Стати нашим патроном

Правила інформаційної гігієни і дещо про “дитячу хворобу” громадської активності.

• Як ви знате, наше видання давно і регулярно критикувало Вінницьку обласну владу. Місцевим чиновникам не раз діставалося за їхні дрібні махінації, непрофесіоналізм, корупційні оборудки і таке інше.

• Ми були чи не єдиним ЗМІ, яке детально розібрало обласний бюджет, у якому депутати обласної ради намагалися приховати низку “комбінацій” для збагачення приватних комерційних структур.

Але сьогодні ми виступаємо у незвичній для себе ролі і стаємо на захист обласної влади. Тому що з “комбінаціями” рано чи пізно українське суспільство впорається. А ось для того, щоб перемогти ворога, слід кардинально переглянути наше ставлення до поняття громадянської відповідальності.

Мова про те, що один волонтер, керівник відомого фонду «Повернись живим» Тарас Чмут звинуватив владу Вінниці та Дніпра у перешкоджанні у перепустці гуманітарної допомоги. Заявив що з нього «вимагали відкати» і назвав прізвища керівника транспортного департаменту міської ради Дніпра Ігоря Маковцева та голови Вінницької ОВА Сергія Борзова. Звісно розповів про це в соцмережах, звідки резонансну заяву волонтера розтягнули всі ключові українські ЗМІ і популярні зараз телеграм-канали.

Щоправда пізніше, під час дуже емоційної телефонної розмови мера Дніпра Бориса Філатова з громадським активістом Тарасом Чмутом виявилось, що в Дніпрі розказали волонтерам про свої потреби: 100 автомобілів-джипів для захисту області (для переобладнання на «бандеромобіль). Для захисту. Області. Для фронту. Не для себе. Чим вже давно і публічно займається і купляє, переобладнує такі автомобілі за власні кошти соратник Філатова Корбан.

Також під час цієї розмови виявилось, що волонтер-керівник фонду з керівником Вінницької ОВА Борзовим не розмовляв. Розмовляла його співробітниця. І не з Борзовим, а з його першою заступницею, на заперечення заступниці в фонді сказали вже про розмову із заступником, прізвища якого не пам’ятають і так далі…

Суспільні комунікації (Public Relations – в перекладі “зв’язки з громадськістю ред.) влаштовані таким чином, що після того, як якісь гучні звинувачення розтиражували всі топові ЗМІ, соцмережі і ведучі тг-канали.

Правда

а) вже багатьох не переконає.

б) більшість її не прочитає.

Бо не поцікавиться продовженням і аналізом цієї теми. Вона йому елементарно не потрапить на очі в стрічці новин і соцмереж.

По причині

1. Відсутності гучного/маніпулятивного заголовка.

2. Емоційного забарвлення.

3. Оціночного судження.

4. Відсутності посилання на реальний фактаж.

Щойно ми перерахували основні ознаки фейку, про які українців постійно попереджає “Центр протидії дезінформації при РНБО України” ↓

Ми, звісно не звинувачуємо Тараса Чмута у розповсюдженні фейків, але кому як не йому знати про елементарні правила інформаційної гігієни. Як колишньому працівнику Громадянської мережі “Опора”, що сама багато років протистояла фейкам і російській пропаганді.

Звісно, можна дорікнути і Вінницькій ОВА в запізнілій реакції на скандальні заяви, бо, по всім правилам антикризових комунікацій, на подібні звинувачення потрібно публічно і потужно реагувати протягом перших 30 хв/1 години. Бажано від першої особи.

Але хочемо звернути увагу наших читачів на абревіатуру – ОВА.

До війни Вінницька обласна адміністрація була ОДА (обласна державна адміністрація), зараз вона ОВА (обласна військова адміністрація). Під час війни, військовим адміністраціями є чим займатись, окрім моніторингу соцмереж всіх українських активістів і волонтерів.

Як продовжилась ця історія

Наприклад, міський голова Дніпра Філатов доволі жорстко відповів волонтеру у тому, що він наводить наклепи на адміністрацію області, на кордонах якої з трьох боків пролягає лінія фронту.

Волонтер, певно, має деяку рацію, адже у нинішній ситуації хаосу можливо все. У тому числі непорядність окремих чиновників. Проте гарантія перемоги над агресором полягає не у тому, що кожен громадянин спробує захистити справедливість у той спосіб, у який він сам її розуміє. А у тому, що вся державна структура і все суспільство діятимуть дисципліновано і злагоджено.

Запорука перемоги — дисципліна і ніщо інше.

Гарно про це написав 2 000 років тому давньоримський історик Тіт Лівій, який пояснював мотивацію полководця, що присудив до смертної кари підлеглого, який порушив його наказ.

“…Варто раз порушити військовий обов’язок, як уже воїн не підпорядковується наказу центуріона, центуріон – трибуну, трибун – легату, легат – консулу, начальник кінноти – диктатору, як зникає повага до людей і шанування богів, як не коряться ні наказам вождя, ні наказам жерця; воїни самовільно блукають і замиреними, і ворожими землями; забувши про присягу, за своєю сваволею, вони залишають службу, коли захочуть; вони залишають осиротілі прапори і не збігаються, коли їм наказують, і не розбирають, чи вдень вони борються чи вночі, чи в тому місці, чи не в тому, за наказом воєначальника або без нього, вони не чекають знака, не дотримуються рядів, і на місці військової служби, освяченої звичаєм і присягою, виявляється подоба розбою, сліпого та безладного…”

Так, звісно виникає спокуса у активних громадян гучно заявити у соціальних мережах:

“Я один у білому, а навколо — зрадники!”

Аналогічною є спокуса у “тік-токерів” викласти фоточки вибуху ворожої ракети. Щоб коригувальник подивився на результати вибуху та підправив приціл. Однак це не громадянська відповідальність, а дитяче вихваляння.

Якщо є підтверджені факти, що чиновники займаються махінаціями на війні — то це слід донести до прокуратури і СБУ. Щоб посадити цих корупціонерів за грати.

Про що у своєму вечірньому відеозверненні підкреслив і голова Вінницької ОВА Сергій Борзов: Це як приказка: «Тепер докажи, що в тебе сини, а не дочки» – Борзов про публікацію волонтера у «Фейсбуці»

Від редакції додамо

В умовах воєнного стану, буд-які здогадки, або особисту неприязнь у жодному випадку не можна робити інформаційним приводом.

Ворог тільки і чекає на те, щоб використати слабкість української оборони на певних ділянках.

Тому не слід дарувати йому таку нагоду.

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА