Новий Закон «Про медіа»: хто отримає контроль над комунальним телеканалом “ВІТА” ?

У грудні минулого року Володимир Зеленський підписав Закон України «Про медіа», схвалення якого є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС. 31 березня Закон набув чинності.

Нормативний акт, крім іншого, містить вимогу про те, що протягом року комунальні ЗМІ повинні перетворитися в локальні аудіовізуальні публічні медіа.

У Вінниці таких ЗМІ два – телеканал «ВІТА» і радіо «Місто над Бугом».

На фінансову підтримку цих КП у минулому році з міського бюджету було виділено 26,3 млн грн. Зокрема «Віта» отримала 19 901 676 грн, «МНД» – 6 415 345 грн.

Самостійно утримувати себе зазначені медіа не спроможні.

За 2022 рік МКП-ІТА «ВІТА» отримало чистий дохід від реалізації послуг 555,6 тис. грн, інші доходи підприємства за 2022 рік становлять 1 448,3 тис. грн.

Отже, всі інші кошти – це підтримка телеканалу за рахунок податків вінничан.

При цьому, як зазначала незалежна моніторингова структура «Детектор медіа», редакційна політика «ВІТИ» забезпечує надмірне висвітлення діяльності чиновників міськвиконкому та аномальне – особи Володимира Гройсмана, який наразі жодного відношення ані до Вінниці, ані до міської влади немає.

Читати: На вінницькому телеканалі замість новин про війну розповідають про “героїчну роботу” Гройсмана та його однопартійців – “Детектор медіа”

Таким чином, зміни у правовому статусі комунальних ЗМІ уже найближчим часом могли б призвести не лише до перегляду фінансової політики по відношенню до них, а й до коригування редакційних пріоритетів.

Але чи призведуть?

Подивимося на норми Закону України «Про медіа»

Стаття 31 зазначає: «Органом, що забезпечує участь представників територіальних громад в управлінні суб’єктом у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа та гарантує його редакційну незалежність, є наглядова рада».

До повноважень наглядової ради належить призначення та дострокове припинення повноважень керівника суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа, затвердження програмної концепції мовлення, розгляд скарг на діяльність суб’єкта, затвердження річних звітів про діяльність, а також інші повноваження, передбачені статутом суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа.

До складу наглядової ради входять по одному представнику від кожної з депутатських фракцій (депутатських груп) органу місцевого самоврядування, який є засновником цього суб’єкта, а також представники громадських об’єднань та регіональних (місцевих) творчих спілок журналістів.

І тут же є уточнення: «Загальна кількість членів, які представляють депутатські фракції (депутатські групи) органу місцевого самоврядування, у складі наглядової ради не може бути більше чотирьох осіб. Якщо в органі місцевого самоврядування представлено більше чотирьох депутатських фракцій (депутатських груп), члени наглядової ради обираються шляхом рейтингового голосування. У такому разі до складу наглядової ради призначаються два кандидати, номіновані кількісно найбільшими депутатськими фракціями (депутатськими групами), та два кандидати, номіновані кількісно найменшими депутатськими фракціями (депутатськими групами), кандидатури яких отримали найбільше голосів».

У Вінницькій міській раді за підсумками місцевих виборів 2020-го року було 4 фракції: «Українська стратегія Гройсмана», «Європейська Солідарність», «Слуга народу» та «ОПЗЖ». Остання після початку війни розпустилася. Отже, логічне було б припустити, що до складу наглядових рад буде делеговано по одному представнику від інших трьох фракцій. Вирішального голосу немає у жодної, але він (голос), судячи з усього і не буде потрібен, адже до наглядової ради входитимуть, як бачимо, представники ГО і творчих спілок.

Закон каже: «Кількість членів від регіональних (місцевих) творчих спілок журналістів та громадських об’єднань має бути на одну особу більшою, ніж кількість членів від органів місцевого самоврядування».

Контрольний пакет впливу отримають громадські організації?

Отже, ГО делегуватимуть чотирьох осіб (або п’ять, якщо міськвиконком все ж «продавить» включення 4-х членів від фракцій). І саме у них буде контрольний пакет акцій. В тому числі й на призначення керівництва комунальних медіа.

У Закон записано: «Члени наглядової ради від регіональних (місцевих) творчих спілок журналістів та громадських об’єднань обираються шляхом рейтингового голосування на конференції громадських об’єднань спільно за всіма видами діяльності, які проводяться органом місцевого самоврядування, що є засновником відповідного суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа. Конференція громадських об’єднань проводиться незалежно від того, скільки регіональних (місцевих) творчих спілок журналістів та громадських об’єднань за кожним видом діяльності були допущені до участі в ній. Порядок проведення конференцій громадських об’єднань та обрання членів наглядових рад підприємств, що є суб’єктами у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа, визначається Національною радою. Кожна регіональна (місцева) творча спілка журналістів та кожне громадське об’єднання, що бере участь у відповідній конференції, має один голос».

Залишаючи за кадром всю юридичну казуїстику, отримуємо те, що декілька (незалежно від кількості) ГО цілком можуть зібратися та обрати зі свого складу більшість представників наглядової ради.

Звісно, міська рада спробує поставити під контроль ці процеси, адже таких ГО у Вінниці багато, тим більше, що коло їхніх інтересів, відповідно до Закону, доволі широке:

1) у сфері захисту прав людини;

2) у сфері захисту довкілля;

3) у сфері соціального захисту;

4) у сфері захисту інтересів дітей і молоді та виховання;

5) у сфері збереження історично-культурної спадщини;

6) у сфері медіа та журналістики.

Як мінімум, по одній ГО у кожного департаменту міськвиконкому є.

Тут, щоправда, є один запобіжник: «Порядок проведення конференцій громадських об’єднань та обрання членів наглядових рад підприємств, що є суб’єктами у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа, визначається Національною радою».

Але, з огляду на те, що контроль над більшістю ГО має міськвиконком, то й це не становило б проблеми для керівництва міста.

Хіба що альтернативний громадський сектор самостійно зорганізується і зуміє отримати абсолютну більшість на регіональній конференції. Тоді можливі різні варіанти розвитку подій. Або якщо певний адміністративний інтерес до цього процесу виявить ОВА – у такому випадку все може піти зовсім за іншим сценарієм.

Але припустимо, що міська влада якось справиться з організацією потрібного результату. А враховуючи, що членів наглядової ради обиратимуть на чотири роки, статус-кво з бюджетним фінансуванням та редакційною політикою «Віти» і «Міста над Бугом» у Вінниці буде збережено принаймні до наступних місцевих виборів.

Хоча розробники Закону, слід віддати їм належне, стимулюють «грати у довгу» у сфері інформаційної політики і місцеві осередки політичних партій, і громадські організації, і групи впливу.

І останній та головний фактор цієї історії – максимальна публічна увага і висвітлення кожного етапу виведення комунальних ЗМІ в новий статус, якщо й не зламає будь-які маніпуляції влади з підконтрольними ЗМІ, то на електоральні вподобання вінничан, рейтинги депутатської більшості і репутацію її очільників може мати визначальний вплив.

Підписатись на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo