Кандидати у ради різних рівнів, так само, як і претенденти на посади міських, сільських і селищних голів, які за останні дні масово виникли за методом зростання грибів після дощу, намагаються пояснити – чому саме за них мають проголосувати виборці.
У більшості виходить погано, точніше – не виходить взагалі. Яка різниця між «партією А» та «партією Б», які лише два тижні тому вийшли у формат спілкування з виборцями – цим самим виборцям невідомо. І тим більше, не бажають вони (виборці) перейматися проблемами кандидатів, намагаючись розібратися у тонкощах відмінностей між їх різними сортами.
Вихід з цього тупика політичні діячі намагаються відшукати за двома напрямками.
Перший – найняття на роботу політичних технологів, які намагаються втілити у життя певні маніпулятивні прийоми. Виходить так собі, але сам підхід хоча б заслуговує на увагу.
Так, штаб Сергія Кудлаєнка зробив ставку на єдину можливу у таких випадках технологію – асоціацію свого кандидата з Сергієм Моргуновим. Із поширенням в соціальних мережах інформації про передвиборчу агітацію обох політиків. Мовляв, є лише два реальних претенденти на посаду Вінницького міського голови. І «битві Сергіїв» – бути. Те, що Моргунов випереджає Кудлаєнка у 15-20 разів з показниками 72,9% рейтингу проти 3,8% до уваги не береться.
Але – ще раз наголосимо – такі технології мають право на існування. Тим більше, що багато учасників політичного процесу у Вінниці ставлять під сумнів дані численних рейтингів.
Набагато гіршим методом є безглуздий і беззмістовний «креатифф», яким доморощені «технологи», намагаються вплинути на вибір вінничан.
«Я – абсолютно відкритий до людей, мені немає чого приховувати», – пише якийсь кандидат від «Слуги народу» Ємельянов. А хто ти такий? І чому ти вважаєш, що людей цікавить відкритість твоїх персональних даних?
Кандидатка від «Голосу» заявила про крадіжку своїх сіті-лайтів. Навіщо? Щоби що?
Діючий депутат від «Слуг» Пашковський вляпався у черговий скандал з плагіатом передвиборчої програми «Єдиної Росії». При цьому нардеп навіть з певною гордістю заявив, що ніяких грошей від нього на окрузі ніхто не отримає. Ніколи.
Забудовники (ОПЗЖ) роблять все можливе, щоб приховати власні наміри розширити на території Вінниці свій бізнес, а тому розповідають про що завгодно, тільки не про власні плани.
ОПЗЖ, за великим рахунком, слід взагалі поменше з’являтися на публіці. А то всіляке може трапитися («У центрі Вінниці провели “профілактичну бесіду” з проросійськими агітаторами»).
«Генерал-майор медичної служби (кандидат від «Батьківщини») боротиметься за право вінничан на чисте повітря». Яким чином? Залишки підприємств закрити?
На суцільний кошмар перетворилася презентація «стратегії» 68-річної претендентки на посаду мера Вінниці, члена «Батьківщини» Наталії Солейко. Політик або пропонує речі, які на місцевому рівні вирішити неможливо (заборона грального бізнесу, вплив на тарифну політику), або продукує меседжі, вбивчі для «Батьківщини».
Процитуємо фрагмент: «Багато років є невирішеними питання якісної питної води та стічних вод, яке хвилює всіх вінничан. Коли я працювала заступником голови Вінницької обласної ради, спільно із громадськими організаціями була створена офіційна комісія для моніторингу системи очищення питної води. Але, членів комісії на територію водоканалу не допустили. Система знезараження води хлорними та іншими хімічними сполуками не дозволяє досягти належного рівня».
«Водоканал» неналежно виконує роботу? Але ж інший депутат обласної ради від «Батьківщини» Геннадій Мазур зробив все, щоб не допустити передачу цього підприємства на баланс міста. Солейко вважає, що у вінничан пам’ять як у акваріумних рибок?
Показово, що загальноукраїнські ЗМІ передвиборчими дрібними баталіями у Вінниці та Вінницькій області не цікавляться. Виняток становить хіба що «Партія вінничан», яка вийшла на центральні телеканали та про яку пишуть впливові «Телеграм-канали», причому намагаються віднайти за «вінничанами» то «руку Коломойського», то «підступи Сороса». А всеукраїнські медіаексперти згадують про вінницьку партію в контексті ефективної медіакампанії в регіоні, а владу в ролі “хлопчика для биття”, яка вперше не домінує в медіа просторі.
А, насправді, все простіше. «Партія вінничан», по-суті, є єдиною місцевою командою, яка зуміла сформулювати змістовну пропозицію для виборців.
Бачать це експерти. Бачать це і виборці, відповідно рейтингу молодої партії уже зріс до рівня гарантованого проходження до Вінницької обласної та міської ради.
Ну, і наостанок про два цвяхи у труну «Європейської солідарності» та «Батьківщини».
Від «ЄС» до «Батьківщини» втік колишній голова фракції «Блоку Петра Порошенка» в обласній раді Олександр Крученюк. І тепер він балотується на посаду Уланівської ОТГ з населенням трохи 15 тисяч. Ви уявляєте, що побачив у БПП Крученюк, щоб втекти звідки на рівень села? І яким був підбір кадрів у колишній президентській партії?
«Батьківщини», попри те, що її лави поповнив такий популярний (зі скандального боку) політик, як Крученюк, також отримала потужний репутаційний удар.
Її активний член (балотувався у 2015-му році до обласної ради) Ігор Алексєєв був затриманий при спробі дати хабар голові Вінницької ОДА. Після цього по «Телеграм-спільноті» поповзли припущення, що Борзов начебто згодився на хабар, але його попередили з Офісу Президента, і він вирішив змінити тактику, написавши відповідну заяву. Так це було чин ні – достеменно сказати не можемо. Але факт причетності «Батьківщини» до корупційних схем доведено уже на практиці.
«Скучно на этом свете, господа!» (М. В. Гоголь)
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими