• Оптимістичні новини з фронту, судячи з усього, надихнули деяких українських політиків активізувати заочне спілкування з виборцями. У тому ключі, що політики почали розповідати – як гарно буде жити після перемоги України, скільки грошей ми заберемо у агресора у якості контрибуції та – дехто вдається і до цього – яку суму безпосередньо на руки отримують громадяни України.

Така риторика зрозуміла. Людина хоче мріяти і завжди намагається з оптимізмом дивитися у майбутнє. Тим більше її тішать слова про те, що складна смуга її життя майже завершилася, а далі – без додаткових зусиль – на неї чекатиме лише велика компенсація. 

Тобто, люди слухають і подекуди сприймають те, що у цивілізованому світі має назву – «популізм». 

А це – загроза ніяк не менша, ніж ігнорування небезпеки агресивних дій з боку неадекватних країн-сусідів та нехтування очевидними викликами у сфері енергетики, екології, продовольчої безпекиі таке інше.

Про небезпеку популізму уже декілька років говорять тверезі політики Заходу. І в тих країнах, де з цією хворобою вдалося дещо впоратися (або бодай не дати її носіям значної влади) зуміли краще підготуватися і до протистояння з РФ, і до всіх тих кризових явищ, які нестиме нова «Холодна війна». 

Натомість там, де до влади дорвалися популісти, щоб обіцяли всім і кожному легке життя, значними є позиції РФ та у ЗМІ часто лунає її риторика.

Це – для ілюстрації того, чому у Європі досі збираються багатотисячні мітинги за проголошення химерного «нейтралітету» в обмін на дешевий російський газ.

Але популізм пустив міцні корені і в Україні.

А тому уже сьогодні в інформаційному просторі лунають нічим не підкріплені обіцянки про «економічний прорив», «європейські зарплати і пенсії». Навіть міністри уряду іноді підбадьорюють українців, що уже наступного року ВВП зросте на 10-15%. Де візьмемо гроші? Отримаємо контрибуцію у РФ, переконаємо союзників, що заморожені активи Кремля слід віддати Україні, отримаємо новий «план Маршала», як країна, що стоїть на захисті Європи та її цінностей.

Насправді, коли ми чуємо подібні висловлювання, відбувається первинний тест: хто з нинішніх впливових політиків сповзає на позиції популізму (або й не сходив з них), а хто раціонально дивиться на перспективи.

А перспективи такі, що вторгнення РФ в Україну кардинально змінило правила на міжнародній арені. І навіть після перемоги України «так, як раніше» не буде. Принаймні наступні десятиріччя.

Отже, Україна має постійно тримати боєздатне і технологічне оснащене військо. І витрачати на нього значну частину Держбюджету. Замість витрат на медицину, дороги, соціальну допомогу. Це прикро, але це факт. Інакше новий удар може «прилетіти» звідти, звідки ніхто не чекатиме.

Збори територіальної оборони, до якої буде зараховане майже все доросле населення України будуть регулярними і… теж затратними.

Не буде дешевих комунальних тарифів. Навіть, якщо змусити РФ безкоштовно віддати всі газові і нафтові родовища. Не буде тому, що весь світ переймається екологічними проблемами, у тому числі викидів в атмосферу. А перехід до «зеленої» енергетики теж буде недешевим і не безболісним. Але, якщо ми хочемо жити так, як у Німеччині, або у Швейцарії, мусимо бути готовими до цього. І не слухати тих політиків, які розповідатимуть чергові байки про «зниження тарифів», обґрунтовуючи це лише тим, що їм так хочеться.

Безкоштовні послуги і взагалі традиційна для України «халява» буде зведена до мінімуму. Функціонери Євросоюзу давно вказували на те, що більшість пільг в Україні слід монетизуваати. І взагалі переглянути перелік пільгових категорій, представників яких за деякими підрахунками уже більше, ніж працюючого населення.

Підвищуватиметься пенсійний вік. Європейські стандарти – 65-67 і більше років.

Тут, звісно, може пролунати заперечення: «Спочатку зробіть такі самі зарплати і пенсії, як в Європі, а далі вимагайте довше і більше працювати».

На жаль, тут переплутані причина і наслідки. Спочатку має бути інтенсифікація праці з будівництвом нових заводів та розвитком інфраструктури, а лише тоді зростатимуть зарплати, з ними – соціальні відрахування і відповідно пенсії.

Ми, звісно, завжди пишаємося, що є працьовитою нацією… До того часу, коли не подивимося на суху статистику. А вона каже нам, що продуктивність праці в Україні у порівнянні з тією ж Німеччиною – є у 5-6 разів меншою. Відповідно, коли українські працівники вироблятимуть продукції у 5 разів більше, то й зарплати у них будуть на рівні з німецькими.

Все це, звісно, неприємно чути. Набагато приємніше – вірити у байки популістів, яких чим ближче до перемоги України – тим буде більше.

Однак ще раз наголошу. Можливий тріумф популістів – це повернення України до того розслабленого стану, який створив в очах агресора ілюзію про легку перемогу над нею. І розплачуємося за це ми життями військовослужбовців та цивільних громадян.

Здається, така ціна має навчити всю Націю не слухати і не вірити тим, хто обіцятиме їй «золоті гори» на будь-яких наступних виборах.

Голова “Партії Вінничан” Микола Філонов спеціально для видання “Політична Арена Вінниччини” 

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net