На початку нового року можна зробити огляд діяльності голів районних центрів за рік минулий. І проаналізувати – хто використовував усі можливості для розвитку та допомоги Силам оборони України, а хто діяв за інерцією. 

Так, звісно, важко було усім, але децентралізація влади надала у розпорядження керівників громад значні ресурси. І якщо їх використовувати раціонально, то можна добитися серйозних результатів. Що і було доведено на місцевих виборах 2020 року, коли майже всі голови підтвердили власний статус.

Вінниця. Мер міста – Сергій Моргунов, 57 років. Контролює більшість депутатів у міській раді, а тому може фокусувати на собі усі позитивні процеси. Силам оборони Вінниця допомагала багато. Це і закупівлі дронів, і передача різної техніки, і навіть шефство над бойовими підрозділами. За бюджет міста у 6,5 млрд у минулому році це можна собі дозволити.

Інфраструктура і комунальні служби обласного центру працюють, за деякими винятками, добре. А тому й особливих претензій у вінничан до муніципальної влади не виникало. 

Керівництво міста вийшло з деякими цікавими ініціативами. Наприклад, з підписанням Меморандуму ReBuild Ukraine-2025 щодо залучення коштів на відновлення України.

Єдина проблема, на яку можна було б звернути увагу, це те, що Сергій Моргунов перебуває у кріслі секретаря міської ради з 2006-го року. А мером став у 2015-му. Тому тут уже склалася певна управлінська система. І якихось кардинальних змін від неї ніхто не очікує.

Гайсин. Голова міської ради – Анатолій Гук, 81 рік. Також головує з 2006-го. Оскільки у Гайсинській громаді квартирувала низка військових підрозділів, то підтримка Сил оборони активно відбувалася й тут. Крім іншого, у минулому році у місті розпочало повноцінну роботу нове відділення реабілітації. Основний профіль – стаціонарна допомога військовослужбовцям.

Багато для підтримки ЗСУ роблять місцеві підприємства, чи не найбільше в області допомагає фронту народний депутат від 17-го виборчого округу (центр Гайсин) – Микола Кучер.

Згадується прізвище Гука у минулому році ще з однією цікавою історією – у нього, як виявилося, найбільша зарплата серед мерів Вінниччини. За рік йому нарахували майже 950 тис. А крім того, ще є й пенсія. 

В цілому ж, інформаційна політика – не у пріоритетах голови Гайсинської ОТГ. Матеріалів про його комунікацію з громадянами доволі мало. Ну, з огляду на вік можемо лише припустити, що це Анатолію Іллічу не надто і потрібно. Навряд чи він балотуватиметься на наступних повоєнних місцевих виборах. Хоча…

Жмеринка. З 2022 року обов’язки міського голови виконує секретар ради Вадим Кожуховський, 32 роки. Учасник АТО. Як і у багатьох політиків нового покоління, у нього з комунікацією все гаразд. Принаймні, сторінки у соціальних мережах оновлюються регулярно. 

Громада також допомагала ЗСУ, зокрема, заявлено про передачу у 2025-му році техніки на суму близько 20 млн грн. 

Кожуховський активно залучає до акцій посадовців обласного рівня. Так, на презентацію «ветеранського простору» приїжджала в. о. голови ОВА Наталія Заболотна. А на відкриття оновленого відділення реабілітації – народна депутатка Ірина Борзова.

Якщо він продовжить роботу у такому стилі, можна спрогнозувати, що на наступних виборах у нього високі шанси на перемогу. 

Основна потенційна небезпека – щоб не «перебрати» з креативом. Виборці, які ходять на вибори, в основному консервативного типу. І їх важливо не відлякати. 

Ну, й звісно, гостро стоїть питання формування команди, оскільки політична боротьба у Жмеринці, на відміну від багатьох інших міст в області, завжди була гострою. 

Віктор Жеребнюк, який влітку минулого року виїхав як працівник сцени за кордон, не дасть збрехати. А кримінальна історія за участі його сина – взагалі дуже показова для міста залізничників.

Могилів-Подільський. Міський голова з 2020-го року Геннадій Глухманюк, 52 роки. Один з небагатьох міських голів від правлячої «Слуги народу» на Вінниччині. Тож, як мінімум, може розраховувати на підтримку влади. 

У звіті вказав, що у 2025 році з місцевого бюджету на потреби обороноздатності та безпеки спрямовано понад 12 млн грн. На освіту – 159 млн грн, на соціальну сферу – 39 млн грн, на медичну галузь – 29 млн грн, на культуру і спорт – 28 млн, на підтримку комунальної сфери – 12,6 млн грн.

Соціальні мережі веде активно і навіть записує Reels. 

Комунікує з громадянами, але на виборах в Могилеві також традиціно є висока конкуренція. І дуже багато залежатиме від того – чи залишиться «Слуга народу» ефективним «паровозом» для власних кандидатів. Але до цього ще дуже багато часу.

Хмільник. Міський голова з 2020 року – Микола Юрчишин, 60 років. 

Досвідчений Юрчишин практикує виплату одноразових матеріальних допомог, а також особисто виїжджає до ювілярів похилого віку. У минулому році у Хмільнику прийняли Стратегію розвитку міської територіальної громади до 2031 року. Крім того – Стратегію цифрового розвитку громади. Отже, він відміну від багатьох інших колег, планування там відбувається на солідному рівні. Слід відзначити велику увагу в громаді до військових та їх родин, а також до співпраці з благодійними організаціями та благодійниками, які допомагають мешканцям і громаді, за сприяння мера Юрчишина.

Допомога Силам оборони триває, як і розвиток міста. Наприклад, на благодійному ярмарку до Дня хліба у Хмільнику зібрали понад 600 тисяч гривень для ЗСУ. Але основна ставка Юрчишина, як уже зрозуміло – на особисті контакти з містянами і соціальну роботу.

Тульчин. Мером міста з 2006 року у Валерій Весняний, 69 років. 

Допомога Силам оборони України передається регулярно. Наприклад, у жовтні придбали і передали комплекс РЕБ «ДАМБА». Цікавим підходом є відзначення вояків і ветеранів відзнаками «Почесний громадянин міста Тульчин». Комунікує з виборцями активно, але доволі традиційно. Як і Юрчишин часто виїжджає для особистих привітань ювілярів. 

Відчувається, що веде себе дуже обережно. Основне правило – уникати скандалів. Адже він вже був фігурантом низки кримінальних справ.

Яскравих інформаційних приводів у минулому році не було, але відкрили Алею Надії – місце, присвячене сім’ям захисників, які вважаються зниклими безвісти.

Таким був минулий рік для голів ОТГ – центрів районів Вінницької області. У цілому, їм вдалося утримувати комунальну сферу на належному рівні, а також спрямовувати значні кошти на оборону та підтримку ЗСУ. Хтось з більшим, хтось з меншим завзяттям фігурував в інформаційному просторі.

Ну, а результати ми побачимо на майбутніх місцевих виборах.

Після війни.

Підписуйтесь на наш TELEGRAM → https://t.me/politarenainfo1