Можна постаріти від безкінечних нарад, але результатів це не гарантує

Висвітлюючи те, що відбувається на політичній арені нашого регіону, ми чуємо докори наступного характеру. Мовляв, схема дописів є стандартною – демонстрація слабкості інформаційної політики влади, порівняння її з аналогічно слабкою інформаційною політикою опозиції і формулювання висновків, що за умови грамотного підходу до роботи з боку опозиції, владі на наступних виборах нічого не світило б.

Працівники провладних прес-служб та наближені до влади журналісти скаржаться, що такі тексти пишуться для того, щоб їх побачили у столиці і пожурили б місцевих виконавців. Та для “жовтого дому” (облдержадміністрації), для того щоб владні мужі звернули увагу на нове видання, запропонували співпрацю кураторам ресурсу, чи запросили на посади у владі власників-натхненників нового проекту.

Розчаруємо прихильників останньої версії – жодні преференції, фінансування, задушевні зустрічі, а тим більше посади нас не цікавлять.

І не тому що ми аскетичні янголи “во плоті”, а тому що краще з розумним загубити, чим з дурним знайти. Та й працювати в команді, де її окремі очільники по відношенню до своїх однодумців здатні на малодушні вчинки, в стилі представників нетрадиційної орієнтації (в гіршому смислі), – означає не поважати себе 😉

Пам’ятаєте пісню Пахмутової в блискучому виконанні Олександра Градського?

“Мы друзей за ошибки прощали, лишь измены простить не могли”.

Ну десь приблизно так.

Але нас дійсно цікавить інформаційна складова процесу. З огляду на те – додають ті або інші повідомлення у ЗМІ рейтингових балів певним політичним силам, або ж працюють на антирейтинг.

З огляду на те, що за три місяці стартує президентська виборча кампанія, а за рік – парламентська, самим політикам місцевого рівня буде цікаво дізнатися – що вони роблять вірно, а чим, навпаки, шкодять самим собі та тим політичним силам, до яких вони належать.

Простий приклад. На останній сесії Вінницької обласної ради голова ОДА Валерій Коровій зачитує звіт. Нормально підготовлений, з таблицями, цифрами, діаграмами і схемами. Але як його затверджують?

З «кнопкодавством». Присутні журналісти бачать, що 2 депутати –«радикал» Кривешко і скандальний екс-«регіонал» Яремчук тиснуть кнопки за відсутніх депутатів. Як наслідок – звіт затверджено.

Що запам’ятається тим виборцям, які спостерігали за сесією обласної ради? Питання риторичне. Звідси і висновки, які ми раз за разом наводимо у своїх публікаціях – влада, може, і робить багато чого корисного.

І ЗМІ пишуть про те, що вінницький губернатор – у числі лідерів за кількістю виконаних обіцянок. Проте на старті виборчої кампанії може залишиться у «розбитого корита», в тому числі, внаслідок інформаційної політики часів палеоліту. Люди голосують емоціями, серцем, шукаючи справедливість і сподіваючись на покращення життя завтра. Ну і гетеросексуальний принцип командної поведінки ще ніхто не відміняв.

А поки що порядок денний у медіа-просторі формулюють абсолютно деструктивні сили.

Наприклад, комусь примарилося, що в одному з вінницьких ресторанів транслюватимуть матчі з ЧМ з футболу в РФ. «Активісти» принесли до ресторану банку свинячої крові, хоча дирекція закладу заявляла, що усі здогадки про показ матчів є вигадкою. Але про це пишуть. І навіть цитують її організаторів. Тож акція з фантомної вигадки перетворюється у трибуну для «активістів», яких рекламують як «патріотів».

Внаслідок відсутності чіткої інформаційної стратегії, скандали починають влаштовуватися там, де їх, здавалося б, не може бути. Наприклад, у жовтні 2017 року на виборах до Гніванської ОТГ впевнено переміг «БПП» та кандидат на посаду голови від президентської партії. А уже сьогодні у Гнівані – цілий комплекс проблем, які дратують громаду. На яку партію екстраполюється весь негатив від ситуації? Вірно – на «БПП».

Розуміють це і ті політики, які мають види на нові вибори. Себе вони рекламують, а ось від партійних брендів, по можливості, дистанціюються.

А те, що значна частина політиків, які серйозно мають наміри отримати у наступному році депутатський мандат, уже працюють в округах – є очевидним фактом.

Щоправда, є й такі політики, які, розуміючи те, що їхні партійні проекти було створено «під одні вибори», намагаються «вижати» з них максимум.

Так, депутати обласної ради від фракції «Укроп» прийшли на сесію у футболках з написом #FREESENTSOV з вимогою звільнити політичного в’язня. Незрозуміло лише – з вимогою до кого. Від Коровія і Олійника доля Сенцова не залежить. А Путіна на сесії обласної ради не було.

Політикам, які перебувають при владі, а також опозиціонерам, які до цієї влади хочуть прийти, слід зрозуміти головне. Не цифри зі звітів моделюють ситуацію і змушують виборців голосувати «за» певні партії. А їхнє прагнення до справедливості і сподівання, що певні політики зможуть сприяти будівництву того «завтра», у якому буде комфортне жити. А тому, наприклад, акція з коровами під Держгеокадастром матиме набагато більший електоральний ефект, аніж вся сесія обласної ради.

Втім, все це – лише контури нового політичного сезону. Поки ж, червень, літо, сезони відпусток… Вінничан нарешті почали «підтягувати» до столиці у центральні органи влади (чому ми наголошуємо на слові “нарешті” читайте в наступних публікаціях нашого видання), депутати вручають нагороди «За заслуги перед Вінниччиною» чиновників ловлять на хабарях.

Все спокійно.

Тим більш несподіваним буде ефект президентської виборчої кампанії, яка уже незабаром покаже – які політичні сили мають вплив на події в регіоні, а які лише вважають, що матимуть.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук