Закони та встановлення мають йти
                                                                                                                          рука об руку з прогресом людської душі.

Томас Джефферсон

Народні депутати від Вінниччини, як і їхні колеги, мають повне право не лише набирати на роботу помічників, отримувати зарплату, брати участь у сесійних засіданнях, їздити у закордонні відрядження та святкувати на корпоративах.

Вони можуть писати закони, за якими житиме Україна та весь її народ.

Сказати, що законотворчість є тією категорією, яка найкраще характеризує депутата, як політика та особистість – було б, напевно, невірно. Є такі власники депутатських «корочок», які примудрялися за власну каденцію не подати жодного законопроекту.

Але певні висновки з творчої активності народних обранців все ж зробити можна.

Принаймні, зафіксовані на офіційному сайті Верховної Ради законодавчі ініціативи можуть дещо сказати про інтереси тих, хто їх вносив. А також коло осіб, з якими депутати мають певні спільні інтереси. Лобісти кардинально різних варіантів того чи іншого закону навряд чи підпишуться під навіть чорновим його варіантом.

Отже, подивимося, за що вінницькі депутати отримують зарплату. Принаймні за результатами 2019-го року.

Депутат від округу № 11 Максим Пашковський. «Слуга народу».

15 листопада вийшов з ініціативою дострокового припинення повноважень міського голови міста Звенигородка та Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області у зв’язку з діями, що порушують Конституцію України і Закони України, права і свободи громадян, суперечать державним інтересам, підривають засади місцевого самоврядування та призначення позачергових виборів.

19 грудня – із законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад (у співавторстві ще з 7 народними депутатами).

Крім того, Пашковський подав три пропозиції до законопроекту «Про внесення змін до Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям».

Тому з читачів, який побачить у даних нормативних актах інтерес 11 округу та Вінниці – цукерка.

Депутат від округу № 12 Анатолій Драбовський. «Слуга народу».

Як і його сусід-колега подав 2 (два) законопроекти: «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік» (17.10.2019, спільно з 27 депутатами) та «Про обговорення відповіді Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на депутатський запит народного депутата України Качури Олександра Анатолійовича щодо надання інформації відносно будівництва Шулявського шляхопроводу № 01/21-1 від 23.09.2019 року на пленарному засіданні Верховної Ради України» (10.12.2019, спільно з 92 депутатами). Крім того, подав п’ять правок до трьох інших законопроектів.

Про Шулявський мост, як бачимо, Драбовський згадав. Про заморожений проект переїзду на Тяжилів (у його окрузі) – ні.

Депутат від округу № 13 Петро Юрчишин. Член депутатської групи «За майбутнє України».

У даному випадку мотивація великого латифундиста Юрчишина є більш, ніж зрозумілою. З 11 внесених за його участю законопроектів 6 так або інакше стосуються аграрних і земельних відносин.

Інколи – з окресленням конкретних інтересів. Так, законопроект «Про пестициди та агрохімікати» (№ 2289 / 18.10.19, вносили 6 нардепів, 2 з яких вінничани – Кучер і Білозір) містить аж два нововведення. Замість словосполучення: «Використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, проводиться протягом двох років» пропонується дати формулювання: «Застосування, зберігання, торгівля, рекламування та перевезення залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, проводиться протягом двох років». А також – виключити норму: «Обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються».

Щодо останнього, то екологи на сполох били ще два роки тому, адже це відкриває шлях до перетворення українських земель на полігон для ліквідації імпортних експериментальних хімікатів.

Зрозумілий інтерес аграрія Юрчишина й у положеннях Проекту Закону «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур». Згідно із текстом, пропонується виключити положення, що тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту: з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД); з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Здавалося би, навіщо аграріям виступати за скасування пільгового режиму оподаткування? Тому що у цьому – прямі втрати для експортерів сільгосппродукції, яким не повертають з держбюджету гроші на відшкодування ПДВ. Продав ти товар, чи ні – справа невизначена. А ось гроші з Держбюджету на рахунки поступлять обов’язково.

Депутат від 14 виборчого округу Ірина Борзова. «Слуга народу».

Подала п’ять законопроектів і внесла 16 поправок до законопроекту «Про державне визнання і підтримку Пласту – національної скаутської організації України».

Єдина з вінницьких депутатів, яка самостійно підготувала і внесла два законопроекти: «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту та надання соціальних послуг» (2587 від 12.12.2019) і «Проект Закону про українську жестову мову» (2340 від 29.10.2019). У першому випадку до складу авторського колективу увійшла й нинішня заступниця голови Вінницької ОДА Наталія Заболотна.

Більш цікаві співавтори Борзової із розробки трьох інших законопроектів. Невідомо чому, але у трьох випадках ними були нардепи Андрій Кожем’якін («Батьківщина»), Анатолій Костюх («Слуга народу») та Василь Мокан («Слуга народу»), а у двох випадках до них приєднався Григорій Суркіс («ОПЗЖ»). Строката компанія, чи не находите?

Депутат від 15 виборчого округу Лариса Білозір. Член депутатської групи «За майбутнє».

Лариса Миколаївна є співавторкою 26 законопроектів та ініціатором внесення 41 поправки до 6 інших законодавчих актів. У 7 випадках, коли Л. Білозір вносила законопроекти, мова йшла про перейменування населених пунктів. У 8 внесених проектах депутаткиня від 15 округу виступила співавторкою (у тому числі) з батьком – нардепом М. Кучером, у декількох – з депутатами від Вінниччини П. Юрчишиним та Г. Вацаком, а одному – з О. Мейдичем.

З вінницькими нардепами М. Пашковським, А. Драбовським та І. Борзовою спільної праці на законодавчій ниві у Л. Білозір у 2019-му році не вийшло.

Депутат від 16 виборчого округу Геннадій Вацак. Член депутатської групи «За майбутнє».

Співавтор 7 законопроектів та 20 поправок до Бюджетного кодексу України. П’ять законопроектів готував спільно з М. Кучером та Л .Білозір, ще два – з Л. Білозір.
З чого можна зробити нескладний висновок про перехід Г. Вацака в орбіту впливу бізнес-групи МХП.

Депутат від 17 виборчого округу Микола Кучер. Член депутатської групи «За майбутнє».

За його участю внесено 14 законопроектів та подано 8 пропозицій до закону про Бюро фінансових розслідувань. Частину з них, як ми уже бачили, він зареєстрував спільно з донькою – Ларисою Білозір та двома колегами по групі «За майбутнє» – Петром Юрчишиним та Геннадієм Вацаком.

Законопроекти підготовлені якісно. Так, що з першого разу можна й не зрозуміти кінцеву мету ініціаторів. Про пестициди та агрохімікати (2289) ми уже розповідали, як і про тонкощі оподаткування експорту олійних культур (2446). Тут можемо згадати ще й про внесення змін до Податкового кодексу України щодо переробки відходів виробництва спирту коньячного (2473), у якому (законопроекті) відстежуються інтереси виробників біоетанолу.

Депутат від 18 виборчого округу Олег Мейдич. «Батьківщина».

Співавтор 24 законопроектів. Подав 78 пропозицій по правкам до другого читання, з них 68 – до законопроекту № 0858 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству». Якщо «злі язики» не брешуть і одним із основних спонсорів О. Мейдича на парламентських виборах був Ю. Косюк (МХП), то стає зрозумілим, чому аграрна тематика стала для вінничанина настільки актуальною.

Втім, більша частина законопроектів, у поданні яких ми бачимо прізвище Мейдича – соціального спрямування. На першому місці серед авторів нерідко фігурує Юлія Тимошенко. Тож, власну роботу у рамках фракції Мейдич теж виконує.Крім «мажоритарників» Вінниччина делегувала до парламенту ще двох «списочників».

Олександра Устінова представляє партію «ГОЛОС».

За її співавторством можна побачити законопроектів; ще до 11 проектів Закону Устінова вносила правки до другого читання. Абсолютна більшість з внесених документів розроблені спільно з колегами по фракції. Інколи – у співавторстві з депутатами «Батьківщини» та «ЄС», зрідка – зі «Слугами народу». Жодного разу – з вінницькими колегами.

Юлія Овчинникова обрана за списками «Слуги народу».

Подала 10 законопроектів (усі – у співавторстві). Внесла 18 поправок до двох проектів, підготовлених до другого читання. З депутатами від вінницьких округів (Білозір і Кучер) «пересіклася» одного разу, при внесенні законопроекту № 2231 (про зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні пального та частини акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального до місцевих бюджетів у 2020 році).

Більша частина внесених законопроектів – екологічного та природоохоронного спрямування.

Підбиваємо підсумки.

Лідери на ниві законотворчої праці – Лариса Білозір та Олег Мейдич. Можна також відзначити Ірину Борзову, яка без співавторів внесла два оригінальні законопроекти.

Аутсайдери – Максим Пашковський та Анатолій Драбовський у скарбничці досягнень яких по два внесених потенційних закони. І то, судячи з усього, хоч якась активність почалася, коли у ЗМІ стала поширюватися інформація, що переможці в 11 і 12 виборчих округах за 100 днів роботи не подали жодного законопроекту.

Групі «За майбутнє» (Кучер, Юрчишин, Білозір, Вацак) не чужою є аграрна тематика у контексті лобіювання інтересів вітчизняних сільгоспвиробників та експортерів. Дивно, якби було навпаки.

Дві обрані по спискам депутаткині з вінницькою пропискою зі своїми колегами-земляками у законодавчій діяльності пересікають трохи менше, ніж ніяк.

Ну, й до лідерів написання законопроектів, деякі з яких (Шпенов) уже вийшли на восьмий десяток, усім «вінницьким» ще далеко.

Зі зникненням колись потужного вінницького лобі, усі, перераховані вище нардепи, що зі списків, що з мажоритарки – середня ланка. Не багато, але й не мало. Без сенсаційних ініціатив, однак і без відвертих провалів.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.

Олена Семко

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here