• 25 жовтня минуло два роки з часу проведення місцевих виборів, на яких останній раз було обрано міського голову Вінниці та депутатський корпус міської ради.

Зрозуміло, що об’єктивну оцінку діяльності, або бездіяльності муніципальної адміністрації на даний момент дати складно, адже повномасштабне вторгнення РФ в Україну кардинальним чином змінило як життя всіх українців, так й алгоритми роботи міськвиконкому. Тому несправедливо було б дорікати чиновникам і народним обранцям, що вони не зробили дещо, що обіцяли перед виборами і мали б зробити.

Але певну тональність роботи міської влади за два роки все ж було вироблено. «Батьки міста» показали, що є для них є пріоритетним, які сфери забезпечення життєдіяльності міста працюватимуть без змін, а на що вони звертатимуть увагу в останню чергу, або не звертатимуть взагалі.

Тож, просто згадаємо, що перебувало на порядку денному життя Вінниці за ці два роки. І як впливала на формування цього порядку муніципальна влада.

Розпочати все ж слід з оборонних ініціатив муніципалітету, адже війна так або інакше вплинула на все.

Проблема тут у тому, що заходи у напрямку оборони і безпеки – зона відповідальності військово-цивільних адміністрацій та безпосередньо командування ЗСУ і підрозділів тероборони. Тож суттєво вплинути на ситуацію і запропонувати щось екстраординарне міська влада не мала ані коштів, ані повноважень.

І все ж, слід відзначити, що уже 25-го лютого міська рада виділила 25 млн грн на потреби територіальної оборони. Крім того, на 22,5 млн грн було профінансовано формування додаткового резерву медикаментів та засобів індивідуального захисту для лікарень та потреб підрозділів територіальної оборони.

Це більше, ніж у Луцьку, де на потреби тероборони виділили близько 6 млн грн, але менше, ніж у Хмельницькому, де Програма заходів національного супротиву на 2022 р. передбачала фінансування оборонних заходів на суму близько 85 млн грн.

Вінниця так і залишилася би типовим тиловим містом України, влада якого у межах можливостей сприяла справі оборони України та не надто привертала до себе уваги, якби не події 14-го липня, які змусили більш уважно подивитися на те – чи сумлінно поставилися місцеві чиновники і депутати до реалізації всіх, передбачених воєнним станом заходів.

Відповідно до законодавства України, питання облаштування й утримання бомбосховищ відносяться до сфері відповідальності міської влади.

Ще у червні 2022-го голова Військово-цивільної адміністрації С. Борзов звертав увагу керівників міськвиконкому на те, що більшість сховищ та об’єктів укриття у місті перебувають у неналежному стані.

«Недоліки виявили у місті Вінниці, бо на папері все було добре, – формально», – зазначив тоді голова обласної військової адміністрації Сергій Борзов, який назвав міські бомбосховища сховища «смітниками під замками».

Однак справа з місця не зрушила, і після трагедії 14-го липня виявилося, що облаштованих належним чином сховищ у районі ракетного удару просто не було (найближче – громадський туалет у «Петроцентрі»).

Тому жорстку оцінку власній бездіяльності муніципальні чиновники отримали уже від заступника голови Офісу Президента Кирила Тимошенка.

«Ми відвідали об’єкти укриттів, хоча чесно сказати, деякі з них — у жахливому стані. Це — проблеми міста, які вони (чиновники) не вирішили», – прокоментував тоді ситуацію Тимошенко. Функціонер Офісу нагадав, що усі необхідні вказівки були дані, але Вінницький міськвиконком проігнорував їх, а міський голова не проконтролював виконання.

Також, згадуючи про діяльність міської влади під час війни, можна відзначити й виникнення Міжрегіонального гуманітарного координаційного штабу, який розподіляв між біженцями та родинами мобілізованих отриману з-за кордону допомогу під брендом однієї з місцевих політичних партій.

