• 3 листопада Верховна Рада України прийняла Державний бюджет на 2023-й рік. Документ в підтримали 295 депутатів, зокрема: «Слуга народу» дала 211 голос, «Платформа за життя та мир» – 18, «За майбутнє» – 15, «Голос» – 10, «Довіра» – 16, «Відновлення України» – 15, Позафракційні – 10. Жодного не дали «Європейська солідарність» та «Батьківщина».
Доходи держбюджету-2023 передбачено у сумі 1 329,3 млрд грн, видатки – 2 640,2 млрд грн, прогнозований дефіцит – до 20,6% ВВП. Для його покриття, а це близько 38 млрд доларів, Київ розраховує отримати зовнішні кредити.
Народна депутатка Ірина Борзова («Слуга народу») звернула увагу на соціальне спрямування бюджету, попри всі негаразди військового часу.
«У наступному році соціальний бюджет зросте. На пенсійне забезпечення та соціальний захист населення передбачено 835 млрд гривень», – навела цифри І. Борзова.
«Серед ключових пріоритетів соціальної політики на 2023 рік – безперебійне фінансування виплат тим категоріям громадян, для яких виплати від держави є ключовим джерелом доходів, у тому числі пенсій. Виплату пенсій буде забезпечено вчасно і в повному обсязі, на це у бюджеті закладено 232 млрд грн», – підкреслила голова Вінницького обласного осередку ПП «Слуга народу».
Також вона навела й інші цифри. Зокрема, що стосуються виплат внутрішньо переміщеним особам. На сьогодні близько 4,5 млн переселенців отримує виплати. Держава продовжить допомагати і у 2023 році. 57 млрд грн спрямують на допомогу з проживання внутрішньо переміщених осіб. 38 млрд грн передбачено на виплату субсидій та пільг, 19 млрд на допомогу особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які доглядають за ними. Також залишаються виплати малозабезпеченим родинам. На це спрямують 15,5 млрд грн. У бюджеті на наступний рік передбачили 27 млрд грн на соціальний захист сімей та дітей. Тобто виплати на дітей-сиріт, при усиновленні, державна допомога при народженні дитини. Передбачені кошти на «пакунок малюка» або грошову компенсацію.
Народна депутатка Лариса Білозір (група «Довіра») відзначила, що це бюджет військового стану, а також висловила сподівання, що і нашої перемоги.
«Йде повномасштабна війна і дуже важко щось планувати, але цей бюджет, вважаю, дуже потужний, адже вся дохідна частина буде спрямовуватися на безпеку, оборону, армію, забезпечення наших військових», – зазначила представниця 14 виборчого округу у парламенті.
Також вона виділила проблеми. Одна з основних, на її думку – скорочення на 20 млрд грн освітньої субвенції. Але запевнила, ще економити на дітях не дадуть, а тому депутати вноситимуть зміни.
«Потрібно буде ввести і в Нову українську школу фінансування, і в Спроможну школу. Фінансування підручників – хоча цієї статті і немає в нашому бюджеті, думаю, ми це зробимо з нашими міжнародними партнерами», – зазначила Л. Білозір.
Що стосується місцевих бюджетів, то вони з нового року отримають плюс 90 мільярдів. З них 60 мільярдів – ми це відстояли – податки на доходи фізичних осіб, саме – військових. і гроші йтимуть у громади», – підкреслила вона.
Народний депутат України Геннадій Вацак (група «Довіра», 16 виборчий округ) вважає пріоритетними питаннями оборону і дороги.
«Парламент вирішив підтримати пропозицію Кабміну щодо збільшення фінансування будівництва доріг та створення Фонду відновлення», – пояснив механізми погодження бюджетних показників Геннадій Вацак.
Він зазначив, що проєкт Держбюджету пройшов після першого читання доопрацювання та погодження з Міжнародним валютним фондом. У доопрацьованому документі було запропоновано не змінювати розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Водночас передбачено, якщо у 2023 році буде скасовано військовий стан, то уряд зможе збільшити прожитковий мінімум».
Читайте нас в Telegram: лише важливі новини про війну, політику та ексклюзивна аналітика
Також він проінформував про те, що у Держбюджеті закладено нову статтю видатків – 35,5 млрд. гривень до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії Росії. Гроші з Фонду мають піти на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт будинків українців та інших об’єктів, які постраждали внаслідок військових дій РФ, а також придбання готового житла та шкільних автобусів.
Фактично погоджується з ним і депутат Вінницької обласної ради Євген Шаповалов («Слуга народу»), який зазначив, що Держбюджет 2023 варто розглядати й через призму ресурсів для місцевого самоврядування.
«Головним позитивом є збереження зарахування ПДФО з військових до місцевих бюджетів. Це рішення було ухвалене на бюджетних консультаціях між Мінфіном, народними депутатами та Асоціацією міст. Для бюджету Вінницької області ціна даного збереження складає 3,5 млрд грн на рік. До речі, 25% усього ПДФО, що надходить до бюджету Вінниці генерується саме завдяки оподаткуванню військових», – розкрив аспекти фінансової політики Є. Шаповалов.
Він акцентував на тому, що у Держбюджеті-2023 2 млрд грн закладено на видатки Державного фонду регіонального розвитку. Це основне джерело реалізації розвиткових проектів на місцях у довоєнні роки. Крім того, передбачено й інші субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам – усього на понад 300 млрд грн.
Відзначив він і проблемні моменти. Так, на його думку, необхідно було перерахувати обсяги базової та реверсної дотації із врахуванням ВПО. На Віниччині проживає понад 182 тисяч ВПО. Це варто було врахувати при формульному розрахунку дотаційності громад.
Суперечливою, на його думку, є і виділення субвенції на забезпечення діяльності районних рад у розмірі 152,9 млн грн. Це є наслідком патової ситуації, що склалась із райрадами, котрі по суті не мають повноважень, але їхній апарат потребує фінансування.
«Отже, хоч під час війни питання місцевого самоврядування видаються не першочерговими, саме на рівні громад забезпечується щоденний контакт людей із владою. Тому забезпечення відповідного ресурсу для здійснення громадами своїх повноважень є надзвичайно важливими для підтримки соціально-економічної стабільності регіону», – резюмував Є. Шаповалов.
На особливій ролі уважного ставлення до місцевих бюджетів наголошував і народний депутат України минулого скликання Сергій Кудлаєнко.
Зокрема, він зазначив, що його більше хвилює процес прийняття бюджетів в територіальних громадах.
Деякі цифри виглядають оптимістично. Так, у Держбюджеті враховані побажання місцевого самоврядування, а тому загальний обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів становитиме 571,3 млрд грн, в тому числі трансферти з державного бюджету – 181,7 млрд грн. Також у бюджеті передбачено 125,1 млрд грн субвенцій, у тому числі, на соціально-гуманітарну сферу, облаштування безпечних умов у закладах середньої освіти (бомбосховища у школах), придбання шкільних автобусів та інше. Можна сказати й про те, що передбачено дотацію на компенсації «воєнних» витрат місцевих бюджетів. Йдеться про 24 млрд грн. Також, слід відзначити, що зарахування ПДФО до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад становитимуть 64%. Крім того, із видатків місцевих бюджетів виключаються видатки на фахову передвищу освіту на умовах державного замовлення.
«Моя позиція, що саме місцеві депутати повинні врахувати виклики військового стану і максимально спрямувати кошти на підтримку ЗСУ, малозабезпечених сімей, родини, які вимушено покинули свої домівки. Також необхідно допомогти мешканцям громад з облаштуванням бомбосховищ, мінімізувати наслідки відключень електроенергії і обов’язково забезпечити підтримку людей, які працюють в бюджетній сфері. В мене багато друзів серед лікарів, вчителів, працівників соціальних служб і людей, які працюють в органах місцевого самоврядування», – підкреслив С. Кудлаєнко.
«Ми маємо готуватись до складної зими і бюджет повинен бути настільки сбалансований, щоб люди були максимально захищені. Всі видатки мають йти саме на забезпечення життєдіяльності мешканців громад і повинен бути створений фонд, на випадок форс-мажорних ситуацій в сфері надання комунальних послуг, продуктової кризи і безпеки людей», – резюмував політик.
Голова ГО «Ми – Вінничани», ексголова Вінницької ОДА, доктор економічних наук Валерій Коровій звертає увагу на те, що Держбюджет – це плановий фінансовий документ. «Маємо дуже прагматично дивитися на ситуацію, державний бюджет все ж таки – це план, і корективи в нього буде вносити сама війна.
В. Коровій звернув увагу на значні показники дефіциту бюджету:
«Це означає, що з метою досягнення макроекономічних параметрів, такі, як обмінний курс 42 грн. за 1 $, та інфляції в межах 28%, ми в повній мірі будемо залежні від прямої фінансової допомоги наших західних партнерів», – сказав В. Коровій. І уточнив, що на сьогодні така фінансова підтримка ними задекларована.
Головний позитив, на його переконання, полягає у самому факті прийняття Державного бюджету. Також, на відміну від бюджету поточного року, в бюджеті 2023 почала простежуватись певна стратегія функціонування державних видатків в умовах військового стану і особливо видатків на оборону», – підкреслив В. Коровій.
Позитивним фактом прийняття Держбюджету вважає й голова «Партії Вінничан» Микола Філонов. Він зазначив, що в умовах війни важко досягти збалансованих показників, але уряд, принаймні, чесно визнав, що є значний дефіцит та очікує покрити його за рахунок зовнішніх кредитів, про що з міжнародними партнерами є попередні домовленості.
Тобто вмикати «друкарський верстат», випускаючи нічим не забезпечені паперові гроші, влада не збирається. А тому інфляція залишиться контрольованою.
Серед проблемних місць основного фінансового документу країни на 2023-й рік, вважає Микола Філонов, є те, що значно скорочується підтримка експортерів, у тому числі аграріїв.
«У бюджеті на 2023-й рік не простежуються наміри переводити промисловість на військові рейки, а зброю і боєприпаси за кордоном все одно доведеться закупляти за валюту. Тож увага до вітчизняних виробників, як мінімум, недостатня», – зазначив голова «Партії вінничан».
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo