У місцевих пабліках декілька днів обговорюють повідомлення Генпрокурора Руслана Кравченка про оголошення 19 підозр чиновникам та службовцям з Вінниччини.
За його словами, загальна сума збитків держави внаслідок злочинної діяльності склала 37 млн грн.
Користувачі соцмереж звертають увагу на те, що серед підозрюваних – держреєстратори селищних рад та рядові лісники. Мовляв, не з тих починаєте боротьбу з корупцією.
Однак проблема не така проста, як здається на перший погляд. І стосується вона не прокуратури, яка просто робить свою роботу – байдуже, йдеться мова про розкрадання мільярду або нанесення збитків на 10 тис. гривень.
А всієї регіональної системи влади. Причому – не у структурному сенсі, коли чиновники мають контролювати кожен крок підлеглих, щоб ті чогось не накоїли. А у контексті неформального авторитету. Коли посадовці свідомо відмовлятимуться від порушення закону, оскільки розуміють, що на цьому їхня репутація буде знищена. І не лише у владі.
Натомість, коли колишній начальник ГУ ДСНС України у Вінницькій області підозрюється у розтраті бюджетних коштів при закупівлі 790 комплектів РХБ-захисту, а також мільйонних збитках за неякісний спецодяг – то це свідчить про те, що й авторитет захисників України для нього є порожнім звуком. І очільники області для профілактики такого паразитування на крові під час повномасштабної війни нічого не роблять. А тому справа доходить до прокуратури.
Слід сказати, що подібні традиції, на жаль, культивувалися у системі регіональної влади доволі давно.
Хрестоматійною стала історія про мера одного містечка, який після перебування у розшуку Інтерполу за отримання хабаря і нетривалого перебування у вʼязниці, не просто повернув собі керівне крісло, а й став найбагатшим міським головою в області.
До теми: Колишній фігурант розшуку “Інтерполу” Віктор Качур – найбагатший мер Вінниччини
Отже, з ним ані не цуралися вести бізнес, ані співпрацювати на виборах. Він був (і є) цілком респектабельною в області особою.
Можна згадати й про одного депутата обласної ради, якого буквально спіймали за руку у момент отримання хабаря. Депутат покаявся, отримав умовний термін, але мандат зберіг. І до кінця каденції продовжував «вирішувати справи». здається, таким саме чином, як і раніше.
Однак наголосимо – що було ганебним і викликало презирство ДО початку повномасштабної війни – у даний момент є не лиш відвертим злочином проти суспільства, а й роботою на користь ворога.
Тому що кожна вкрадена з державних закупівель гривня могла піти на придбання дронів. А кожен комплект неякісного одягу становить загрозу для тих, хто на власній ділянці забезпечує захист України та її мешканців.
Головний політичний висновок з цієї історії полягає у тому, що моральна конструкція обласної владної структури виявилася вкрай хиткою. І лісник, який дозволяє незаконно вирубувати деревину, не боїться не лише безпосереднього керівництва і правоохоронців, а й тих, хто сидить у високих кріслах у Вінниці.
А тому якщо обласна влада не може контролювати підлеглих у часи, коли вся країна веде відчайдушну війну за існування, то вона, безумовно, пустить справи на самоплив й у період підготовки до майбутніх виборів.
Ну й ще одна риска для характеристики ситуації на Вінниччині. 37 млн грн у 19 епізодах – це навіть в обласному масштабі – низка дрібних крадіжок.
Про які, судячи з усього, усі знали, однак закривали на це вічі.
Традиція. Яка ховала на Вінниччині рейтинги абсолютно усіх (!) колишніх президентів України.
Підписуйтесь на наш телеграм-канал: https://t.me/politarenainfo1