В цілому ж, чи були наміри у місцевої влади зробити у сфері оборони та безпеки щось таке, чого не було зроблено у сусідніх тилових містах — Хмельницькому, або Житомирі — невідомо.

Війна, хоча й зайняла з лютого 2022-го майже всі думки вінничан, все ж не могла залишатися єдиним об’єктом уваги міської влади. Принаймні, коли нинішні очільники міста йшли на вибори у 2020-му році, то усвідомлювали, що діяти їм доведеться в умовах збройного протистояння з РФ.

Тому побіжно можна оглянути й те, що нам обіцяли.

Чинне законодавство не передбачає відповідальності за невиконання передвиборчих програм обраних посадових осіб. Але під час виборів Сергій Моргунов все ж презентував спільну з усією командою «Української стратегії» програму, у якій визначив «10 пріоритетів».

Пріоритети були наступними:

Пріоритет № 1 Належний доступ жителів кожного мікрорайону і кожної приєднаної громади до якісних послуг. Йшлося про розвиток системи транспортного сполучення, мережі прозорих офісів, підліткових клубів і культурних центрів.

Пріоритет № 2 Оновити на території громади 50 км доріг, збільшити транспортний парк на 130 одиниць.

Мова йшла про продовження капітального дорожнього будівництва. Частково це було виконано, але один пункт очевидно й досі мозолить вічі і містянам, і приїжджим.

Йдеться про реконструкцію Батозької, на якій до війни зупинили рух трамваїв до вокзалу та перерили автомобільні та пішохідні шляхи. Уже після відкритого вторгнення лунали обіцянки завершити «довгобуд», але… Як раз на це грошей і не знайшли й досі. Хоча у тендері на реконструкцію від просп. Коцюбинського до вул. Академіка Янгеля фігурувала сума 178,998 млн грн.

Пріоритет № 3 Створити 1250 місць у дитсадках, провести реконструкцію з утепленням 17 шкіл і дитсадків.

Принаймні один новий дитсадок побудували на Тяжилові, ще один з’явився в селі Вінницькі Хутори. Інші наміри щодо реконструкції та утеплення втілюються у життя з різним ступенем успіху, залежно від закладу. Завершено й будівництво нового корпусу на 9 груп садочку №16 “Бджілка” на вул. Зерова.

Пріоритет № 4 Створити 12 тисяч нових робочих місць.

З одного боку, робочих місць могло бути створено і більше, адже через Вінницю проїжджали десятки тисяч біженців, а багато з них залишалися тут, заснувавши у нашому місті власну справу. З іншого, масштабних індустріальних проєктів у Вінниці як не було у 2020-2021-му, так і не виникло у 2022-му.

Серед того, що вдалося зробити, можна згадати запуск заводу “RGC Production” з виробництва газорозподільного обладнання. Окрім того, стартувало будівництво заводу компанії “HEAD”, розрахованого на 1 200 робочих місць. Також продовжуватиметься будівництво гофрокартонної фабрики на вулиці Гонти на 100 робочих місць.

Пріоритет № 5 Використовувати нові підходи в економіці міста (на засадах зеленої економіки і нових технологій).

Пріоритет № 6 Провести капітальний ремонт 230 прибудинкових територій.

Пріоритет № 7 Створити сучасний аеропорт з реконструйованою злітною смугою і шляхопровід до Тяжилова, завершити реконструкцію спорткомплексу на вулиці Академіка Янгеля, осучаснити Європейську площу, майдан Небесної Сотні, Центральний парк імені Леонтовича, сквер “Кумбари”, парк “Хімік”.

Пріоритет № 8 Завершити будівництво кардіоцентру і нового корпусу лікарні швидкої допомоги, провести реконструкцію терапевтичного корпусу МКЛ №1 і пологового будинку №1.

Мерія обіцяла відкрити новий кардіоцентр ще восени 2020-го. Але виникли проблеми з підрядниками. А тому станом на лютий 2022-го центр офіційно роботи не розпочав.

Остаточних термінів вводу в експлуатацію кардіоцентру так і не назвали. Втім, якщо оглядати ситуацію у медицині в цілому, то значно більший інформаційний резонанс викликало рішення міської влади ліквідувати пологовий будинок № 2.

Пріоритет № 9 Провести очищення річки і модернізацію всієї системи водопідготовки й очисних споруд.

Пріоритет № 10 Замінити 80% вуличних світильників. Збудувати сміттєпереробний комплекс.

Обіцянки, звісно, давалися задовго до відкритого вторгнення РФ, але принаймні півтора роки у міської влади для їх реалізації було.

Звітуючи про роботу у 2021-му році, Сергій Моргунов дещо змінив пріоритети. Тоді, у грудні 2021-го мова йшла вже про 6 ключових напрямків, замість 10.

Пріоритетом №1 була названа цифровізація муніципального простору.

Це передбачало збільшення кількості адміністративних онлайн-послуг, які можна отримати через “Персональний кабінет” на сайті міськради, запуск мобільного додатку “VinnytsiaTransport“, який дозволив би відстежувати рух громадського транспорту в онлайн-режимі за допомогою мобільного телефону, а також підключення 1119 відеокамер спостереження до ситуаційного Центру.

Крім іншого планувався старт роботи сервісу е-консультацій з громадськістю. Через цю платформу можна було б вивчати громадську думку і проводити електорнні опитування з різних питань, які, в першу чергу, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування.

Пріоритетом № 2 визначили надання якісних та доступних муніципальних послуги для всіх. Малося на увазі те, що мешканці сіл, які входять до складу громади Вінниці, отримуватимуть такі самі адміністративні, освітні, медичні послуги, як і містяни.

Цей пункт, у тому числі, передбачав й виділення додаткових коштів на підтримку лікарів, які працюють в умовах епідемії COVID-19.

Пріоритетом №3 міський голова у 2021-му році назвав муніципальні інвестиції. В цей пункт можна було занести усі видатки міського бюджету, спрямовані на розвиток інфраструктури, енергоефективність, забезпечення вінничан якісною питною водою та інші.

Пріоритет № 4 – «Зелена економіка та смарт-спеціалізація» містив у собі сприяння у запуску стартапів, розвитку інноваційних кластерів та інших технологічних хабів.

Пріоритет № 5 – Доступне, безпечне та екологічно чисте середовище

І пріоритет № 6 – Пульсуюче місто, що передбачало розвиток туристичної сфери.

Таким чином, не складно помітити, що впродовж року з «пріоритетів» зникли проєкти, спрямовані на реконструкцію інфраструктури міста,

І все ж будівництво тривало, але – про що місьвиконком згадував неохоче – у тому числі за рахунок фінансування у рамках президентської програми «Велике будівництво».

Так, було завершено будівництво хірургічного комплексу лікарні швидкої медичної допомоги. Із загального кошторису у 273 млн грн, кошти міського бюджету склали 161 млн. Тож, заслуга міської влади у значною, але не винятковою.

Крім того, було проведено реконструкцію і і добудови приймальних відділень в опорних лікарнях, зроблено ремонти у дитячих садках, добудовано спортивний комплекс з басейном «Аква-Він», відкрито оновлену лікарню швидкої медичної допомоги. На це з державного бюджету було витрачено 141 млн грн, з місцевого – 151 млн грн, кошти також було виділено з Державного фонду регіонального розвитку – 25,6 млн грн, з субвенції на соцекономрозвиток – 86 млн грн, із субвенції на розвиток медицини (програма EMERGENCY-2020 – закупівля медичного обладнання) – 30,3 млн грн.

Тобто будували об’єкти для Вінниці за рахунок всієї крани.

У планах на 2022-й рік була реконструкція злітно-посадкової смуги аеропорту «Вінниця»…

З питаннями створення рекреаційних територій і облаштування зон відпочинку ситуація була гіршою. Надбанням громадськості стала інформація про закулісні торги з приводу передачі під забудову котеджами дестяків гектарів П’ятничанського лісу, а також ділянок навколо зоопарку.

Заплановану реконструкцію парку «Хімік» було зірвано внаслідок халатного ставлення підрядника. Міський голова назвав підприємців «недобросовісними», але про те, що відбирав їх міськвиконком, а також про те – яким чином влада спробує вплинути на ситуацію – не сказав.

До речі, «Хіміку» ще повезло. Іншу зелену територію – єдиний у Вінниці півострів «Бригантину» – без вагань віддали під забудову гігантським торговельним центром.

Також міськвиконком звітував про проведення благоустрою Замкової гори, але цей «благоустрій» дуже швидко переріс у скандал, адже з’ясувалося, що територію в історичному центрі Вінниці віддають, чи то під житлову забудову, чи то під черговий скляний ресторан.

Забудови взагалі постійно перебували у центрі найбільш гучних скандалів у Вінниці. Крім уже згаданих П’ятничан, зоопарку, Замкової гори та «Бригантини», у фокусі уваги забудовників потрапили цегельний завод, ділянка перед Центральним ринком, де планують збудувати ТРЦ, і земля, раніше зайнята готелем «Південний Буг».

Висотки з’являться і на території між Келецькою, Барським шосе і Вишенським озером.

Рано чи пізно таке нездорове збільшення апетитів забудовників, яким всіляко сприяла місцева влада, не могло не закінчитися переходом скандалів з площі інформаційної в сферу кримінальну.

Розпочалася судова тяганина з приводу земельної ділянки під готелем “Південний Буг”, на яку було накладено арешт.

Нарешті, у серпні 2022-го Державне Бюро розслідувань провело обшуки у міській раді Вінниці. За даними слідства, починаючи з 2018 року чиновники протиправно видали дозволи та оформили документацію на будівництво 25 об’єктів нерухомості житлового та комерційного призначення.

Зокрема, всупереч вимогам законодавства, дозволи на будівництво видавались у межах рекреаційних, санітарно-захисних зон та прибережних смуг. Дозволи на будівництво також видавались і на ділянках, де це могло нести загрозу життю та здоров’ю людей, адже значно ускладнювало роботу рятувальних служб у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Чиновники протиправно вилучали землі з фонду територіальної громади, у тому числі робили це за заниженими цінами, що завдало збитків державним інтересам.

І, хоча, один з “батьків міста” на “таємних зустрічах” з партійним активом розповідає про те, що всі питання закриті і з Банковою все у “батьків” добре, кримінальні справи ніхто не закривав і контролю з боку громалськості та ЗМІ за цими резонансними подіями ніхто не відміняв.

І все ж вінничани люблять своє місто, а тому під час різноманітних опитувань схвально оцінюють рівень комфортності,

У 2021-му році Вінниця увійшла до ТОП-3 міст України за комфортністю для “айтішників”.

А у 2020-му році отримала найвищий рівень інвестиційної привабливості та посіла друге місце у рейтингу найкращих, за версією “Forbes”,  міст України для ведення бізнесу (після Києва).

Дослідження показало, що у нашого міста непогані показники у сфері безпеки, екологічної ситуації та освіті (тут ми випередили навіть Київ  – у Вінниці 86 балів проти 78). А ось з діловою активністю (62 проти 100 у столиці та, наприклад, транспортним сполученням (55 проти 84 у Києва) – не все гаразд.

Нарешті, згідно з рейтингом найбільш комфортних міст України за версією журналу “Фокус” (2021 р.) Вінниця посіла 4 місце після Тернополя, Івано-Франківська та Хмельницького.

Нагадаємо, команда Володимира Гройсмана, яку представляє чинний міський голова Вінниці та депутатський корпус міської ради, прийшла до влади ще у 2006 році

Головне фото: сайт ВЕЖА

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo.

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА