PR під час війни. Політтехнологи знову «пошили в герої» мера Вінниці

Напевно в усьому світі не знайдеться кращих трубадурів ніж офіційні пресслужби органів влади Вінниччини, які б могли перевершити в пишномовності, об’ємності образів і високо художнього стилю в оспівуванні простих і прозаїчних речей, як то:

Відремонтований шкільний туалет, з обов’язковим перерізанням стрічки.

Відкриття автобусної зупинки в селі – під урочистий марш духового оркестру, каву-брейк і мінібрифінг з червоною доріжкою.

Чи от – асфальтування 100 метрів асфальту зі звітом в соцмережах і вичавлених з цієї вікопомної події текстами на місцевих інтернет-сайтах.

Адже судячи з дописів представників влади, навіть в обласному центрі, подібна подія є грандіозною і вартує пера Геродота, чи Гомера.

Прем’єри подібних зразків епістолярного жанру зазвичай відбувались після спеціалізованих об’їздів міста мером із заступниками, піарщиками, помічниками, радниками, комунальними та власними засобами масової інформації.

Але після останніх місцевих виборів в міській раді вирішили особливо не заморочуватись з канонічністю піар-ритуалів.

Свіжий приклад. Міський голова Вінниці нібито хвалиться тим, що відремонтував 300 метрів асфальтного покриття в Сабарові.

Чому нібито?

Бо, відкриємо вам маленький секрет внутрішньої кухні піар та пресслужб, пости які ви читаєте в соцмережі та телеграм-каналі мер особисто не пише. І не публікує. В кращому випадку читає готові тексти і погоджує їх публікацію.

То хто, чому і для чого підставляє мера Вінниці?

Скажімо так, навіть офіційні джерела погоджуються з тим, що 300 метрів асфальту – це дуже замало. І за великим рахунком, мер Вінниці не мав би вихвалятися тим, що виконує мінімум з того, що закладено у бюджеті за кошти платників податків (а інших грошей у демократичних країнах не існує).

Ділимо на два

Тим більше, що результат «героїчної праці» влади міста потрібно поділити на два. Як мінімум.

Чому?

Читаємо уважно інформацію міського голови трохи між рядків: «Люди об’єдналися всією вулицею, щоб прокласти асфальтовану дорогу (300 метрів ред.), і подали заявку на участь у програмі співфінансування». 

Розшифровуємо.

Найбільш поширений варіант співфінансування у Вінниці –  50/50 (співвідношення мешканці/бюджет).

Отже 300 метрів асфальту швидко перетворились макисум в 150. 

Ось і виходить дещо неприглядна картинка.

Поки Верховний Головнокомандувач нагороджує мерів обласних центрів орденами за оборону країни (О. Сенкевич Миколаїв), а інші мери будують декілька ліній оборони, закупляють за свої власні кошти техніку, вантажні автомобілі, пікапи тощо (Дніпро – Філатов/Корбан), пресслужба Сергія Моргунова виставляє його в дещо неприглядному світлі та у вразливій репутаційній позиції в умовах війни. В тому числі інформаційної.

Бо коли вся Україна волонтерить, а кращі сини країни віддають на фронті своє життя та здоров’я за нашу волю і свободу, хвалитись ремонтом 150 метрів асфальту за кошти платників податків – так собі подвиг. Не пильна робота, так би мовити.

А ось чи тягне ця робота на премії та надбавки керівництву Вінницької міськради – дізнаємось із відповіді міської ради на наші офіційні інформаційні запити.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo.