Депутати Жмеринської міської ради Анна Жеребнюк, Віктор Вікторович Жеребнюк, Віктор Миколайович Жеребнюк, Володимир Слободянюк та Валерій Кушер написали заяви про складання повноважень.

Чим дана новина є цікавою. Усі ці депутати з одного великого “сімейного підряду” обиралися від забороненої нині ОПЗЖ. Стосунки ж лідера цієї групи — Віктора Миколайовича Жеребнюка (Жмеринського міського голови у 1998-2002 і 2006-2010 рр.) з даною політсилою дозволяють зробити висновки про те, що йому відомо щось більше, ніж пересічним громадянам та однопартійцям. А тому й рішення є доволі зваженим.

Справа у тому, що багато років тому Жеребнюк зблизився з сестрою голови Адміністрації Президента Віктора Януковича Сергія Льовочкіна — Юлією.

Так це було, чи ні — невідомо, але відомо те, що у листопаді 2010-го Жеребнюк став головою Деснянської у місті Києві РДА (хоча, де Жмеринка, а де Троєщина?), а у 2012-му з гучним скандалом виграв вибори у 14-му виборчому окрузі.

За першими даними, отриманими з електронних протоколів, самовисуванця Віктора Жеребнюка тоді випередив Іван Мельничук (ВО «Батьківщина»), набравши  37 002  (34,68 % голосів). В. Жеребнюк поступався 2 218 голосами. Проте згодом, за поданням представників кандидата Жеребнюка, було перераховано бюлетені окремих виборчих дільниць і встановлено новий результат, який внесено на сайт ЦВК (підставою перерахунку стало повідомлення В. Жеребнюка про факт пошкодження контейнерів для перевезення бюлетенів і виборчої документації). 

На той час, нагадаємо, заручитися підтримкою місцевої ОВК можна було лише за умови наявності серйозного “даху” у вищому керівництві держави. Вдячний Жеребнюк приєднався до фракції “Партії Регіонів” у Верховній Раді.

… Звідки вийшов у грудні 2013-го разом з іншими нардепами з “групи Льовочкіна”. У 2014-му безуспішно намагався долучитися до команди Петра Порошенка, але у БПП не потрапив, тому намагався отримати максимум від старих зв’язків з керівництвом Опозиційного блоку в особі Сергія Льовочкіна.

Те, що саме від ОПЗЖ балотувалася його група у Жмеринці уже після розколу Опоблоку, свідчить про збереження постійних контактів з Льовочкіними та отримання від них інформації, яку можна вважати інсайдерською.

Тому складання “групою Жеребнюка” депутатських мандатів може свідчити лише про одне — у Верховній Раді все ж визріває рішення про дострокове позбавлення депутатів місцевих рад, обраних від проросійських сил, їхніх повноважень. 

Відповідно, щоб не очікувати ганебного “вигнання”, краще піти самим, маючи на увазі те, що Льовочкін, використовуючи власні зв’язки у середовищі великого бізнесу, ще спробує зорганізувати якусь центристську зовні нейтральну партію, з якою на нових виборах можна спробувати продовжити власну політичну кар’єру.

А в цілому ж процес розпаду ОПЗЖ, принаймні на просторах Вінниччини, уже набув незворотного характеру. Фракція ОПЗЖ в обласній раді саморозпустилася рік тому, жодної роботи не веде й обласний партійний осередок.

Однак, остаточно “ховати” цю групу не слід навіть на теренах Вінницької області. Люди це досвідчені, зі зв’язками, а тому майже гарантовано спробують взяти активну участь й у наступних виборчих перегонах.

Звісно, під новим “брендом” та з новими меседжами і гаслами.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo