Можливі вибори. Чи зміниться ситуація на регіональному рівні?

Припущення Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, що проведення парламентських виборів восени цього року, принаймні, не виключено зовсім, призвели до появи в інформаційному просторі низки конспірологічних теорій. Від гадок про те, що влада має бажання зміцнити позиції всередині країни напередодні гіпотетичних мирних переговорів, до гіпотез про бажання ротації регіональних еліт.

І якщо першу версію перевірити не так просто, то друга аналізується доволі просто – шляхом моніторингу процесів на обласному рівні.

Для прикладу візьмемо нашу, Вінницьку область.

Попри зосередження фактичної влади в руках представників «Слуги народу» (голова ОВА – Сергій Борзов), більшість в обласній раді належить опозиційній «Українській Стратегії Гройсмана», а п’ять з восьми народних депутатів в округах не належать до президентської партії.

Наявні результати соціологічних досліджень (Socis), демонструють, що мешканці Вінниччини підтримують курс Президента, але водночас готові проголосувати за чинних нардепів та ті політичні сили, які вони представляють.

Читайте нас в Telegram: лише важливі новини про війну, політику та ексклюзивна аналітика

При цьому слід звернути увагу на те, що нардепи працюють у тісній взаємодії з ОВА, а активність колись впливової на теренах області УСГ не виходить за рамки окремих ОТГ, які очолюють її представники. В цілому ж ситуація на теренах області є повністю підконтрольною керівництву ОВА.

Що за таких «розкладів» можуть змінити парламентські вибори?

По-перше, посилити позиції персонально голів ОВА, які зможуть мобілізувати виборців на підтримку політики Володимира Зеленського.

По-друге, провести своєрідну «ротацію» у середовищі самої «Слуги народу», яка зможе очиститися від випадкових осіб та посилити власні лави впливовими фігурами.

По-третє, підтвердити, що нинішні опозиційні сили, деякі з яких показали непогані результати на місцевих виборах 2020-го року, наразі не впливають на хід подій не лише на загальнодержавному рівні, а й на регіональному. Як вони не впливають на ситуацію на Вінниччині.

Втім, і Стефанчук теж сказав про це, у випадку оголошення парламентських виборів у визначені строки (осінь 2023-го року) є ризик розхитування і дестабілізації суспільства. 

Вибір, таким чином, доволі простий. Ризикнути для того, щоб посилити власні позиції та отримати гарантований мандат довіри ще на п’ять років, або залишити все так, як є, повністю контролюючи ситуацію навіть там, де колись опозиція зуміла продемонструвати непогані результати (приклад Вінниччини).

Тому й проблема зводиться не стільки до того – чи готове нинішнє керівництво країни ризикнути своєю владою, скільки до того – чи має воно наміри вдатися до оновлення команди, не чекаючи Перемоги України.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo