Володимир Зеленський заявив, що доручив українській делегації якнайшвидше узгодити зі США документ про повоєнне відновлення:
«Визначили з нашою переговорною командою та чиновниками речі, які потрібно глибше опрацювати в угоді зі США щодо повоєнного відновлення. Робота з американською стороною триває активно та з українського боку – максимальна оперативність. Дякую представникам президента Сполучених Штатів за конструктив у переговорах. Повинні вийти на результат якнайшвидше».
Взагалі, питання відбудови є одним із центральних у переговорному процесі. Цинічно, але факт – дуже багато транснаціональних та українських корпорацій бажають долучитися до цього кейсу. З тим, щоб заробити гроші. Частково реконструкція відбудеться за рахунок конфіскованих російських активів, частково – за гроші ЄС, можливо – і за участі фінансування США.
Але це питання великої політики. Нас у даному випадку цікавить – якою може бути роль Вінниці та Вінниччини у цьому процесі?
Про це у матеріалі “Політарена Вінниччини”.
Що уже робиться
Насправді, Вінниця і область не пасуть задніх. Вінниця стала першою громадою, яка підписала Меморандум про участь в черговій конференції ReBuild-2025 – заході, який відбувся у листопаді цього року у Варшаві. Як повідомляється, це – офлайн платформа для проєктів відновлення, матеріалів, технологій, обладнання та інвестицій, необхідних для відновлення зруйнованої війною економіки України, з акцентом на інфраструктуру, промисловість, енергетику та житло.
Ще у жовтні 2024 року пройшла міжнародна науково-практична конференція «Відновлення України у повоєнні часи: виклики, стратегічні пріоритети, ресурсне забезпечення, потенціал майбутнього розвитку», присвячена 10-річчю переміщення Донецького національного університету імені Василя Стуса з м. Донецьк до м. Вінниця.
У липні минулого року делегація Вінниччини взяла участь у конференції з питань відновлення України URC 2025 у Римі, а у вересні минулого року Вінницька ОВА долучилась до наради щодо реалізації проєктів відновлення України. Під час зустрічі йшлося про реалізацію проєктів, які фінансуються у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, Програми з відновлення України та Програми відновлення України ІІІ.
І хоча на території нашої області не велися активних бойових дій (крім низки обстрілів), у Вінниці та Вінниччини є достатній ресурсний потенціал, щоб долучитися до відбудови інших регіонів.
Що, у принципі, уже робиться останніми роками. Так, громади Вінницької області взяли активну участь у поверненні до нормального життя звільненої частини Херсонської області. Регулярно відправляються й ремонтні бригади до Києва, який страждає від ракетних обстрілів.
Що може бути зроблено
Відбудова – це поява нових підприємств, які передбачають інвестиції та робочі місця. Вінниччина розташована на перехресті шляхів Київ – Одеса – Львів. Тож сюди уже релоковано багато підприємств, які працюють з огляду на близькість портів (Одеса) та західного кордону (Львів). Доїхати до столиці можна за декілька годин, відповідно наша область може стати одним із логістичних центрів для бригад і баз, орієнтованих на процеси відбудови Сходу і Півдня України.
Додатковим стимулом для інвестування саме на Вінниччину може стати й те, що сюди з фронту повернуться десятки тисяч бійців, які становитимуть основний трудовий ресурс.
Крім того, якщо підуть кошти на реанімацію зруйнованого, то це обов’язково приведе в Україну великий бізнес, який захоче не лише відновлювати, а й розвивати. Тож Україна та Вінниччина матимуть шанс на появу нових промислових об’єктів. Тим більше, що цьому процесу сприятиме очікуваний вступ до Євросоюзу.
Простіше кажучи – процеси відновлення можуть започаткувати новий якісний етап у розвитку України як держави із серйозним економічним промисловим потенціалом. Де Вінницька область матиме усі шанси зайняти одне із центральних місць.
У чому ризики
Про це також слід сказати. Навіть за умови найбільш оптимістичного сценарію (завершення війни і початок відбудови України) є певні ризики саме для Вінницької області. Те, що на даний момент є перевагою, може обернутися потенційною проблемою.
По-перше, близькість до столиці не стимулюватиме розвивати тут власну медичну, освітянську, культурну галузі. Вінниця може стати ще одним передмістям Києва, як уже став Житомир. Протидія цьому одна – шукати власне місце в архітектурі оновленої держави.
По-друге, ймовірний відтік населення. Ніхто не гарантуватиме, що після завершення війни і відкриття кордонів маси населення не виїдуть до Європи. У таку пастку потрапили деякі західні регіони після утвердження безвізового режиму з ЄС. Кошти на відновлення будуть, робота і зарплати – також, але не буде кому працювати.
По-третє, завезення мігрантів. Як ми бачимо, попередня проблема має вирішення, але воно навряд чи багатьом сподобається. Оскільки особливого вибору не буде, то завезення робітників з інших країн – майже гарантована перспектива. А тому у Вінниці можуть з’явитися власні етнічні Чайна-таун (з бангладешцями, пакистанцями та африканцями).
Нарешті, обов’язково виникне конкуренція між різними регіонами. І для того, щоб залишитися у центрі подій, а не стати периферією, потрібні дуже серйозні управлінські рішення та згуртована адміністративна команда.
Але все це поки що у перспективі. Основне завдання станом на сьогодні – утримати оборону України, щоб на вигідних позиціях завершити війну.
А тоді вже можна буде говорити про відбудову.
Підписуйтесь на наш TELEGRAM → https://t.me/politarenainfo1
