У Вінницькій обласній раді буденно саморозпустилася фракція «Опозиційного блоку – За життя». Відповідний лист на адресу голови ради надіслав керівник фракції Вадим Костюк.

Крок цілком прогнозований та навіть очікуваний, враховуючи те, що ОПЗЖ у громадській свідомості уже стала символом політичного колабораціонізму, а тому її депутати недаремно могли побоюватися відповідної (негативної) реакції та дій самих вінничан.

(О)днак всі депутати облради, які обирались за списками ОПЗЖ залишаються депутатами і свої мандати не здають. Згідно чинного законодавства вони це можуть зробити за власним бажанням.

Забрати мандати в них може й столичне партійне керівництво в якому наразі панує безлад.

(П)редставники ОПЗЖ в обласній раді не висловили публічну позицію щодо: розпуску фракції, власної оцінки агресії Росії, дій Путіна, тощо. Принаймні наша редакція такої інформації не знайшла.

Надсилайте, якщо що: 📩 [email protected] ми опублікуємо.

(З)аяв від депутатів ОПЗЖ Вінницької міської ради громадськість і ЗМІ теж не побачили. Окремі патріотичні дописи в соцмережах на офіційну позицію не тягнуть.

(Ж)одної активності від представників ОПЗЖ не спостерігається і в інших місцевих радах Вінниччини.

Про що говорять ці факти і взагалі нетривала історія існування ОПЗЖ на Вінниччині (у 2020-му ця політична сила вперше і востаннє брала участь у місцевих виборах у нашій області)?

Перше. ОПЗЖ – здебільшого безідейна політична сила. Декілька її представників в радах усіх рівнів відмовилися від мандатів на користь наступних за списком осіб. У Вінницькій міській раді цей показник сягнув 100% – уся перша п’ятірка зійшла з дистанції, подарувавши депутатські місця «тим, кому треба».

Висновок з цього простий – ОПЗЖ з самого початку свого створення була скоріше комерційною структурою з здобуття депутатських місць, які вона отримувала переважно внаслідок підтримки пенсіонерів та відставників, які за інерцією голосували за всіх, кого підтримувала Росія. Таких у Вінницькій області було десь 6-7%, чим скористались Медведчук-Бойко-Рабинович.

Потрібно зазначити, що переважна більшість чинних депутатів від цієї партії сприймали свою приналежність до неї зеркально. Мета – отримати мандат і це зовсім не означає, що представники ОПЗЖ на Вінниччині розділяють проросійські погляди. Тому ми закликаємо вінничан прийняти цей факт до уваги і не записувати всіх депутатів від ОПЗЖ в зрадники «автоматом». 

Як повідомляють наші джерела, серед вінницьких представників цієї партії є люди які пішли захищати Україну до лав ЗСУ, записались в тероборону, надають велику благодійну допомогу.

Але повернемось до верхівки цієї партії. На певному етапі керівництву ОПЗЖ вдалося «розвести» навіть володарів Кремля. Так, перед виборами 2019-го року В. Медведчук організував зустріч з тодішнім головою уряду Д. Медведєвим В. Рабиновича та Ю. Бойка, якому РФ висловила підтримку на президентських виборах. Лише за два роки до кремлівських дійшло, що Бойко – це бізнес-партнер С. Льовочкіна, який грає у свою гру. Тоді санкції було введено і щодо Льовочкіна. А уже після початку відкритої агресії відхрестився від Москви і Бойко.

Чергова ставка Кремля – після Вітренко, Симоненка, Януковича – завершилася черговим гучним провалом.

Усім іншим політичним силам з цієї історії буде той урок, що неможливо стосунки з виборцями зводити лише до принципу – «купив голос – забув про обіцянки». Партія має в своїй основі мати ідеологію. І ця ідеологія має бути українською державницькою.

Друге. Фінал історії ОПЗЖ на Вінниччині абсолютно не означає такого самого фіналу для її членів та депутатів від неї. Згадаємо історію з Партією регіонів. У 2014-му році після Майдану здавалося, що політична кар’єра «регіоналів» завершилася назавжди.

Аж ні. Пересидівши гарячу фазу ненависті в суспільстві, багато ексрегіоналів повернулись і повертаються місцевих та центральних органів влади. Це – не докір, а констатація факту. Тому усім тим, хто розкидається гаслами, що віднині ОПЗЖшникам вхід до влади заборонений, пропонуємо познайомитися з історією реваншу «регіоналів». У вінницькому політичному болотці ще й не такі метаморфози спричинялися.

Третє. Показово й те, що фракція саморозпустилася, а не була розпущена рішенням ради. Не було й закликів від депутатського корпусу про припинення діяльності прихильників Медведчука (до речі, де він?) на Вінниччині. Депутати обласної ради мовчали. Чому? А тому що взаємозв’язок різних місцевих політичних кланів є набагато щільнішим, ніж здається пересічним громадянам. І ті, хто у 2019-му балотувався від ОПЗЖ з неменшим успіхом могли йти у депутати від інших партій. Свого часу ми писали, що в одній з фракцій облраді знайшли не тільки ексрегіоналів, а й комуністів.

Тому розпуск ОПЗЖ – це позитивний, але ще дуже маленький крок на шляху до оновлення політичного середовища Вінниччини. А станеться воно тоді, коли колективне вінницьке «ОПЗЖ» з усіх партій та усіх бізнес-кланів пройде процедуру справжньої інтелектуальної, громадської люстрації, яка неминуче буде після переможного завершення україно-російської війни.


Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo.

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here