Участь у виборах депутатів Вінницької обласної ради візьмуть 10 політичних партій, серед яких немає, крім іншого, парламентської політичної сили «Голос».

До Вінницької міської виборчої комісії подали 19 політичних партій. Крім того, 17 політиків вирішили взяти участь у виборах Вінницького міського голови.

Чи не здається вам, шановні читачі, дивним такий дисбаланс – лише 10 політичних сил змагаються за перемогу на виборах на обласному рівні, і майже вдвічі більше бачать своїх представників депутатами Вінницької міської ради?

Хоча, здавалося б, є нагода довести власну точку зору виборцям на всіх рівнях, сформулювати прийнятну передвиборчу програму, взагалі – не ховатися від електорату. Ви не власні інтереси просуваєте (якщо вірити вашій агітаційній продукції), а хочете захищати права виборців, розвивати території на всьому просторі регіону.

А у тому-то й справа, що такого бажання у вас немає. Єдиною метою місцевих партійних функціонерів та тих спонсорів, яких вони зуміли «розвести на бабки» – є «відбиття» цих інвестицій, використовуючи депутатські можливості. Міська влада – це бюджет, забудови, муніципальна власність, земельні ділянки, погодження угод з підрядниками та участь у тендерних комісіях. Шлях до компенсації капіталовкладень під час виборів у ризиковані політичні проєкти – більш, ніж зрозумілий. Ризик втрати інвестицій є, але він з лихвою покривається випадковим успіхом партії на виборах.

Тому й висуваються на вибори у міську раду партії, у яких жодних ідеологічних відмінностей між собою немає.

Як то – між проєктом генерала СБУ Вовка із назвою, яку непросто запам’ятати і «Силою і честю», що є також профспілкою ветеранів-«силовиків».

Між ОПЗЖ та партією Шарія, між «Нашим краєм» і «Майбахом» («За майбутнє»), між десятком інших безликих проєктів.

А ось в обласну вони категорично йти не хочуть. Тому що там і правила складніші, і зі специфічною аграрною сферою зв’язуватися не хочуть, і зайвих грошей на комунікацію з електоратом (а саме «електоратом» для них і є виборці) шкода.

І уже тим самим вони відрізняються від своїх сірих попередників на ниві перегонів за благами депутатського мандату на місцевих виборах 2002, 2006, 2010, 2015 років.

Тоді, нагадаємо, в обласну, міську, районні ради йшли десятки політичних партій в надії на власну удавану унікальність.

Це була епоха прокаріотів. Тут – еволюція трохи взяла своє, і ми бачимо уже більш складні організми.

Хоча усі вони все одно з царини простіших.

А до Вінницької обласної ради балотуються, як би ми до них не ставилися, лише 10 політичних команд:

«Партія вінничан»

«Батьківщина»

«Опозиційна платформа за життя»

«Сила і честь»

«Наш край» 

«Українська стратегія Гройсмана»

«Слуга народу»

«Радикальна партія Олега Ляшка»

«За майбутнє»

«Європейська солідарність»

Ідеологічні засади деяких з них можуть бути для виборців не прийнятними, олігархічних характер інших («Майбах») – очевидним, рівень токсичності третіх («ляшківці») – надвисоким. Але вони справжні.


Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here