу, бізнес-спільноти, громадські організації і органи місцевого самоврядування. І саме з ними слід співпрацювати усім, хто хоче досягти успіхів на майбутніх парламентських виборах.
Втім, до цього ще дуже і дуже далеко.
Підписуйтесь на наш TELEGRAM → https://t.me/+N-4YvknSO54xNjYy
